НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ

Михайлина любомир павлович

УДК 904(477.4)”07-09”

Слов’яни VIII-х cт. Між дніпром і карпатами

(райковецька культура)

спеціальність – 07.00.04 – археологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора історичних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі археології ранніх слов’ян

Інституту археології НАН України

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Терпиловський Ростислав Всеволодович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри археології та музеєзнавства

доктор історичних наук, старший науковий співробітник

Бубенок Олег Борисович,

Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України,

провідний науковий співробітник відділу історіографії та джерелознавства

доктор історичних наук, професор

Войтович Леонтій Вікторович,

Львівський національний університет ім. І. Франка,

завідувач кафедри історії середніх віків і візантіністики

Захист відбудеться „18” грудня 2008 р. о 14 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.234.01 для захисту докторських дисертацій при Інституті археології НАН України за адресою 04210 м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 12.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту археології НАН України (04210 м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 12).

Автореферат розісланий „22” жовтня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат історичних наук О.Є. Фіалко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми визначається значимістю подій останньої чверті I тисячоліття нової ери у історії східних cлов’ян – завершення розкладу первісного суспільства і перехід до феодалізму, визрівання передумов виникнення державності та формування української народності, що склала кістяк могутньої Київської держави.

Розробка питань історичного минулого східних слов’ян напередодні утворення Київської Русі потребує комплексного підходу із залученням всіх категорій джерел, а особливо археологічних, кількість яких постійно зростає, що сприяє якісним зрушенням у дослідженні як матеріальної культури, так і різноманітних сторін суспільного життя східних слов’ян переддержавного періоду.

Пропоноване дисертаційне дослідження присвячене вивченню основних рис матеріальної культури, господарства, соціальної структури та вірувань східних слов’ян VIII-X ст. за матеріалами райковецької культури, територія поширення якої співпадає з ареалом літописних племінних княжінь полян, древлян, волинян, уличів, тиверців і хорватів.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідних тем Інституту археології НАН України „Матеріали до археологічної карти України І тис. н.е.” (державний реєстраційний № 0105U001384) та „Історико-культурні процеси на території України у І тис. н.е.” (державний реєстраційний № 0108U000182).

Мета і завдання дослідження – відтворення соціально-економічного розвитку та язичницьких вірувань слов’ян Правобережної України напередодні утворення Київської держави на основі узагальнення матеріалів райковецької культури із залученням даних писемних, етнографічних, мовознавчих, палеоботанічних, археозоологічних джерел.

Реалізація поставленої мети передбачає виконання наступних завдань:

• розробка хронології та періодизації райковецької культури;

• характеристика основних категорій пам’яток райковецької культури (селища, городища, могильники, святилища);

• розробка типології житлових споруд;

• аналіз господарської діяльності, визначення рівня розвитку та особливостей землеробства, тваринництва, ремесел і промислів;

• визначення рівня розвитку торговельно-економічних відносин і встановлення основних напрямків економічних зв’язків;

• аналіз соціального змісту поселенських структур райковецької культури;

• визначення ролі полюддя у системі князівських владних повноважень;

• дослідження формування передумов утворення Київської держави на матеріалах райковецької культури;

• аналіз сакральних пам’яток, пов’язаних з язичницькими віруваннями населення, що залишило пам’ятки райковецької культури.

Об’єктом дослідження є матеріали райковецької культури VIII-X ст. на території Правобережної України.

Предметом дослідження є соціально-економічний розвиток і язичницькі вірування східнослов’янського населення Правобережної України VIII-X ст.

Методи дослідження. В основу дисертаційного дослідження покладено загальнонаукові принципи системності, історизму та об’єктивізму. Для досягнення поставлених завдань застосовано порівняльний, типологічний, ретроспективний, хронологічний, кореляційний методи, поєднання яких значною мірою сприяло реалізації нових підходів в аналізі й інтерпретації використаних матеріалів.

Джерельну базу дослідження складають матеріали пам’яток райковецької культури Правобережної України. Для порівняльного аналізу залучаються пам’ятки райковецької культури Молдови, Білорусі, Румунії та Болгарії, а також матеріали празько-корчацької, пеньківської, волинцевської та роменської культур, давньоруські старожитності.

Наукова новизна роботи полягає передусім у тому, що вона є першим монографічним дослідженням, присвяченим комплексному аналізу райковецької культури й висвітленню явищ соціально-економічного розвитку та язичницьких вірувань її творців.

Дисертація побудована на матеріалах, здобутих автором, а також широким колом дослідників України, Росії, Молдови, Румунії, Болгарії як в галузі археології, так і представниками суміжних галузей знань. В роботі вперше:

• систематизовано і узагальнено матеріали пам’яток райковецької культури на території України;

• розроблено детальну типологію житлових споруд;

• реконструйовано основні галузі господарської діяльності слов’янського населення VIII-X ст.;

• проведено аналіз соціального змісту поселенських структур;

• визначено риси соціальної структури населення райковецької культури;

• розроблено типологію культових споруд;

• на матеріалах райковецької культури визначені фактори, що привели до утворення Київської держави.

Теоретична цінність дисертаційного дослідження полягає в узагальненні, критичній оцінці наявних і розробці нових наукових положень на основі комплексного аналізу широкого кола джерел.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження можуть бути використані у викладанні нормативних та спеціальних курсів у вищих навчальних закладах, формуванні музейних експозицій, науково-просвітницькій діяльності, а також при написанні узагальнюючих наукових робіт і підручників як з археології та давньої історії України, так і Східної Європи в цілому.

Особистий внесок здобувача. У роботі широко використані матеріали, отримані у ході особистих та сумісних польових досліджень протягом 25 років.

У спільних публікаціях з Ю.В. Кудрявцевою (1990), І.П. Возним і С.В. Пивоваровим (1991), С.В. Пивоваровим (1992, 1993, 1997, 1998), В.І. Левчуком (1994), Ю.І. Юрійчуком (1994), О.В. Харовським (1995), І.П. Возним (1996), Г.О. Пашкевич і С.В. Пивоваровим (2007) автору належить аналіз пам’яток і матеріалів, а також частина аналітичних висновків.

Апробація роботи. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження були апробовані на засіданнях кафедри етнології, античної та середньовічної історії Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича та відділу археології ранніх слов’ян Інституту археології НАН України. Результати досліджень були виголошені у вигляді доповідей на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях, симпозіумах і семінарах у Києві (1985), Мінську (1988), Луцьку (1988), Одесі (1989, 2001), Чернівцях (1990, 1992, 1992, 1994, 1995, 1999, 2000, 2001), Вінниці (1990), Сумах (1993), Галичі (1993), Новгороді (1996), Батурині (1997), Хотині (2000), Мангалії (1996, 2000, 2002) тощо.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані у 44 наукових працях, в тому числі у трьох монографіях і 23 статтях у фахових наукових виданнях. Решта праць опублікована у виданнях різного профілю (наукових збірках, журналах, тезах, матеріалах конференцій).

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, шести розділів та висновків,, які складають основний текст (377 сторінок), списку використаних джерел (584 найменування), додатків (70 рисунків). Загальний обсяг дисертації складає 508 сторінок.