- •9. Зсуви. Визначення поняття, причини виникнення, класифікація, медико-санітарні наслідки.
- •10. Урагани,буревії і смерчі. Визначення поняття, причини виникнення,
- •12. Екологічні катастрофи та їх медико-санітарні наслідки.
- •13. Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Аварії на
- •15.Авіаційні аварії, причини виникнення, медико-санітарні наслідки.
- •16.Аварії на залізничному транспорті, причини виникнення, медико-санітарні наслідки.
- •17.Аварії на морському, річковому транспорті, причини виникнення, медико-санітарні наслідки.
- •18. Аварії на радіаційно небезпечних об'єктах. Законодавство України у сфері захисту населення при аваріях на аес
- •19. Міжнародна діяльність України з ядерної безпеки
- •21. Класифікація радіаційних аварій, їх характеристика
- •22. Особливості аварій на аес, їх характеристика.
- •27. Зонування території за щільністю забруднення ґрунту радіонуклідами після виникнення аварії на радіаційно небезпечних об'єктах.
- •28.Санітарно-гігієнічні та медико-профілактичні заходи захисту населення і територій при аваріях на аес.
- •30. Прилади, системи та засоби контролю радіаційного стану. Оснащення особового складу постів радіаційного спостереження і груп радіаційної розвідки.
- •31. Аварії на хімічно небезпечних об'єктах. Стійкі та нестійкі, швидкодіючі та уповільненої дії небезпечні хімічні речовини, їх характеристика.
- •41. Перша медична допомога при отруєннях сильно діючими отруйними речовинами.
- •42. . Захист населення при надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Засоби колективного захисту, їх характеристика.
- •43. Захист населення при надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Засоби індивідуального захисту, їх характеристика.
- •44. Лікувально-евакуаційне забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру , мета, завдання.
- •45. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2001 № 1432
- •47. Планування евакуації населення за умов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
- •49. Етапи медичної евакуації, їх характеристика.
- •50. Вид та обсяги медичної допомоги постраждалим при здійсненні лікувально-евакуаційних заходів. Надання першої медичної допомоги.
- •51. Долікарська (фельдшерська) допомога, призначення, обсяг заходів.
- •52. Перша лікарська допомога , призначення, обсяг заходів.
- •54. Спеціалізована медична допомога, призначення, обсяг заходів.
- •55. Медичне сортування, внутрішньопунктове, евакуаційно-транспортне, їх характеристика. Сортувальні ознаки та групи постраждалих за ступенем їх ураження
- •56. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення населення при землетрусах.
- •74. Спеціалізовані бригади постійної готовності другої черги, їх призначення.
- •75. Особливості організації екстреної медичної допомоги постраждалим за умов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в Російській Федерації.
- •76. Особливості організації екстреної медичної допомоги постраждалим за умов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в сша.
- •77. Особливості організації екстреної медичної допомоги постраждалим за умов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру у Франції.
- •78. Урядова інформаційно-аналітична система з питань надзвичайних ситуацій, мета створення, основні завдання.
- •79. Функціональна підсистема моз України з питань надзвичайних ситуацій. Регламент подання інформації.
- •80. Функціональна підсистема моз України з питань надзвичайних ситуацій. Джерела первинної інформації.
- •89. Радіопротектори ( призначення, форма, спосіб застосування ).
- •90. Табельні засоби захисту шкіри при надзвичайних ситуаціях.
- •92. Табельні засоби захисту органів дихання.
- •93. Правила користування ізолювальним протигазом.
- •94. Правила накладання пов'язок.
- •95. Правила зупинки артеріальної, венозної, капілярної кровотечі.
- •96. Правила іммобілізації переломів.
- •97. Правила проведення штучного дихання.
- •98. Правила проведення непрямого масажу серця.
- •99. Ознаки переломів і табельні та підручні засоби іммобілізації. Мета планування медико-санітарного забезпечення населення при надзвичайних ситуаціях.
- •102. Вкажіть класифікацію та сутність заходів кваліфікованої хірургічної допомоги.
- •103. Сутність женевських конвенцій.
- •104. Організація санітарно-гігієнічного забезпечення населення в осередку техногенних катастроф.
- •103. Сутність женевських конвенцій.
- •105. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, їх характеристика та особливості.
- •106. Урядова інформаційно-аналітична система з питань надзвичайних ситуацій, її функція, мета, завдання та принцип функціонування.
- •107. Призначення територіальних центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, покладені на них завдання в повсякденних умовах та за умов виникнення надзвичайних ситуацій.
- •110. Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
- •111. Принципи обмеження радіаційного впливу.
- •112. Визначення поняття епідемічний осередок. Особливості епідемій, що виникають при стихійних лихах.
- •113. Вкажіть основні принципи захисту населення в осередку хімічного ураження та їх сутність.
75. Особливості організації екстреної медичної допомоги постраждалим за умов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в Російській Федерації.
Для надання постраждалим медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях в Російській Федерації створена Всеросійська служба медицини катастроф (ВСМК),що є функціональною підсистемою єдиної державної системи попередження і ліквідації наслідків НС і функціонально об’єднує службу медицини катастроф Міністерства соціального забезпечення і охорони здоров’я, службу медицини катастроф Міністерство оборони РФ, а також призначені для ліквідації медико-санітарних наслідків НС сили і засоби Державного комітету санітарно-епідеміологічного нагляду, Міністерства шляхів сполучень, Міністерства внутрішніх справ і інших федеральних органів виконавчої влади.
ВСМК організована на 5 рівнях: федеральному; регіональному; територіальному; місцевому об’єктовому.
Керівними органами управління ВСМК на всіх рівнях управління ВСМК є відповідні міжвідомчі координаційні комісії та центри медицини катастроф.
Головним науково-практичним закладом на федеральному рівні визначений Всеросійський центр медицини катастроф “Защита”. До його складу входять: управління; штаб ВСМК; науково-організаційні і науково-дослідні підрозділи; польовий багатопрофільний госпіталь; підрозділ екстреної і планово-консультативної допомоги; підрозділ швидкої і невідкладної медичної допомоги; склад медичного майна державного резерву; підрозділи забезпечення.
Крім ВЦМК “Защита” на федеральному рівні створено Всеармійський центр медицини катастроф.
Відповідно до законодавчих актів територія РФ поділена на 9 регіонів. В кожному центрі створено регіональні центри, що підпорядковуються ВЦМК “Защита”. До цього рівня ще входять: міжрегіональні центри з надзвичайних ситуацій Держсанепідслужби, формування регіонального підпорядкування Міністерства оборони і Міністерства внутрішніх справ, шляхів сполучень, інших відомств.
Територіальний рівень охоплює суб’єкти РФ: республіки, області, краї, національні округи, міста Москва і Санкт-Петербург. Органом управління визначені територіальні центри медицини катастроф, що підпорядковані органу управління адміністративної території. До цього рівня входять клінічні бази з мобільними медичними формуваннями.
Місцевий рівень призначений для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій в певному населеному пункті. До його складу входить центр, медичні формування. Як правило, місцеві центри працюють на базі станцій швидкої медичної допомоги.
Об’єктовий рівень – призначений для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на господарському об’єкті і представлений відповідною посадовою особою та медичними формуваннями.
ВСМК має більше 1050 штатних та біля 8000 позаштатних закладів та формувань.
76. Особливості організації екстреної медичної допомоги постраждалим за умов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в сша.
Процес надання невідкладної медичної допомоги в США ділять на три етапи: етап виклику допомоги, догоспітальний та госпітальний. На всіх етапах НМД за рахунок уніфікації надання ЕМД (єдині стандарти, протоколи сортування та лікування, єдине медичне керування всім процесом) забезпечується наступність і послідовність лікування. Елементи інтенсивної терапії з підтримки життєдіяльності постраждалого (ALS) виносяться до місця події.
Концепція організації НМД виділяє 15 функціональних компонентів, сукупність яких визначає суть системи НМД: особовий склад (1), навчання (2), зв’язок (3), транспортування (4), засоби обслуговування (5), відділення інтенсивної терапії (6), структури (агентства) громадської безпеки (7), участь споживача (8), наявність доступу до медичної допомоги (9), передача пацієнта (10), скоординоване зберігання інформації про пацієнтів (11), інформаційна та навчальна робота серед населення (12), огляд і оцінка (13), взаємодія під час катастрофи (14), взаємодопомога (15).
