- •9. Зсуви. Визначення поняття, причини виникнення, класифікація, медико-санітарні наслідки.
- •10. Урагани,буревії і смерчі. Визначення поняття, причини виникнення,
- •12. Екологічні катастрофи та їх медико-санітарні наслідки.
- •13. Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Аварії на
- •15.Авіаційні аварії, причини виникнення, медико-санітарні наслідки.
- •16.Аварії на залізничному транспорті, причини виникнення, медико-санітарні наслідки.
- •17.Аварії на морському, річковому транспорті, причини виникнення, медико-санітарні наслідки.
- •18. Аварії на радіаційно небезпечних об'єктах. Законодавство України у сфері захисту населення при аваріях на аес
- •19. Міжнародна діяльність України з ядерної безпеки
- •21. Класифікація радіаційних аварій, їх характеристика
- •22. Особливості аварій на аес, їх характеристика.
- •27. Зонування території за щільністю забруднення ґрунту радіонуклідами після виникнення аварії на радіаційно небезпечних об'єктах.
- •28.Санітарно-гігієнічні та медико-профілактичні заходи захисту населення і територій при аваріях на аес.
- •30. Прилади, системи та засоби контролю радіаційного стану. Оснащення особового складу постів радіаційного спостереження і груп радіаційної розвідки.
- •31. Аварії на хімічно небезпечних об'єктах. Стійкі та нестійкі, швидкодіючі та уповільненої дії небезпечні хімічні речовини, їх характеристика.
- •41. Перша медична допомога при отруєннях сильно діючими отруйними речовинами.
- •42. . Захист населення при надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Засоби колективного захисту, їх характеристика.
- •43. Захист населення при надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Засоби індивідуального захисту, їх характеристика.
- •44. Лікувально-евакуаційне забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру , мета, завдання.
- •45. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2001 № 1432
- •47. Планування евакуації населення за умов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
- •49. Етапи медичної евакуації, їх характеристика.
- •50. Вид та обсяги медичної допомоги постраждалим при здійсненні лікувально-евакуаційних заходів. Надання першої медичної допомоги.
- •51. Долікарська (фельдшерська) допомога, призначення, обсяг заходів.
- •52. Перша лікарська допомога , призначення, обсяг заходів.
- •54. Спеціалізована медична допомога, призначення, обсяг заходів.
- •55. Медичне сортування, внутрішньопунктове, евакуаційно-транспортне, їх характеристика. Сортувальні ознаки та групи постраждалих за ступенем їх ураження
- •56. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення населення при землетрусах.
- •74. Спеціалізовані бригади постійної готовності другої черги, їх призначення.
- •75. Особливості організації екстреної медичної допомоги постраждалим за умов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в Російській Федерації.
- •76. Особливості організації екстреної медичної допомоги постраждалим за умов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в сша.
- •77. Особливості організації екстреної медичної допомоги постраждалим за умов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру у Франції.
- •78. Урядова інформаційно-аналітична система з питань надзвичайних ситуацій, мета створення, основні завдання.
- •79. Функціональна підсистема моз України з питань надзвичайних ситуацій. Регламент подання інформації.
- •80. Функціональна підсистема моз України з питань надзвичайних ситуацій. Джерела первинної інформації.
- •89. Радіопротектори ( призначення, форма, спосіб застосування ).
- •90. Табельні засоби захисту шкіри при надзвичайних ситуаціях.
- •92. Табельні засоби захисту органів дихання.
- •93. Правила користування ізолювальним протигазом.
- •94. Правила накладання пов'язок.
- •95. Правила зупинки артеріальної, венозної, капілярної кровотечі.
- •96. Правила іммобілізації переломів.
- •97. Правила проведення штучного дихання.
- •98. Правила проведення непрямого масажу серця.
- •99. Ознаки переломів і табельні та підручні засоби іммобілізації. Мета планування медико-санітарного забезпечення населення при надзвичайних ситуаціях.
- •102. Вкажіть класифікацію та сутність заходів кваліфікованої хірургічної допомоги.
- •103. Сутність женевських конвенцій.
- •104. Організація санітарно-гігієнічного забезпечення населення в осередку техногенних катастроф.
- •103. Сутність женевських конвенцій.
- •105. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, їх характеристика та особливості.
- •106. Урядова інформаційно-аналітична система з питань надзвичайних ситуацій, її функція, мета, завдання та принцип функціонування.
- •107. Призначення територіальних центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, покладені на них завдання в повсякденних умовах та за умов виникнення надзвичайних ситуацій.
- •110. Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
- •111. Принципи обмеження радіаційного впливу.
- •112. Визначення поняття епідемічний осередок. Особливості епідемій, що виникають при стихійних лихах.
- •113. Вкажіть основні принципи захисту населення в осередку хімічного ураження та їх сутність.
80. Функціональна підсистема моз України з питань надзвичайних ситуацій. Джерела первинної інформації.
Первинна інформація може поступити з наступних джерел, а саме від:
бригади швидкої медичної допомоги, що першою прибула в зону надзвичайної ситуації ;
постраждалих, які звернулися за медичною допомогою в заклад охорони здоров’я;
свідків надзвичайної ситуації , що опинились на місці події;
керівників або чергової служби об’єкту економіки;
керівництва або чергової служби держадміністрацій;
чергової служби МВС, ДАІ;
засобів масової інформації.
89. Радіопротектори ( призначення, форма, спосіб застосування ).
Для послаблення дії радіації на організм людини використовують медикаментозні засоби, які прийнято називати радіопротектори (йодистий калій, амінокислоти). Велика увага приділяється біологічним препаратам або адаптогенам, які підвищують стійкість організму людини не тільки до радіації, але й до хімічно шкідливих факторів, стресу, кисневого голодування тканин (женьшень, китайський лимонник елеутерокок та ін.). Протипроменевий ефект проявляється при дії багатьох вітамінів, насамперед групи В, вітаміну А, аскорбінової кислоти.
90. Табельні засоби захисту шкіри при надзвичайних ситуаціях.
Табельні, за принципом дії, ділять на фільтруючі (повітропроникні) та ізолюючі (повітронепроникні).
До фільтруючих засобів відноситься комплект фільтруючого одягу (КФО), який захищає від отруйних хімічних речовин, що перебувають в газоподібному стані. До його складу входить: бавовняно-паперовий комбінезон просочений хімічними речовинами, що адсорбують (затримують) або нейтралізують пари ОР, а також натільна білизна і підшоломник.
Ізолюючі засоби захисту шкіри виготовлені з повітронепроникних матеріалів. Вони можуть бути герметичними і повністю захищати від крапельних та газоподібних ОР та негерметичними, що захищають тільки від крапельно-рідких ОР.
Загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК) -, до його складу входить плащ, захисні панчохи та рукавиці, може використовуватись як накидка.
Легкий захисний костюм (Л-1), виготовлений з прогумованої тканини і складається з сорочки з балахоном, штанів, зшитих разом з панчохами, двопалих рукавиць та підшоломника.
Ці захисні засоби використовують при роботі в осередках хімічного забруднення, при проведенні хімічної розвідки, а також для приготування та роботи з дезактиваційними, дегазаційними та дезінфекційними розчинами.
Перебування людей в ізолюючому одязі обмежене у часі і залежить від температури повітря.
До підручних засобів захисту шкіри належить звичайний, добре підігнаний одяг та взуття.
91. Правила користування фільтрувальним протигазом.
Фільтрувальний протигаз призначений для захисту органів дихання, очей, шкіри обличчя від впливу отруйних, радіоактивних і деяких небезпечних хімічних речовин та бактерійних засобів, а також від різних шкідливих домішок, що є у повітрі.
До складу комплекту цивільного фільтрувального протигаза входять два основні елементи: лицьова частина і фільтрувально-поглинальна коробка. Усередині фільтрувально-поглинальної коробки є протиаерозольний фільтр і шихта.
Для захисту від чадного газу (СО) використовується гопкалітовий патрон, в якому знаходяться осушувач та гопкаліт (суміш МnО2 та СuО). Чадний газ, проходячи через патрон, перетворюється у вуглекислий газ (СО2). Гопкалітовий патрон прилаштовується між лицевою частиною протигазу та фільтро - поглинаючою коробкою.
Доросле населення використовує фільтруючі цивільні протигази марок ГП-5, 5 М, ГП-7, 7-В.
Протигази ГП-5 та 5-М можуть комплектуватися фільтро - поглинаючими коробками менших розмірів, які безпосередньо приєднуються до шолом - маски. Останні випускаються п’яти розмірів і позначаються цифрою на підборідній частині (від 0 до4).
Протигаз ГП-7 випускається в двох модифікаціях. ГП-7 - має пристрій для перемов, а ГП-7В – пристрій для пиття води із штатної армійської фляги.
