Стратегічні напрями й тактичні завдання релізації концепції
Вирішальною стратегією реалізації Концепції є комплексне розв'язання питань, пов'язаних із метою, завданнями, змістом, науково-методичним та матеріально-технічним забезпеченням навчального процесу.
Основними стратегічними напрямами розвитку технологічної освіти є:
1)розробка наукових основ неперервної технологічної освіти на засадах здобутків вітчизняної та зарубіжної педагогічної науки і практики;
2)виховання поколінь із новою технологічною культурою, новим технічним мисленням;
3)поступове поетапне реформування змісту технологічної освіти;
4)зміцнення матеріально-технічної бази;
5)підготовка висококваліфікованих педагогічних кадрів;
6)розвиток міжнародних зв'язків у галузі технологічної освіти, методики трудового навчання.
Визначальним тактичним завданням реалізації Концепції технологічної освіти має бути комплексне розв'язання питань, пов'язаних із метою, завданнями, змістом, науково-методичним, фінансовим та матеріально-технічним забезпеченням навчального процесу. А це вимагає постійного вдосконалення Державних стандартів змісту освітньої гадузі «Технологія», навчальних програм усіх рівнів і напрямів; підвищення кваліфікації й перепідготовка вчителів з урахуванням нових підходів,
систем, технологій, методів тощо; видання якісної навчальної та науково-методичної літератури.
Реалізація положень Концепції здійснюється через навчально-трудовий процес, який організовується на засадах проектно-технологічної системи навчання технологій. Провідними теоретико-методологічними засадами проектно-технологічної системи є те, що в ній реалізується ідея про органічне поєднання конструктивних умінь (аналітичних, прогностичних та проектних) із навчанням практичних умінь і навичок за допомогою системи навчального предмета. Саме система трудового навчання впливає на структуру навчальної програми, тобто має закладати в неї необхідний обсяг технологічних компетенцій. В основу даної системи покладено організацію проектно-технологічної діяльності, яка трактується як обґрунтована і спланована наперед творча навчально-трудова діяльність, що передбачає обгрунтування, планування, розроблення конструкції, технології виготовлення та реалізацію об'єктів проектування. Вона спрямована на формування в учнів певної системи творчо-інтелектуштьних та предметно-перетворюючих знань і вмінь.
На відміну від інших систем трудового навчання (предметної, операційної, предметно-операційної тощо), проектно-технологічна система характеризується творчою діяльністю, кінцевим результатом якої є розроблення і виготовлення творчого проекту. Творчий проект - це навчально-трудове завдання, що активізує діяльність учнів, в результаті якої ними створюється продукт, що володіє суб'єктивною, а інколи й об'єктивною новизною.
Посилення практичної спрямованості шкільної освіти вимагає запровадження компетентнісного підходу в технологічній освіті. Завдяки інтеграції знань із різних галузей наук і виробництва в процесі технологічної освіти успішно здійснюється формування провідних ключових компетенцій.
Компетентність у галузі технологічної освіти розглядається як досвід, освіченість, ерудованість учня в сфері виробничих технологій, у різних видах предметно-перетворювальної діяльності, його вміння і навички, підготовленість, знання та ерудиція, а також здатність до визначення шляхів і можливостей їх набуття та функціонування за допомогою свідомості і мислення.
Якщо»взяти за основу запропоновані науковцями України сім ключових компетентностей, то є можливість визначення їх структури та змісту в технологічній освіті.
Навчальну компетентність розглядають як цілісне індивідуальне психологічне утворення, яке має кілька складників та інтегрує психолого-особистісні характеристики учня зі змістовою й процесуальною основою учіння і характеризується розвиненою навчальною діяльністю. Провідними складниками навчальних компетентностей технологічної освіти можна прийняти графічну, технічну, технологічну, проектну, які найбільш результативно формуються в процесі організації проектно-технологічної діяльності, оскільки саме в ній учень: сам визначає мету діяльності або приймає сформульовану вчителем; проявляє зацікавленість у розробленні проекту, докладає вольових зусиль; організовує свою працю для досягнення результату; відбирає або знаходить потрібні знання, технології, техніку; виконує в певній послідовності етапи проектування; усвідомлює свою діяльність, її соціальне та особистісне значення; формує здатність здійснювати
самоконтроль і самооцінку.
Культурна компетентність в освітній галузі «Технологія» стосується сфери розвитку культури особистості та суспільства у всіх її аспектах, що передбачає передусім формування культури праці, естетичної, екологічної культури, оволодіння національними трудовими традиціями, досвідом художньо-трудової діяльності тощо.
Здоров'язберігаюча компетентність включає в себе характеристики, властивості учня, спрямовані на збереження фізичного, соціального, психічного й духовного здоров'я - свого та оточення. В контексті технологічної освіти -розуміння необхідності дотримання правил безпечної праці, санітарії та гігієни, здатність їх виконувати тощо.
Інформаційна компетентність передбачає здатність учня орієнтуватись в інформаційному просторі, володіти й оперувати інформацією відповідно до потреб.
Компетентності з ІКТ передбачають здатності: застосовувати інформаційно-комунікаційні технології в навчально-трудовій діяльності, раціоншіьне використання комп'ютера для пошуку та опрацювання необхідної інформації, розроблення творчих проектів; конструювати і моделювати за допомогою засобів ІКТ; давати оцінку процесові й досягнутим результатам технологічної діяльності.
Соціальна компетентність забезпечує здатність до встановлення гуманних взаємин трудовій діяльності, продуктивно працювати в колективі та групі, виконувати різні ролі (керівника і підлеглого), проявляти ініціативу, готовність брати на себе відповідальність, уміння застосовувати ефективні стратегії спілкування залежно від ситуації тощо.
Досить важливим для технологічної освіти є формування в учнів підприємницької компетентності, яка має на меті: знання з основ економічного аналіз господарської діяльності та підприємництва, вміння визначать собівартість продукції і витрата на виробництво, здійснювати міні-маркетингові дослідження розраховувати рентабельність виготовленої продукції; здатність співвідносити власні економічні інтереси й потреби з наявними матеріальними, трудовими й природними ресурсами, інтересами й потребами інших людей та суспільства; готовність організовувати власну підприємницьку діяльність, складати, здійснювати й оцінювати бізнес-проекти: розробляти прості моделі дій та прийняття економічно обгрунтованих рішень у динамічному світі; аналізувати й оцінював власні професійні можливості здібності та співвідносити їх із потребами ринку праці.
Провідними педагогічними умовами набуття учнями компетенцій у процесі технологічно освіти є:
1)активна співпраця учнів, учителів і батьків у реалізації головної мети
технологічної освіти, яка полягає у формуванні технічно, технологічно освіченої
людини, підготовленої до життя й активної предметно-перетворювальної діяльності;
2)гуманізація і демократизація методів трудового навчання та виховання,
взаємовідносин суб'єктів навчально-трудового процесу;
3)поширення технологій, орієнтованих на особистість учня, зокрема проектної, інтерактивної, що грунтуються на спільній колективній меті та співпраці учасників;
4)сприяння науково-дослідницькій, техніко-конструкторській, художньо-прикладній діяльності, індивідуальному навчанню та ініціативі;
5)формуі)ашія освітніх підходів, що тісно пов'язують теорію з практикою; 6)залуче^ня учнів до індивідуального та колективного оцінювання якості навчання;
7)впровачцження сучасних підходів і принципів технологічної освіти, засобів і прийомів, що сприяють вихованню в суб'єктів навчально-трудової діяльності високої культури праці.
Важливим напрямом технологічної освіти є залучення учнів до збереження і розвитку національних трудових традицій, відродження характерних для даного регіону народних ремесел і промислів.
Якісна технологічна освіта учнів потребує й обгрунтованої системи науково-методичного забезпечення, засобів навчання. Науково-методичне забезпечення передбачає: програмне забезпечення (розроблення нових та удосконалення існуючих навчальних програм для початкової, основної і старшої школи); інформаційне забезпечення (підручники, посібники, довідники, хрестоматії, методичні рекомендації, розробки тощо); засоби навчання (таблиці, плакати, схеми, діаграми, моделі, муляжі, ТЗН тощо).
Науково-методичне забезпечення навчально-трудової діяльності учнів потребує удосконалення матеріально-технічної бази (майстерні, лабораторії, кабінети, обладнання до них та меблі). В зв'язку з цим важливого значення набуває виробництво я& машинного, так і ручного обладнання для навчальних майстерень і кабінетів, відеотехніки, інструментів, пристроїв.
Ефективність навчально-трудової діяльності залежить від педагогічних умов, серед яких особливого значення набувають: творча діяльність учителя технологій (трудового нав»чання); формування в учнів почуття задоволення своєю роботою і впевненість у власних творчих можливостях; висока технологічна та естетична культура, що відображає творче мислення.
Навчанню технологій передбачає також реалізацію особистісно орієнтованого підходу під ча<; оволодіння учнями техніко-технологічними знаннями на високому рівні самостійної діяльності. Ефективність організації навчально-виховного процесу визначатиметься й упровадженням нових технологій навчання з урахуванням особистісних орагнень і можливостей: мотивації навчально-трудової діяльності: закріплення, успішних її результатів; поступове ускладнення змісту предметно-перетворюваль ної діяльності; розвиток активності і самостійності тощо.
Важливого складовою технологічної освіти є позаурочна предметно-перетворюваль на діяльність, яка передбачає організацію роботи гуртків, клубів за інтересами, стгудій художньо-прикладної творчості, проведення екскурсій на виробництво, д;о музеїв народного мистецтва тощо.
У вдосконаленні технологічної освіти необхідна наступність на всіх рівнях навчання, що сприяє поступовому і неперервному оволодінню системою технологічних :знань, практичних умінь та технологічних якостей.