
- •3 Курсу
- •1.Обмін каротину і вітаміну а в організмі
- •2.Діагностичне значення дослідження порушення вітаміну а і каротину
- •3.Методи діагностики порушень обміну вітаміну а і каротину
- •4.Дослідження тварини
- •4.1. Попереднє знайомство з твариною
- •Анамнез Vitae
- •Співвідношення поживних речовин у раціоні
- •Аналіз раціону
- •Анамнез Morbi
- •4.2. Загальне дослідження
- •4.3 Дослідження крові
- •4.3.1. Визначення кількості еритроцитів
- •4.3.2. Визначення кількості лейкоцитів
- •4.3.3. Визначення концентрації гемоглобіну
- •4.3.4. Визначення колірного показника
- •4.3.5. Визначення вмісту гемоглобіну в одному еритроциті
- •4.3.6. Виведення лейкограми
- •4.3.7 Гем. Профіля
- •5. Аналіз симптомів та змін крові при клінічному та лабораторному дослідженні тварини.
- •Список використаних джерел
4.3.1. Визначення кількості еритроцитів
Кількість підраховують за допомогою мікроскопа в лічильних камерах, серед яких найбільшого поширення набула камера з сіткою Горяєва, або лабораторних кюветах, де сітка Горяєва нанесена на покривне скло.
Набирають кров у меланжер до мітки 0,5 або І. кінчик меланжера витирають ватою. Для правильного наповнення меланжер спочатку тримають під кутом, а потім переводять у вертикальне положення. 3%-ний розчин натрію хлориду набирають до мітки 101. знімають гумову трубку, меланжер струшують. Отримують розведення крові у 100 (якщо кров набирали до мітки 1) або у 200 разів. Заправляють лічильну камеру.
Підрахунок еритроцитів проводять при малому збільшені мікроскопа (ок. 10-15, об. 8). Клітини підраховують у п'яти великих квадратах, розміщених по діагоналі сітки, кожен з яких розділений на 16 маленьких квадратів. Клітини у великому квадраті починають рахувати з лівого верхнього маленького квадрата, потім пероходять на другий, третій четвертий. Після верхнього ряду рахують еритроцити у нижче розміщеному ряду, починаючи з першого правого квадрата і т. д. Рахують еритроцити, що знаходяться всередині маленьких квадратів, а також на лівому і верхньому боках великого квадрата, а еритроцити на нижньому і правому боках великого квадрата не враховують.
Кількість еритроцитів (X) в 1мкл крові визначають за формулою:
X = (а х с): (n х s х h)
де: а — кількість еритроцитів у 5-ти великих квадратах; розбавлення крові (у 200 або 100 разів); п - кількість квадратів, у яких рахували еритроцити; б - площа великого квадрата (1/25 мм ); Ь - висота камери (0,1 мм).
X = 6,64 (Т/л)
Отже кількість еритроцитів 6,64 млн/мкл (Т/л), при нормі 5 - 7,5 млн/мкл.
4.3.2. Визначення кількості лейкоцитів
Кількість лейкоцитів підраховуємо меланжер ним методом. У меланжер набирають до мітки 0,5 або 1 кров, а потім до мітки 11 рідину Тюрка. Одержують розведення у 20 або 10 разів. Готують лічильну камеру. Підрахунок лейкоцитів проводять у 100 великих чистих квадратах сітки Горяєва при малому збільшені мікроскопа (ок. 10-15, об. 8) у затемненому полі зору.
Кількість лейкоцитів в 1 мікролітрі визначають за формулою:
X = (а х с): (n х s х h)
де: а - кількість підрахованих лейкоцитів; c - розбавлення крові (у 20 або 10 разів); n - кількість квадратів (100); S - площа великого квадрата (1/25 мм2); H - висота камери (0,1 мм).
X = (211 х 20): (100 х 0,04 * 0,1)= 8,5 тис/мкл (Г/л). При нормі 6-12 тис/мкл.
4.3.3. Визначення концентрації гемоглобіну
Проводиться геміглобінціанідним методом. Принцип методу полягає в тому, що гемоглобін, при взаємодії з ціаністим калієм (червона кров'яна сіль) окислюється у метгемоглобін, що утворює з ацетонціангідрином кольоровий геміглобінціанід, інтенсивність забарвлення якого пропорціональна концентрації гемоглобіну.
До 5 мл робочого розчину у пробірку додають 0,02 мл крові і перемішуємо. Через 10хв знімаємо показники на фотоелектроколориметрі при довжині хвилі 540 нм (зелений світлофільтр), у кюветі шириною 10 мм проти контрольної проби (робочий розчин або дистильована вода). Записав показники оптичної щільності розчинів, і за формулою чи калібрувальним графіком визначають вміст гемоглобіну в крові.
Показник вмісту гемоглобіну визначили згідно таблиці і отримали 134 г/л, при нормі 95-125 г/л.
Збільшення вмісту гемоглобіну в крові тварин (плейохромія, гіперхромемія) спостерігається при згущенні крові (діарея, утворення ексудатів, транссудатів), серцево-легеневій недостатності і збігається, як правило, зі збільшенням кількості еритроцитів.