
- •Алотропні видозміни [ред.]
- •Алмаз [ред.]
- •Графіт [ред.]
- •Графен [ред.]
- •Карбін [ред.]
- •Фулерен [ред.]
- •Вуглецеві нанотрубки [ред.]
- •Аморфний вуглець [ред.]
- •Лонсдейліт [ред.]
- •Фізичні характеристики [ред.]
- •Визначення і загальний опис
- •[Ред.] Структура фулериту
- •[Ред.] Властивості фулеритів
- •Твердий фулерит є напівпровідником з шириною забороненої зони 1,5 еВ.
- •Історія відкриття. Фізичні та хімічні властивості [ред.]
- •Родинні сполуки й аналоги фулерена [ред.]
- •Гідратований фулерен (HyFn) [ред.]
- •Багатошарові фулерени [ред.]
- •Вплив на живі організми [ред.]
- •Загальна інформація [ред.]
- •Основні властивості [ред.]
- •Класифікація нанотрубок [ред.]
- •Одношарові і багатошарові нанотрубки [ред.]
- •Хімія вуглецевих нанотрубок [ред.]
- •Застосування вуглецевих нанотрубок [ред.]
- •Загальна інформація [ред.]
- •Основні властивості [ред.]
- •Класифікація нанотрубок [ред.]
- •Одношарові і багатошарові нанотрубки [ред.]
- •Хімія вуглецевих нанотрубок [ред.]
- •Застосування вуглецевих нанотрубок [ред.]
[Ред.] Структура фулериту
Крупнокристалічний порошок фулериту C60 в растровому електронному мікроскопі
Структура фулериту
Фулерит має високий ступінь кристалічного порядку. Молекули C60 при кімнатній температурі конденсуються в структуру з щільною упаковкою, де кожна молекула має 12 найближчих сусідів. Існують дві щільноупаковані структури - гранецентрована кубічна (ГЦК) і гексагональна ґратка. У кристалічному фулериті молекули фулеренів утворюють ГЦК-ґратку. Оскільки 60-атомна молекула має діаметр 0,71 нм, розміри елементарної комірки ГЦК-ґратки вельми значні: кожна сторона кубу дорівнює 1,42 нм, а відстань між найближчими сусідами становить близько 1 нм. У кристалах, що складаються з атомів і мають ГЦК-ґратку, сторона кубу зазвичай не перевищує 0,4 нм, а відстань між найближчими сусідами - 0,3 нм.
Методом ЯМР доведено, що молекули C60, займаючи певні місця в гранецентрованих ґратках, при кімнатній температурі постійно обертаються навколо положення рівноваги з частотою 1012 с-1. Таке обертання є значною перешкодою, коли потрібно визначити положення атомів вуглецю в самій молекулі C60. Але, в міру пониження температури обертання молекул сповільнюється і при дуже низькій температурі повністю припиняється.
При зниженні температури до 249 К фулерит здійснює фазове перетворення першого роду, при якому ГЦК-ґратки перебудовуються в прості кубічні. При цьому об'єм фулериту збільшується на 1%.
[Ред.] Властивості фулеритів
Твердість фулеритів порівняна з твердістю алмазу: 6-16 тисяч кгс/мм², а у фулеритів ультратвердої модифікації значно вище за неї: 16-30 тисяч кгс/мм². Модуль всебічного стиску фулеритів доходить до 1300 ГПа, істотно перевищуючи цю характеристику алмазу (445 ГПа). Одночасно було виявлено, що швидкість подовжніх акустичних хвиль у фулеритів надзвичайно висока: 19,5-22,3 км/с при відносно невеликій швидкості поперечних хвиль — 7-8,5 км/с (ці значення зазвичай розрізняються не більше ніж удвічі).
Кристал фулериту має густину 1,7...2 г/см3, що значно менше від густини графіту (2,3 г/см³) і тим більше алмазу (3,5 г/см³).
Фулерит не відрізняється високою хімічною активністю. Молекула C60 зберігає стабільність в інертній атмосфері аргону до температур близько 1200 К. Однак у присутності кисню вже при 500 К спостерігається значне окислення з утворенням CO і CO2.
Фулерити достатньо легко розчиняються в неполярних розчинниках. Найвідоміші розчинники утворюють наступний ряд у порядку зменшення розчинності фулеритів: сірковуглець (CS2), толуол (C7H8), бензол (C6H6), тетрахлорметан (CCl4), декан (C10H22), гексан (C6H14), пентан (C5H12).
Твердий фулерит є напівпровідником з шириною забороненої зони 1,5 еВ.
Фулере́ни або бакиболи — одна з кількох алотропних модифікацій Карбону. Найвідоміший фулерен — молекула C60, яка має ідеальну форму футбольного м'яча.
Відкриті в 1985 Робертом Керлом, Гарольдом Крото й Річардом Смолі, ці молекули, що складаються тільки з атомів Карбону, отримали свою назву на честь Річарда Бакмінстера Фулера — архітектора, що прославився побудовою ажурних куполів. Першовідкривачі отримали Нобелівську премію з хімії в 1996 році.
Природні фулерени можна знайти в сажі. Кристалічна форма фулеренів називається фулеритом.