- •1.1. Розвиток поглядів на виникнення та місце фінансового права
- •5) Предмет: владно-майнові відносини в сфері фінансової діяльності держави – радянське соціалістичне фінансове право
- •6) Предмет: владно-майнові та пов’язані з ними немайнові відносини в сфері публічних фінансів , що складаються в галузі фінансової діяльності держави – пострадянське фінансове право
- •1) Чи тільки грошові відносини?
- •2. Хто є суб’єктами публічної фінансової діяльності: лише держава чи й інші суб’єкти?
- •3. Державні фінанси чи публічні фінанси?
- •4. Фінансове право регулює відносини в сфері публічних фінансів чи виходить за ці межі?
- •1.1. Державний бюджет.
- •12/Ознаки податку:
- •Загальні :
- •2) Спеціальні (підгалузеві):
- •1) За змістом:
- •II. Шляхом передачі частини доходу у вигляді трансферу:
- •4. Проблеми бюджетного устрою та процесу
- •II. Шляхом передачі частини доходу у вигляді трансферу:
- •4. Проблеми бюджетного устрою та процесу
- •1) Надходження внаслідок стягнення простроченої заборгованості перед державою за кредитами (позиками):
- •2) Повернення кредитів, наданих з державного бюджету, що не мають цільового призначення згідно із законом;
- •Відкритого акціонерного товариства
- •Кооперативного банку (центральні та місцеві кооперативні банки)
- •Фінансовий контроль є однією із завершальних стадій управління фінансами, проте фінансовий контроль супроводжує усі стадії управління публічними і приватними фінансами.
- •Зміст фінансового контролю визначається фінансовою діяльністю держави, складовою частиною якої він є
- •44 Тенденції зміни видів і методів фінансового контролю.
- •46 Місце органів прокуратури України в системі фінансового контролю.
- •48 Проблеми поняття фінансового правопорушення. Фінансово-правовий проступок.
- •49 Види юридичної відповідальності за фінансові правопорушення.
- •50 Сучасне поняття фінансово-правової відповідальності, її особливості та види.
- •Фінансова відповідальність є об’єднанням різних видів інституціональної фінансово-правової відповідальності (бюджетної, податкової, валютної, розрахункової тощо);
1. Проблеми сучасного визначення предмета та методу фінансового
права.
1.1. Розвиток поглядів на виникнення та місце фінансового права
К.С.Бельський, характеризуючи загальну лінію розвитку науки фінансового права в Західній Європі в XIX—XX вв., указує, що в цілому в західноєвропейській літературі впродовж другої половини XIX—XX ст. панували дві теорії:
одна заперечувала всяку самостійність фінансового права і не визнавала меж між фінансовим правом і фінансовою наукою;
друга, будучи нормативістською, бачила завдання науки фінансового права у вивченні позитивного законодавства, а галузь фінансового права самостійною не визнавалась.
1) Такі вчені, як В. К. Райхер, С. С. Студенікін, М. Д. Шаргородський, О. С. Йоффе, Ю. К. Толстой, І. С. Гуревич, Н.І . Магід, Г. І. Петров обгрунтовували позицію, яка фактично заперечувала самостійність фінансового права як галузі права і визнавали її або частиною адміністративного права, або комплексною галуззю права.
2) Інші автори (Р. О. Халфіна, М. І. Піскотін, В. В. Бесчеревних, Б. Н. Іванов) вважають, що фінансове право раніше існувало в рамках державного та адміністративного права і згодом відмежувалося від зазначених галузей, успадкувавши частину їх предмета і методу правового регулювання. Можна виділити чотири найбільш точки зору на фінансове право, що складались з 1940-х років по теперішній час і найбільш часто зустрічаються.
Перша з них заперечувала самостійність фінансового права як галузі права, розглядаючи його як частину адміністративного і (або) державного (конституційного) права.
Друга точка зору є вельми поширеною, її прихильники (Б. Н. Іванов, М. В. Карасева, М. І. Піскотін, Р. О. Халфіна, З. Д. Ципкин, Е. Ю. Грачева, Э. Д. Соколова і ін.) виходять з положення про те, що фінансове право сформувалося як самостійна галузь, що виділилася з державного і адміністративного права.
Третя точка зору (І. Бесчеревних, З. І. Вільнянській, О. Н. Горбунова, М. А. Гурвіч, Ю. А. Ровінський, Н. И. Хімічева та ін.) передбачає галузеву самостійність фінансового права. Проте вони вважають, що фінансове право не виділялося з адміністративного або державного, а з самого початку формувалося як самостійне і відносно відособлений правовий підрозділ.
Четверта точка зору припускає обгрунтування комплексного характеру галузі фінансового права (І. З. Гуревіч, В. К. Райхер і ін.).
Предмет: Фінансове господарство держави – фінансове право як комплексна галузь (сукупність приватно-правових та публічно-правових норм).
Фінансово-правові норми регулюють відносини, пов'язані з державним господарством, тобто майном та грошовими коштами, що належать державі.
2) Предмет: Державне господарство – адміністративно-фінансове право.
державне господарство є особлива форма соціального господарства: воно керується єдиною волею і має самостійну фінансову владу - фінансовий суверенітет. Вважали, що вивчення останнього як особливої форми державного владарювання не може обмежуватися одними лише економічними методами; необхідні й методи юридичні.
3) управління державними фінансами (фінансове управління) – радянське адміністративно-фінансове право
Адміністративно-фінансове право досліджує державне господарство не з економічної, а з адміністративно-фінансової точки зору (і не економічними, а юридичними методами):.
Предмет: фінансова діяльність держави – радянське фінансове право.
У радянський період розуміння предмету фінансової науки і предмету фінансового права істотно звужується. У обох випадках, відповідно, 4) предметом вивчення і предметом правового регулювання виступають виключно грошові відносини.
Крім того, М. А. Гурвич одним з перших широко починає використовувати для визначення відносин, що регулюються фінансовим правом, категорію «фінансова діяльність держави».
Дана категорія, що розмежовує в країнах з ринковою економікою державні і приватні фінанси і що означає управління першими, в радянській науці фінансового права втілила в собі тоталітарне керівництво всіма фінансами з боку держави.