Гідратований фулерен (HyFn) [ред.]

водний розчин C₆₀HyFn

Гідратований фулерен С₆₀ — C₆₀HyFn — це міцний, високогідрофільний супрамолекулярний комплекс, що складається з молекули фулерена С₆₀, ув'язненої у першу гідратну оболонку, яка містить 24 молекули води: C₆₀@(H₂O)₂₄. Гідратна оболонка утворюється внаслідок донорно-акцепторної взаємодії неподілених пар електронів кисню молекул води з електрон-акцепторними центрами на поверхні фулерена. При цьому, молекули води, орієнтовані поблизу поверхні фулерена зв'язані між собою об'ємною сіткою водневих зв'язків. Розмір C₆₀HyFn - 1,6-1,8 нм. У той же час, максимальна концентрація С₆₀, у вигляді C₆₀HyFn, яку вдалося створити у воді, еквівалентна 4 мг/мл^{[3] [4] [5] [6]}. Фотографія водного розчину С₆₀HyFn з концентрацією С₆₀ 0,22 мг/мл праворуч.

Багатошарові фулерени [ред.]

У 1999 році японсько-російському колективу з Міжнародного центра досліджень матеріалів (Японія) вдалося знайти багатошарові фулерени. Вони були отримані із сажі, шляхом лазерного піролізу бензену. Сажу протягом години випалювали за температури 3000°С у атмосфері аргону. Після прожарювання у вакуумі за температури 1600°С була отримана плівка осаду, яка складалася з молекул фулерену діаметром 8,1 Å та 11,9 Å, що відповідає С₈₀ та С₁₈₀. Як видно з фотографії, отриманої за допомогою електронного мікроскопа, є молекули, що складаються з кількох шарів. На фото можна побачити два їх різновиди: подвійну сферу діаметром 14 Å та потрійну кулю діаметром 20 Å. Це, на думку авторів досліду, перше спостереження вкладених один в одного фулеренів, т. зв. оніонів (англ. onion). Хоча останнє твердження і суперечливе, оскільки ще в 1980 році Ііджіма спостерігав за допомогою електронної мікроскопії високого розрішення оніоні утворення.^[7] Якщо розрахувати діаметри молекул, то виходить, що в першому випадку це С₆₀ всередині С₂₄₀, а в другому — С₈₀ та С₂₄₀, вкладені, як матрьошки, в С₅₆₀. Такі багатошарові фулерени — новий вид вуглецевих кластерів.

Вплив на живі організми [ред.]

Незважаючи на те, що фулерен був відкритий більше 25 років тому, його вплив на живі організми досі залишається невідомим. Хоча теоретично показано, що фулерени не є токсичними^[8], їхня безпечність для людей все ще широко обговорюється. Однак, у квітні 2012 року група французьких вчених^[9] опублікувала статтю з результатами досліджень на щурах. У статті вказується, що щурі, яким щодня давали певну дозу фулерену С₆₀ з оливковою олією, прожили вдвічі довше, ніж щурі, які фулерену не вживали. Вважається, що такий ефект спостерігається через те, що фулерени поглинають вільні радикали, які сприяють старінню^[6]. Однак ще невідомо чи будуть вони мати такий же ефект у людей.

Вуглецеві нанотрубки — протяжні циліндричні структури діаметром від одного до декількох десятків нанометрів і завдовжки до декількох мікрон складаються з однієї або декількох згорнутих в трубку гексагональних графітових площин (графенів) і закінчуються зазвичай півсферичною головкою.

Синоніми – волокнистий вуглець, каталітичний філаментарний вуглець, волокнистий піровуглець, нановолокна вуглецю.

Зміст  [сховати]  1 Загальна інформація 2 Основні властивості 2.1 Класифікація нанотрубок 2.2 Одношарові і багатошарові нанотрубки 3 Хімія вуглецевих нанотрубок 4 Застосування вуглецевих нанотрубок 5 Див. також 6 Література 7 Посилання