Методи і засоби забезпечення військово-професійної направленості навчання військових фахівців

Методика загальної тактики є складовою частиною педагогічної науки, виходячи з основних принципів дидактики (теорія обґрунтування і навчання) вона досліджує процес військової підготовки студентів, надає науково-педагогічну характеристику формам і методам навчання, вказує на більш доцільні їх сполучення на рішення ступеня навчання, визначає умови найбільш ефективного їх використання. Методика загальної тактики різноманітна. Тому форми, методи, зміст навчання загальної тактики повинні враховуватися викладачами для досягнення кінцевої мети – підготовки офіцера запасу.

Логічна послідовність вивчення розділи

Загальна тактика вивчається на протязі 3 семестрів і на навчальному зборі:

Такий зміст розділу визначається прагненням створити найсприятливіші умови для комплексування занять, формування у студентів цілісного уявлення та розуміння сучасних вимог до підготовки офіцерських кадрів.

Під час навчального збору з студентами проводиться групові та практичні заняття, де студенти самостійно оцінюють обстановку, приймають рішення, графічно його оформляють на топографічній карті, виконують нормативи і навчальні завдання на озброєнні і бойовій техніці механізованих підрозділів.

Рекомендована технологія (методика) вивчення розділу, яка гарантує досягнення цілей на певних рівнях

Для більш якісного вивчення розділу засвоєння тем програми на певних рівнях методика викладання повинна постійно зростати, зростає і якість проведення видів занять, що досягається обміном досвідом, а також на ґрунті систематичних досліджень в цій області.

Іншим шляхом досягнення вищих рівнів методики викладання є підвищення майстерності викладацького складу, оволодіння ними методів дослідження бою, вивчення існуючих і перспективних засобів управління боєм, широке використання всіх обчислювальних засобів, включаючи комп'ютер.

Згідно вимог керівних документів в програмі сплановано 20% теоретичних занять, 78 % - практичних, що спрямовано на оволодіння 3 –х рівнів досягнення мети підготовки офіцерів – спеціалістів.

Це:

рівень "знати"	якій припускає проведення занять з тем цього рівня від 2 до 6 годин на кожну;
рівень "вміти"	від 12 до 18 год. занять і який припускає як теоретичні, так і практичні заняття;
рівень "бути ознайомленим"	до 2 год. на тему.

Вивчення розділу рекомендується почати проводити лекціями фундаментальних знань, знання з яких закріплюються контрольними заняттями.

Таким чином, виконання вимог керівних документів, використання сучасної методики викладання , що спираються на досягнення сучасних технологій, які при цьому використовуються, науково обґрунтований відбір і побудова навчального матеріалу, раціональний розподіл часу як на теорію і практику, так і за масштабами підготовки надає можливості викладацькому складу проводити максимально ефективно навчання студентів, гарантує досягнення мети на певних рівнях.

Найбільш ефективні прийоми і засоби вивчення окремих елементів навчальної розділи, вказівки з застосуванням ЕОТ, навчально - тренувальних засобів навчання при їх вивченні

При вивченні розділу викладацьким складом повинні використовуватись наступні види занять: лекції, групові заняття, семінари, практичні заняття, групові вправи, летючки, консультації, самостійні заняття під керівництвом викладача.

Лекції є одним із найважливіших видів навчальних занять і складають фундамент теоретичної підготовки студентів. Призначення їх – дати студентам основу теоретичних знань, на базі яких в майбутньому відпрацьовуються вміння і навички.

Лекції повинні нести проблемний характер, відображати актуальні питання теорії і практики, сучасні досягнення воєнної науки, сприяти розвитку творчого мислення студентів. При читанні лекцій викладач повинен тісно ув’язувати теоретичний матеріал з практичним втіленням принципів в існуючій, реальній техніці зв‘язку.

Групове заняття – це форма навчального заняття, при якій викладач пояснювально–лекційним методом викладає новий навчальний матеріал, методом опитування і контролює засвоєння студентами раніше вивченого матеріалу і домагається його закріпити, методом творчих рекомендацій спрямовує самостійну працю студентів. При проведенні цих двох форм занять викладачем може широко застосовуватись ЕОТ в комплексі з відеопроектором чи рідкокристалічним екраном.

Навчальний матеріал заздалегідь готується в електронному вигляді і включає: тему, навчальні питання, матеріал, який необхідно дати під запис, схеми, сюжети відеофільмів, завдання на самопідготовку, тощо.

Використання ЕОТ в декілька разів скорочує час на викладання нового матеріалу, збільшує подання його кількості, тобто різко підвищує інтенсивність.

Крім цього, широко можуть використовуватись такі технічні засоби, як “Лектор –2000“ зі слайдами, показ фрагментів з кінофільмів, схеми, які виконані на пересувних дошках, електрифіковані стенди.

Практичні заняття – головна форма практичного навчання студентів по розділу. Вони мають за мету прищепити їм навички організації, підготовки, управління підрозділами в основних видах бою.

На практичних заняттях всі студенти можуть розподілятись методом бойового розрахунку згідно штату діючого підрозділу з метою більшої інтенсивності заняття, реальної спрямованості організації бойової роботи з наступною зміною посад. Викладач при цьому виконує роль старшого командира . Важливою умовою успішного проведення практичних заняттях є: ретельна попередня підготовка студентів і викладача, застосування фронтальної і групової форм навчання, творчий підхід до вирішення навчальних завдань.

Контрольні роботи – головна форма поточної перевірки знань студентів шляхом написання ними на протязі частини заняття відповідей на питання згідно з варіантами, або тестового контролю за допомогою спеціально складених тестів для кожного студента.

Консультації є одним з видів навчальної роботи і призначені для керівництва і надання допомоги студентам в самостійному вивченні навчального матеріалу по всіх розділах. Їх мета – розширити і поглибити знання студентів по найбільш складних темах (питаннях) загальної тактики. Консультації повинні проводитись регулярно підчас самостійних занять студентів і можуть насити індивідуальний, або груповий характер.

Самостійні заняття студентів під керівництвом викладача є формою навчальних занять, яке проводиться з метою активного засвоєння студентами нових знань, їх закріплення, поширення та поглиблення, виконання інших творчих завдань, а також навчання студентів методам самостійної роботи з навчальним матеріалом.

Розглянуті основні види навчальних занять склались на основі практичного досвіду навчання і виховання студентів, при творчому застосуванні їх вони забезпечують формування у студентів глибоких теоретичних знань, практичних вмінь і навичок.

Вказівки з організації поточного і підсумкового контролю, з оцінки якості підготовки студентів

Складовою частиною процесу навчання є система контролю та звітності студентів за якість засвоєння навчального матеріалу. Головна мета контролю полягає у забезпеченні наукового рівня придбаних студентами знань, міцності сформування у них вмінь та навичок.

Контроль розподіляється на поточний та підсумковий.

Результати поточного контролю знань та якості підготовки студентів відображаються в журналі обліку навчальних занять і використовуються викладачами для:

• забезпечення ритмічної роботи студентів;

• виявлення студентів, які недостатньо засвоїли пройдені теми, надання їм допомоги;

• організації індивідуальної роботи творчого характеру з найбільш підготовленими студентами.

Оцінки, що отримані студентом під час поточного контролю, враховуються при виставленні оцінки з навчальної розділи. Підсумковий контроль в ході вивчення предмету загальна тактика включає:

• диференційовані заліки – в 2 семестрі

• комплексний державний іспит – після проходження навчального збору.

Студенти вважаються допущеними до семестрового контролю з навчального розділу (диференційованого заліку, іспиту), якщо вони виконали всі види робіт, які передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчального розділу.

Комплексний державний іспит проводиться з груп розділів кафедри тактики. Для цього проведення розробляється спеціальна програма, яка містить у собі основні питання з навчальних програм профільних розділів.

Програма комплексного державного іспиту розробляється кафедрою тактики, затверджується начальником ВІ і доводиться до студентів не пізніше, як за семестр до початку державного іспиту. Форма проведення державного іспиту обговорюється на засіданні Вченої ради ВІ і затверджується начальником ВІ.

Таким чином, заліки і іспити є логічним продовженням навчального процесу. Вони допомагають студентам краще оволодіти матеріалом, розширити свої теоретичні знання і закріпити, а в подальшому їх ефективно застосовувати.

Вказівки з інформаційно-матеріального забезпечення самостійних занять студентів

Велику роль у засвоєнні навчального матеріалу з військової підготовки відіграє самостійна робота студентів, яка створює культуру розумової праці і є визначальним фактором у досягненні високих результатів навчання. Вона розвиває у студентів такі якості, як організованість, дисциплінованість, активність, наполегливість у досягненні поставленої мети. Вона відіграє керівну роль у формуванні навичок пізнавальної діяльності, виробляє здібність аналізувати факти і явища, вчить самостійно мислити.

До здібностей організувати самостійну роботу відносяться:

• вміння працювати з літературою, підбирати та використовувати довідковий матеріал;

• вміння спостерігати, порівнювати, узагальнювати та робити висновки;

• вміння розподіляти час, тощо.

Важливе значення для організації успішної самопідготовки студентів має застосування різних видів завдань. За дидактичною метою можна виділити:

• завдання, що спрямовані на засвоєння та закріплення матеріалу;

• завдання, які спрямовані на напрацювання вмінь;

• завдання, які спрямовані на застосування знань, що отримані на практиці.

Успішне керівництво самостійною підготовкою студентів може бути досягнуте виконанням ряду умов:

• оволодіння студентами прийомами самостійної роботи ;

• використання різноманітних видів завдань;

• встановлення оптимального об'єму завдань на самопідготовку;

• організація раціонального режиму самостійної роботи;

• систематизований контроль за самостійною роботою зі сторони викладачів та командирів, тощо.

Контроль за процесом самостійної роботи, засвоєння знань надає можливість викладачам покращити індивідуальну допомогу студентам, що недостатньо засвоїли пройдені теми, озброїти їх вмінням працювати самостійно.