
- •Професія режисера, його місце і значення в творчому процесі
- •Монтажний лист – графічний виклад постанов чого плану.
- •1.Емоційно – виразні засоби впливу в театральних заходах.
- •2.Особливості роботи режисера над концертним номером
- •1.П’ять принципів системи к.С. Станіславського – основи виховання актора
- •1.Робота режисера над масовими сценами
- •1.Режисерська діяльність л. Курбаса.
- •2.Улаштування сцени.
- •1.Мізансцена - мова режисера
- •2.Основні прийоми активізації глядача.
- •1.Конфлікт як двигун сценічної дії.
- •2.Форми монтажу.
- •1.Особливості режисури тематичного театралізованого концерту.
- •2.Сценарно – режисерський хід як образний прийом, зєднання матеріалу в ціле.
- •1.Відмінності масового свята від театрального видовища.
- •2.Монтаж творчий метод режисера. Види монтажу.
- •1.Запропоновані обставини за визначенням к.С. Станіславського
- •2.Робота режисера над постанов чим планом
- •1.Сценічна дія - основний матеріал театрального мистецтва.
- •2.Художній образ вистави. Основні види.
- •1.Особливості режисури масового свята просто неба
- •2.Побудова сценічного простору
- •1.Н.Данченко про три функції режисера.
- •2.Робота режисера по створенню атмосфери.
Білет №1
Професія режисера, його місце і значення в творчому процесі
Режисура – як мистецтво і режисер як організатор творчого процесу.
Режисура як мистецтво, як самостійна художня творчість, сформувалась на при кінці 19ст. Завдяки таким неординарним та яскравим особистостям, як К.С.Станіславський, В.І.Немирович – Данченко, В.Є.Мейєрхольд, Л.Курбас та ін..майстрам, режисура стала незалежною, а також сформувала самостійні творчі напрями в театральному мистецтві, при цьому особистість режисера набула ведучої ролі. Режисер із непомітного спочатку театрального помічника із загальних питань поступово перетворився на цілковитого «хазяїна» творчого процесу й усього сценічного майданчика. Сьогодні в театрі, кіно, на естраді та в масових святах і видовищах режисер – це лідер, який веде за собою весь творчий колектив.
Від нього чекають нових ідей, нових цікавих захоплюючих заходів! Жодна з художніх мистецьких професій на сьогоднішній день не користується такою популярністю, не викликає такого інтересу, як професія «режисер».
Пояснюється це тим, що його роль у видовищних мистецтвах надто висока, бо кінцевий результат складається з багатьох компонентів, котрі необхідно принести до єдиного знаменника, скласти в єдине ціле – твір сценічного мистецтва.
В.І Немирович – Данченко лаконічно й чітко визначив природу режисерської творчості: 1.»Режисер – тлумач, бо він показує як грати, так що його можна назвати режисером – актором чи режисером – педагогом;2. Режисер – дзеркало, віддзеркалює індивідуальні якості актора; 3. Режисер – організатор всієї вистави».
Отже, режисер – це організатор творчого процесу, і педагог, і творець, і перший глядач.
Природа масового свята вимагає від режисера наявності різноманітних знань у різних сферах науки і мистецтва, здібностей і уміння володіння технікою побудови сценічних образів у просторових і часових категоріях.
Художник, мислитель, громадянин – ось найважливіші складові частини особистості режисера. Він має справу з творчим колективом, працює в тісному контакті з художньою радою, і це багато до чого зобов’язує.
Білет №1
Монтажний лист – графічний виклад постанов чого плану.
Монтажний лист – графічний виклад постанов чого плану
Монтажний лист.
Зразок за Ю.Тихомиров.12 граф. І містить вичерпну інформацію.
Перша графа – (порядковий номер) – послідовний перелік проведення монтувальних репетицій,
Коли всі служби постановчої частини користуються спілкуючись між собою цифровими позначеннями.
Друга графа – назва епізоду відповідно до сценарно – реж. плану.
Третя графа – назва номера, стисла його характеристика, зазначення автора і назви твору.
Четверта графа – прізвище виконавців, солістів, назви колективів.
П’ята графа – назва акомпанементу, номера, при користуванні фонограмою вказати порядковий номер фонограми.
Шоста графа – тексти номерів, що виконуються на сцені (звучать по радіо) в тому числі дикторські тексти.
Сьома графа – кіно матеріали.
Восьма графа – характер оформлення номера : якще оформлення складне й об’ємне, то зазначається й номер піднімального штанкета.
Дев’ята графа – інформація про світлове оформлення. Світлову апаратуру, промені, пушку, світлові ефекти, (блискавки, сонце, сніг, дощ, вибухи). Постановчі ефекти (дим, вітер, вогонь).
Десята графа – перелік костюмів для виконавців та аксесуарів костюма номера.
Одинадцята графа – бутафорія і реквізит (прапори квіти)
Це основний реж. документ згідно з яким здійснюються постановки світла.
Білет №2