4.2 Побудова граф-схеми автомата

Користуючись блок-схемою виконання операції ділення (див. рис. 2.1) та правилами розмітки ГСА, наведеними вище, складемо схему виконання операції ділення з фіксованою комою без відновлення остачі та без округлення результату (рис. 4.1).

Рисунок 4.1 – Схема виконання операції ділення на автоматі Мілі

За наведеною вище блок-схемою можна побудувати граф-схему переходів автомата (рис. 4.2).

Рисунок 4.2 – Граф-схема переходів

Побудуємо таблицю переходів автомата (табл. 4.1).

Таблиця 4.1 – Таблиця переходів автомата

Попер. стан	Код ПС	Стан перех.	Код СП	Вхід. сигнали	Вихід. сигнали	Функція збудження
						D1	D2	D3
a0	000	a1	001	-	y1, y2, y3, y4, y5, y6	0	0	1
a1	001	a2	010	-	y7, y8	0	1	0
a2	010	a3	011	x1	y9	0	1	1
				x1	y10	0	1	1
a3	011	a4	100	x1	-	1	0	0
				x1	y11	1	0	0
a4	101	a0	000	x2	y12	0	0	0
		a1	001	x2	y12	0	0	1

4.3 Структурна схема керуючого автомата

Основними складовими узагальненої структури керуючого автомата є три D-тригери, які відповідають за входи дешифратора та власне дешифратор, який визначає номер поточного стану автомата. Оскільки переходи в автоматі чітко визначені, для отримання функції для вихідних сигналів сформуємо таблицю виходів:

Маючи набір усіх вхідних даних, побудуємо структурну схему керуючого автомата в середовищі OrCAD[7] (рис. 4.3).

Рисунок 4.3 – Структура керуючого автомата

Висновки

В курсовій роботі розглянуто принцип реалізації операції ділення двійкових чисел з фіксованою комою без відновлення остачі та без округлення результату. Дана операція показана на прикладі випадкових 8-розрядних двійкових чисел (А=150, В=243). Для виконання операції ділення було складено алгоритм та побудовано його блок-схему.

Було розроблено операційний та керуючий автомати для реалізації операції ділення. У якості керуючого автомата було синтезовано автомат Мілі.

В ході виконання курсової роботи були поглиблені та систематизовані знання з дисципліни «Архітектура комп’ютера».

Перелік посилань

1. Эндрю Таненбаум. Архитектура компьютера. 5-е издание. / Э.Таненбаум; пер. с англ. ООО «Питер Пресс» – СПб: Питер, 2012. – 848 c. – ISBN 5-469-01274-3.

2. Савельев А. Я. Прикладная теория цифровых автоматов. / А.Я.Савельев – М.: Высшая школа, 1987. – 272 c.

3. ГОСТ 19.701-90. Схемы алгоритмов, программ, данных и систем. Условные обозначения и правила выполнения.

4. Пєтух Анатолій Михайлович. Прикладна теорія цифрових автоматів. Ч. 1: навч. посіб. / А.М. Пєтух, В.В. Войтко. - Вінниця: ВДТУ, 2001. - 76 с.

5. Гашков С. Б. Системы счисления и их применение. / С.Б. Гашков –М.: МЦНМО, 2004.

6. Пєтух Анатолій Михайлович. Схемотехніка ЕОМ : навч. посібник / А. М. Пєтух, Д. Т. Обідник - Вінниця : ВДТУ, 1999. - 84 с.: іл. табл.

7. Болотовский Ю. Б., Таназлы Г. И. OrCAD. Моделирование. "Поваренная" книга. / Ю.Б. Болотовский, Г.И. Таназлы – М.: Солон-Пресс, 2005. – 200 с. - ISBN 5-98003-178-2