- •9. Зсуви. Визначення поняття, причини виникнення, класифікація, медико-санітарні наслідки.
- •10. Урагани,буревії і смерчі. Визначення поняття, причини виникнення,
- •12. Екологічні катастрофи та їх медико-санітарні наслідки.
- •13. Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Аварії на
- •15.Авіаційні аварії, причини виникнення, медико-санітарні наслідки.
- •16.Аварії на залізничному транспорті, причини виникнення, медико-санітарні наслідки.
- •17.Аварії на морському, річковому транспорті, причини виникнення, медико-санітарні наслідки.
- •18. Аварії на радіаційно небезпечних об'єктах. Законодавство України у сфері захисту населення при аваріях на аес
- •19. Міжнародна діяльність України з ядерної безпеки
- •21. Класифікація радіаційних аварій, їх характеристика
- •22. Особливості аварій на аес, їх характеристика.
- •27. Зонування території за щільністю забруднення ґрунту радіонуклідами після виникнення аварії на радіаційно небезпечних об'єктах.
- •28.Санітарно-гігієнічні та медико-профілактичні заходи захисту населення і територій при аваріях на аес.
- •30. Прилади, системи та засоби контролю радіаційного стану. Оснащення особового складу постів радіаційного спостереження і груп радіаційної розвідки.
- •31. Аварії на хімічно небезпечних об'єктах. Стійкі та нестійкі, швидкодіючі та уповільненої дії небезпечні хімічні речовини, їх характеристика.
- •41. Перша медична допомога при отруєннях сильно діючими отруйними речовинами.
- •42. . Захист населення при надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Засоби колективного захисту, їх характеристика.
- •43. Захист населення при надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Засоби індивідуального захисту, їх характеристика.
- •44. Лікувально-евакуаційне забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру , мета, завдання.
- •45. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2001 № 1432
- •47. Планування евакуації населення за умов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
- •49. Етапи медичної евакуації, їх характеристика.
- •50. Вид та обсяги медичної допомоги постраждалим при здійсненні лікувально-евакуаційних заходів. Надання першої медичної допомоги.
- •51. Долікарська (фельдшерська) допомога, призначення, обсяг заходів.
- •52. Перша лікарська допомога , призначення, обсяг заходів.
- •54. Спеціалізована медична допомога, призначення, обсяг заходів.
- •55. Медичне сортування, внутрішньопунктове, евакуаційно-транспортне, їх характеристика. Сортувальні ознаки та групи постраждалих за ступенем їх ураження
- •56. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення населення при землетрусах.
- •74. Спеціалізовані бригади постійної готовності другої черги, їх призначення.
- •75. Особливості організації екстреної медичної допомоги постраждалим за умов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в Російській Федерації.
- •76. Особливості організації екстреної медичної допомоги постраждалим за умов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в сша.
- •77. Особливості організації екстреної медичної допомоги постраждалим за умов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру у Франції.
- •78. Урядова інформаційно-аналітична система з питань надзвичайних ситуацій, мета створення, основні завдання.
- •79. Функціональна підсистема моз України з питань надзвичайних ситуацій. Регламент подання інформації.
- •80. Функціональна підсистема моз України з питань надзвичайних ситуацій. Джерела первинної інформації.
- •89. Радіопротектори ( призначення, форма, спосіб застосування ).
- •90. Табельні засоби захисту шкіри при надзвичайних ситуаціях.
- •92. Табельні засоби захисту органів дихання.
- •93. Правила користування ізолювальним протигазом.
- •94. Правила накладання пов'язок.
- •95. Правила зупинки артеріальної, венозної, капілярної кровотечі.
- •96. Правила іммобілізації переломів.
- •97. Правила проведення штучного дихання.
- •98. Правила проведення непрямого масажу серця.
- •99. Ознаки переломів і табельні та підручні засоби іммобілізації. Мета планування медико-санітарного забезпечення населення при надзвичайних ситуаціях.
- •102. Вкажіть класифікацію та сутність заходів кваліфікованої хірургічної допомоги.
- •103. Сутність женевських конвенцій.
- •104. Організація санітарно-гігієнічного забезпечення населення в осередку техногенних катастроф.
- •103. Сутність женевських конвенцій.
- •105. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, їх характеристика та особливості.
- •106. Урядова інформаційно-аналітична система з питань надзвичайних ситуацій, її функція, мета, завдання та принцип функціонування.
- •107. Призначення територіальних центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, покладені на них завдання в повсякденних умовах та за умов виникнення надзвичайних ситуацій.
- •110. Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
- •111. Принципи обмеження радіаційного впливу.
- •112. Визначення поняття епідемічний осередок. Особливості епідемій, що виникають при стихійних лихах.
- •113. Вкажіть основні принципи захисту населення в осередку хімічного ураження та їх сутність.
21. Класифікація радіаційних аварій, їх характеристика
Класифікація радіаційних аварій за масштабами
Масштаб радіаційної аварії визначається розміром територій, а також чисельністю персоналу і населення, які втягнені до неї. За своїм масштабом радіаційні аварії поділяються на два великих класи: промислові і комунальні.
До класу промислових відносяться такі радіаційні аварії, наслідки яких не поширюються за межі територій виробничих приміщень і проммайданчика об'єкту, а аварійне опромінювання може отримувати лише персонал.
. До класу комунальних відносяться радіаційні аварії, наслідки яких не обмежуються приміщеннями об'єкту і його проммайданчиком, а поширюються на оточуючі території, де проживає населення. Останнє стає, таким чином, об'єктом реального чи потенційного аварійного опромінювання. (У загальному випадку можливий такий развиток "чисто комунальної аварії", в яку не утягується ні персонал, ні виробниче середовище. Проте, реально подібні сценарії є вкрай рідкими, і нема сенсу вводити їх як окрему класифікаційну категорію).
. За масштабом комунальні радіаційні аварії більш детально поділяються на:
(а) локальні, якщо в зоні аварії проживає населення загальною чисельністю до десяти тисяч чоловік;
(б) регіональні, при яких в зоні аварії опиняються території декількох населених пунктів, один чи декілька адміністративних районів і навіть областей, а загальна чисельність утягненого в аварію населення перевищує десять тисяч чоловік;
(в) глобальні - це комунальні радіаційні аварії, внаслідок яких утягується значна частина (чи уся) території країни і її населення. (До особливого типу глобальних радіаційних аварій відкосяться трансграничні, коли зона аварії поширюється за межі державних кордонів).
22. Особливості аварій на аес, їх характеристика.
При аварії на АЕС з руйнуванням реактора внаслідок парового вибуху серед персоналу та населення можливі механічні травми та термічні опіки, які супроводжуються, як правило, радіаційними ураженнями. Радіаційний вплив є головним. Він характеризується
1. Зовнішнім гамма-нейтронним опроміненням, джерелом якого є зруйнований реактор.
2. Бета-, гамма-опроміненням радіоактивного аерозолю та газів, які поступають із зруйнованого реактора.
3. Зовнішнім забрудненням радіоактивними речовинами шкіри та слизових оболонок.
4. Проникнення радіонуклідів в середину організму інгаляційним чи аліментарним шляхом (інкорпорація).
23. Шкала МАГАТЕ з оцінки небезпеки аварій на АЕС.
Міжнародним агентством з використання атомної енергії (МАГАТЕ) прийнята шкала з оцінки небезпеки аварій на АЕС.
Рівень Аварії |
Клас небезпеки |
Критерії оцінки |
0 |
Нижче рівня шкали |
Не виникає небезпеки |
1 |
Незначна подія |
Відхилення від допустимих меж функціонування реактора |
2 |
Подія середньої тяжкості |
Подія з потенційними наслідками для безпеки |
3 |
Серйозна подія |
Невеликий викид, опромінення населення нижче межі допустимої дози, забруднення, переопромінення персоналу |
4 |
Аварія у межах АЕС |
Невеликий викид, опромінення населення в межах допустимої дози, часткове пошкодження активної зони реактора, гострі наслідки для здоров’я персоналу |
5 |
Аварія з ризиком для довкілля |
Обмежений викид, реалізація планів щодо захисту персоналу і населення |
6 |
Тяжка аварія |
Значний викид, реалізація планів щодо захисту персоналу і населення у повному обсязі, значне пошкодження активної зони реактора |
7 |
Глобальна аварія |
Великий викид, значна шкода для здоров’я людей і довкілля на великих територіях |
24. "Радіаційний стан", класифікація, проведення радіоекологічного моніторингу.
Поняття про радіаційну обстановку та методи її оцінки
Радіаційна стан- це обстановка, яка виникає на АЕС, об’єкті економіки, території адміністративного району в результаті радіоактивного забруднення місцевості, що потребує певних заходів захисту.
Радіаційна обстановка характеризується масштабами (розмірами зон) та характером радіоактивного забруднення (рівнями радіації). Розміри зон радіоактивного забруднення і рівні радіації є основними показниками ступеню небезпеки радіоактивного зараження для населення.
Радіаційна обстановка може бути виявлена та оцінена:
Методом прогнозування
За даними радіаційної розвідки
Прогнозування радіаційної обстановки проводиться за допомогою розрахункових методик на основі вихідних даних, що поступають з місця аварії, а саме:
- потужності аварійного викиду;
- радіонуклідного складу;
- висоти викиду;
- швидкості та напрямку вітру;
- наявності опадів.
Наявність вихідних даних дає можливість вирішити наступні завдання:
1.Визначити та привести рівні радіації на 1 годину після аварії
2.Визначити розміри зон радіоактивного забруднення
3.Розрахувати можливі дози опромінення персоналу та населення
4.Визначити час підходу радіоактивної хмари до найближчих населених пунктів
5.Прогнозувати санітарні втрати серед персоналу радіаційно-небезпечного об’єкту, особового складу аврійно-рятувальних формувань і населення і час можливого початку проведення аварійно-рятувальних робіт.
25. Зонування території навколо радіаційно небезпечних об'єктів на етапі прогнозування можливого впливу радіаційної аварії на населення (персонал), характеристика.
До класу промислових відносяться такі радіаційні аварії, наслідки яких не поширюються за межі територій виробничих приміщень і проммайданчика об'єкту, а аварійне опромінювання може отримувати лише персонал.
. До класу комунальних відносяться радіаційні аварії, наслідки яких не обмежуються приміщеннями об'єкту і його проммайданчиком, а поширюються на оточуючі території, де проживає населення. Останнє стає, таким чином, об'єктом реального чи потенційного аварійного опромінювання
За масштабом комунальні радіаційні аварії більш детально поділяються на:
(а) локальні, якщо в зоні аварії проживає населення загальною чисельністю до десяти тисяч чоловік;
(б) регіональні, при яких в зоні аварії опиняються території декількох населених пунктів, один чи декілька адміністративних районів і навіть областей, а загальна чисельність утягненого в аварію населення перевищує десять тисяч чоловік;
(в) глобальні - це комунальні радіаційні аварії, внаслідок яких утягується значна частина (чи уся) території країни і її населення. (До особливого типу глобальних радіаційних аварій відкосяться трансграничні, коли зона аварії поширюється за межі державних кордонів).
26.Зонування території радіоактивного забруднення після виникнення аварії на радіаційно небезпечних об'єктах, їх характеристика.
В ході радіаційної аварії виникають зони радіоактивного за-бруднення навколишнього середовища. На території сліду радіоактивної хмари такого вибуху, як і при наземному ядерному вибуху, виділяють зони: надзвичайно небезпечного забруднення (зона Г); небезпечного забруднення (зона В); сильного забруднення (зона Б); помірного забруднення (зона А); радіаційної небезпеки (зона М).
