- •9. Зсуви. Визначення поняття, причини виникнення, класифікація, медико-санітарні наслідки.
- •10. Урагани,буревії і смерчі. Визначення поняття, причини виникнення,
- •12. Екологічні катастрофи та їх медико-санітарні наслідки.
- •13. Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Аварії на
- •15.Авіаційні аварії, причини виникнення, медико-санітарні наслідки.
- •16.Аварії на залізничному транспорті, причини виникнення, медико-санітарні наслідки.
- •17.Аварії на морському, річковому транспорті, причини виникнення, медико-санітарні наслідки.
- •18. Аварії на радіаційно небезпечних об'єктах. Законодавство України у сфері захисту населення при аваріях на аес
- •19. Міжнародна діяльність України з ядерної безпеки
- •21. Класифікація радіаційних аварій, їх характеристика
- •22. Особливості аварій на аес, їх характеристика.
- •27. Зонування території за щільністю забруднення ґрунту радіонуклідами після виникнення аварії на радіаційно небезпечних об'єктах.
- •28.Санітарно-гігієнічні та медико-профілактичні заходи захисту населення і територій при аваріях на аес.
- •30. Прилади, системи та засоби контролю радіаційного стану. Оснащення особового складу постів радіаційного спостереження і груп радіаційної розвідки.
- •31. Аварії на хімічно небезпечних об'єктах. Стійкі та нестійкі, швидкодіючі та уповільненої дії небезпечні хімічні речовини, їх характеристика.
- •41. Перша медична допомога при отруєннях сильно діючими отруйними речовинами.
- •42. . Захист населення при надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Засоби колективного захисту, їх характеристика.
- •43. Захист населення при надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Засоби індивідуального захисту, їх характеристика.
- •44. Лікувально-евакуаційне забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру , мета, завдання.
- •45. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2001 № 1432
- •47. Планування евакуації населення за умов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
- •49. Етапи медичної евакуації, їх характеристика.
- •50. Вид та обсяги медичної допомоги постраждалим при здійсненні лікувально-евакуаційних заходів. Надання першої медичної допомоги.
- •51. Долікарська (фельдшерська) допомога, призначення, обсяг заходів.
- •52. Перша лікарська допомога , призначення, обсяг заходів.
- •54. Спеціалізована медична допомога, призначення, обсяг заходів.
- •55. Медичне сортування, внутрішньопунктове, евакуаційно-транспортне, їх характеристика. Сортувальні ознаки та групи постраждалих за ступенем їх ураження
- •56. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення населення при землетрусах.
- •74. Спеціалізовані бригади постійної готовності другої черги, їх призначення.
- •75. Особливості організації екстреної медичної допомоги постраждалим за умов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в Російській Федерації.
- •76. Особливості організації екстреної медичної допомоги постраждалим за умов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в сша.
- •77. Особливості організації екстреної медичної допомоги постраждалим за умов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру у Франції.
- •78. Урядова інформаційно-аналітична система з питань надзвичайних ситуацій, мета створення, основні завдання.
- •79. Функціональна підсистема моз України з питань надзвичайних ситуацій. Регламент подання інформації.
- •80. Функціональна підсистема моз України з питань надзвичайних ситуацій. Джерела первинної інформації.
- •89. Радіопротектори ( призначення, форма, спосіб застосування ).
- •90. Табельні засоби захисту шкіри при надзвичайних ситуаціях.
- •92. Табельні засоби захисту органів дихання.
- •93. Правила користування ізолювальним протигазом.
- •94. Правила накладання пов'язок.
- •95. Правила зупинки артеріальної, венозної, капілярної кровотечі.
- •96. Правила іммобілізації переломів.
- •97. Правила проведення штучного дихання.
- •98. Правила проведення непрямого масажу серця.
- •99. Ознаки переломів і табельні та підручні засоби іммобілізації. Мета планування медико-санітарного забезпечення населення при надзвичайних ситуаціях.
- •102. Вкажіть класифікацію та сутність заходів кваліфікованої хірургічної допомоги.
- •103. Сутність женевських конвенцій.
- •104. Організація санітарно-гігієнічного забезпечення населення в осередку техногенних катастроф.
- •103. Сутність женевських конвенцій.
- •105. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, їх характеристика та особливості.
- •106. Урядова інформаційно-аналітична система з питань надзвичайних ситуацій, її функція, мета, завдання та принцип функціонування.
- •107. Призначення територіальних центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, покладені на них завдання в повсякденних умовах та за умов виникнення надзвичайних ситуацій.
- •110. Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
- •111. Принципи обмеження радіаційного впливу.
- •112. Визначення поняття епідемічний осередок. Особливості епідемій, що виникають при стихійних лихах.
- •113. Вкажіть основні принципи захисту населення в осередку хімічного ураження та їх сутність.
92. Табельні засоби захисту органів дихання.
За принципом захисту поділяються на: фільтруючі та ізолюючі протигази, респіратори і ватно-марлеві пов’язки.
Фільтруючі протигази призначені для захисту органів дихання, очей від дії парів, туману, газу, диму, крапельно-рідких СДОР, бактеріальних аерозолів і токсинів. Дія фільтруючих протигазів базується на принципі очищення забрудненого повітря у внутрішніх шарах фільтро - поглинаючої коробки (вугілля з каталізатором та протиаерозольний фільтр).
До складу фільтруючого протигазу входять: фільтро - поглинаюча коробка, з’єднувальна трубка та лицьова частина, а також сумка з протизапітними плівками та олівцем.
Для захисту від чадного газу (СО) використовується гопкалітовий патрон, в якому знаходяться осушувач та гопкаліт . Чадний газ, проходячи через патрон, перетворюється у вуглекислий газ (СО2). Гопкалітовий патрон прилаштовується між лицевою частиною протигазу та фільтро - поглинаючою коробкою.
Доросле населення використовує фільтруючі цивільні протигази марок ГП-5, 5 М, ГП-7, 7-В.
Протигази ГП-5 та 5-М можуть комплектуватися фільтро-поглинаючими коробками менших розмірів, які безпосередньо приєднуються до шолом - маски. Останні випускаються п’яти розмірів і позначаються цифрою на підборідній частині (від 0 до4).
Протигаз ГП-7 випускається в двох модифікаціях. ГП-7 - має пристрій для перемов, а ГП-7В – пристрій для пиття води із штатної армійської фляги.
Ізолюючі протигази спеціальні засоби захисту органів дихання та очей від будь яких шкідливих домішок і повністю ізолюють органи дихання від зовнішнього повітря.
Вони використовуються при проведенні хімічної розвідки, при малих концентраціях кисню (менше 18,0%), а також при роботах під водою на невеликих глибинах.
Ізолюючі протигази, за принципом дії, поділяються на дві групи: - з хімічно зв'язаним киснем та з киснем під тиском. До першої групи належать протигази типа ІП-46М, ІП-4, -5. Вони мають такі основні вузли: лицьова частина, регенеративний патрон, дихальний мішок, каркас та сумка. Регенеративний патрон використовується для отримання кисню, а також для поглинання вуглекислого газу та вологи.
До протигазів другої групи належать кисневі ізолюючі пристрої КІП-5, -7,-8., кисень в яких міститься в металевих балонах під тиском.
Дитячі протигази: для дітей від 1,5 до 7 років, протигаз фільтруючий дошкільний (ПДФ), від 7 до 17 років (ПДФ-Ш (шкільний). Будова та принцип дії дитячих протигазів аналогічний для дорослих.
Для захисту дітей віком до 1,5 року використовують камери захисні дитячі (.КЗД-4 або -6).
Респіратори використовують для захисту органів дихання від аерозолів хімічних речовин.
Респіратор Р-2, “Пелюсток” має фільтруючу напівмаску багаторазового використання та можливість перебування у ній до 12 год.
Респіратор Р-2Д (дитячий) - це модифікація Р-2, має менші розміри, забезпечує безперервне перебування у ній протягом 4 год.
Найпростіші засоби захисту органів дихання захищають в певній мірі від хімічних речовин. Ці засоби можуть бути виготовлені самостійно і використані як респіратори. До них належать:
Протипилова тканева маска. (ПТМ-1). Має оглядові отвори з прозорою плівкою. Забруднене повітря очищається всією поверхнею маски.
Ватно-марлева пов’язка (ВМП) готується з марлі розміром 100x50 см. (2 шари марлі і 1 шар. вати)
При відсутності вищезазначених засобів можна використовувати підручні засоби (рушники, шарфи, хустки тощо).
