- •9. Зсуви. Визначення поняття, причини виникнення, класифікація, медико-санітарні наслідки.
- •10. Урагани,буревії і смерчі. Визначення поняття, причини виникнення,
- •12. Екологічні катастрофи та їх медико-санітарні наслідки.
- •13. Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Аварії на
- •15.Авіаційні аварії, причини виникнення, медико-санітарні наслідки.
- •16.Аварії на залізничному транспорті, причини виникнення, медико-санітарні наслідки.
- •17.Аварії на морському, річковому транспорті, причини виникнення, медико-санітарні наслідки.
- •18. Аварії на радіаційно небезпечних об'єктах. Законодавство України у сфері захисту населення при аваріях на аес
- •19. Міжнародна діяльність України з ядерної безпеки
- •21. Класифікація радіаційних аварій, їх характеристика
- •22. Особливості аварій на аес, їх характеристика.
- •27. Зонування території за щільністю забруднення ґрунту радіонуклідами після виникнення аварії на радіаційно небезпечних об'єктах.
- •28.Санітарно-гігієнічні та медико-профілактичні заходи захисту населення і територій при аваріях на аес.
- •30. Прилади, системи та засоби контролю радіаційного стану. Оснащення особового складу постів радіаційного спостереження і груп радіаційної розвідки.
- •31. Аварії на хімічно небезпечних об'єктах. Стійкі та нестійкі, швидкодіючі та уповільненої дії небезпечні хімічні речовини, їх характеристика.
- •41. Перша медична допомога при отруєннях сильно діючими отруйними речовинами.
- •42. . Захист населення при надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Засоби колективного захисту, їх характеристика.
- •43. Захист населення при надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Засоби індивідуального захисту, їх характеристика.
- •44. Лікувально-евакуаційне забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру , мета, завдання.
- •45. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2001 № 1432
- •47. Планування евакуації населення за умов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
- •49. Етапи медичної евакуації, їх характеристика.
- •50. Вид та обсяги медичної допомоги постраждалим при здійсненні лікувально-евакуаційних заходів. Надання першої медичної допомоги.
- •51. Долікарська (фельдшерська) допомога, призначення, обсяг заходів.
- •52. Перша лікарська допомога , призначення, обсяг заходів.
- •54. Спеціалізована медична допомога, призначення, обсяг заходів.
- •55. Медичне сортування, внутрішньопунктове, евакуаційно-транспортне, їх характеристика. Сортувальні ознаки та групи постраждалих за ступенем їх ураження
- •56. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення населення при землетрусах.
- •74. Спеціалізовані бригади постійної готовності другої черги, їх призначення.
- •75. Особливості організації екстреної медичної допомоги постраждалим за умов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в Російській Федерації.
- •76. Особливості організації екстреної медичної допомоги постраждалим за умов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в сша.
- •77. Особливості організації екстреної медичної допомоги постраждалим за умов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру у Франції.
- •78. Урядова інформаційно-аналітична система з питань надзвичайних ситуацій, мета створення, основні завдання.
- •79. Функціональна підсистема моз України з питань надзвичайних ситуацій. Регламент подання інформації.
- •80. Функціональна підсистема моз України з питань надзвичайних ситуацій. Джерела первинної інформації.
- •89. Радіопротектори ( призначення, форма, спосіб застосування ).
- •90. Табельні засоби захисту шкіри при надзвичайних ситуаціях.
- •92. Табельні засоби захисту органів дихання.
- •93. Правила користування ізолювальним протигазом.
- •94. Правила накладання пов'язок.
- •95. Правила зупинки артеріальної, венозної, капілярної кровотечі.
- •96. Правила іммобілізації переломів.
- •97. Правила проведення штучного дихання.
- •98. Правила проведення непрямого масажу серця.
- •99. Ознаки переломів і табельні та підручні засоби іммобілізації. Мета планування медико-санітарного забезпечення населення при надзвичайних ситуаціях.
- •102. Вкажіть класифікацію та сутність заходів кваліфікованої хірургічної допомоги.
- •103. Сутність женевських конвенцій.
- •104. Організація санітарно-гігієнічного забезпечення населення в осередку техногенних катастроф.
- •103. Сутність женевських конвенцій.
- •105. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, їх характеристика та особливості.
- •106. Урядова інформаційно-аналітична система з питань надзвичайних ситуацій, її функція, мета, завдання та принцип функціонування.
- •107. Призначення територіальних центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, покладені на них завдання в повсякденних умовах та за умов виникнення надзвичайних ситуацій.
- •110. Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
- •111. Принципи обмеження радіаційного впливу.
- •112. Визначення поняття епідемічний осередок. Особливості епідемій, що виникають при стихійних лихах.
- •113. Вкажіть основні принципи захисту населення в осередку хімічного ураження та їх сутність.
52. Перша лікарська допомога , призначення, обсяг заходів.
Перша лікарська допомога - це комплекс лікувально-профілактичних заходів, що виконується лікарями загального профілю на першому етапі медичної евакуації з метою ліквідації загрозливих для життя наслідків ураження та профілактики можливих ускладнень і підготовки постраждалих до подальшої евакуації (при потребі).
Перша лікарська допомога надається лікарями загальної практики, лікарями лікувально-профілактичних закладів, що розташовані у зоні НС, лікарями бригад швидкої медичної допомоги та медичних бригад постійної готовності першої черги, безпосередньо у осередку катастрофи або поблизу нього.
Термін надання першої лікарської допомоги не повинен перевищувати 4-5 годин.
Заходи першої лікарської допомоги поділяються на 2 групи:
1. Невідкладні заходи, відмова від виконання яких загрожує життю постраждалих та хворих.
2. Заходи виконання яких може бути відкладене (вимушено)
Заходи першої групи включають:
- усунення асфіксії (відсмоктування слизу, блювотних мас та крові з верхніх дихальних шляхів, введення повітроводу, фіксація язика, відсічення чи підшивання звисаючих лоскутів м’якого піднебіння та бокових відділів глотки, трахеотомія (при необхідності), штучна вентиляція легень з використанням дихальної апаратури, накладання оклюзивної пов’язки при відкритому пневмотораксі, пункція плевральної порожнини);кінцеву зупинку зовнішньої кровотечі (тампонада рани, прошивання судин в рані, накладання затискувача на судину, контроль за правильністю та доцільністю накладання джгута);проведення протишокових заходів (переливання крові та кровозамінників при значній втраті крові, проведення новокаїнових блокад і введення знеболюючих засобів, ін’єкції серцево-судинних засобів при тяжкому шоці);катетеризацію або пункцію сечового міхура;транспортну іммобілізацію (або її поліпшення) при переломах кісток та поширених пошкодженнях м’яких тканин;відсікання кінцівки, що тримається на лоскуті м’яких тканин(“транспортна ампутація”);введення антидотів, антибіотиків, протисудомних,бронхорозширюючих, протиблювотних, серцево-судинних препаратів;зондове промивання шлунку;проведення екстреної неспецифічної профілактики при інфекційних захворюваннях та введення сироваток при загрозі виникнення бактеріологічних уражень.
Заходи першої лікарської допомоги, які можуть бути відкладені, включають:
усунення недоліків надання першої медичної допомоги (виправлення пов’язок, покращення транспортної іммобілізації);заміну пов’язок при забрудненні рани радіоактивними та хімічними речовинами; новокаїнові блокади при пошкодженнях легкої та середньої тяжкості;ін’єкції антибіотиків, профілактика правця при відкритих травмах та опіках;
дегазацію рани при забрудненні її хімічними речовинами;
призначення симптоматичних засобів при станах, що не виключають безпосередньої загрози для життя постраждалих.
Залежно від медичної обстановки, величини санітарних втрат, можливості надання першої лікарської допомоги, при недостатній кількості медичних сил та засобів її обсяг може скорочуватись.
Скорочення обсягу першої лікарської допомоги здійснюється тільки за рахунок відмови від виконання заходів другої групи.
53. Кваліфікована медична допомога, призначення, обсяг заходів.
Кваліфікована медична допомога - це комплекс хірургічних і терапевтичних заходів, які виконуються лікарями відповідного профілю у лікувальних закладах і направленні на ліквідацію наслідків уражень, в першу чергу, тих, що загрожують життю постраждалих, на попередження виникнення ускладнень та лікування до кінцевих наслідків.
Термін надання кваліфікованої медичної допомоги не повинен перевищувати 8-12 год.
Кваліфікована медична допомога надається лікарями хірургами і терапевтами і тому розрізняють кваліфіковану хірургічну допомогу і кваліфіковану терапевтичну допомогу. Надається на другому етапі.
Заходи кваліфікованої хірургічної допомоги діляться на дві групи:
1 група - невідкладні заходи кваліфікованої хірургічної допомоги;
2 група - заходи кваліфікованої хірургічної допомоги, які можуть бути відкладені.
Невідкладні заходи кваліфікованої хірургічної допомоги включають:
усунення асфіксії і відновлення функції адекватного дихання;
кінцеву зупинку внутрішньої та зовнішньої кровотечі;
комплексну терапію гострої крововтрати, шоку, травматичного токсикозу;
лікування анаеробної інфекції;
хірургічну обробку та зашивання ран при відкритому пневмотораксі, торакоцентезі, при клапанному пневмотораксі;
лапаратомію при проникаючих пораненнях та закритій травмі живота з пошкодженням внутрішніх органів, при внутрішньочеревному пошкодженні сечового міхура та прямої кишки;
ампутацію кінцівок при відкритих та масивних переломах кісток;
декомпресійну трепанацію черепа при пораненнях та пошкодженнях, що супроводжуються стисненням головного мозку;
хірургічну обробку переломів довгих трубчастих кісток з масовими пошкодженнями м'яких тканин.
Заходи кваліфікованої хірургічної допомоги, які можуть бути відкладені діляться на дві підгрупи.
Підгрупа А - заходи, відкладання виконання яких, як правило, призводить до виникнення тяжких ускладнень:
ампутація при відривах та ішемічному некрозі кінцівок;
хірургічна обробка ран, що забруднені отруйними речовинами, а також ран при переломах довгих трубчастих кісток, що не супроводжуються значними пошкодженнями м’яких тканин, великих судин і нервових стовбурів;
накладання надлобкової нориці при пошкодженнях уретри.
Підгрупа Б - заходи, відкладання виконання яких не обов’язково приведе до виникнення ускладнень:
первинна хірургічна обробка ран (за виключенням тих, які включені до попередньої підгрупи);
первинна хірургічна обробка опіків;
лігатурне шинування зубів при переломах нижньої щелепи;
некротомія при глибоких циркулярних опіках грудей, кінцівок, що не супроводжуються порушенням функції дихання, кровообігу.
Повний обсяг кваліфікованої медичної допомоги включає виконання заходів усіх двох груп. При великому потоці постраждалих, недостачі персоналу, медичного майна, обсяг заходів кваліфікованої допомоги скорочується до виконання тільки невідкладних заходів.
Скорочення обсягу здійснюється тільки за рахунок відмови від виконання заходів підгрупи Б другої групи, а в крайньому разі і підгрупи А цієї ж групи.
Заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги теж поділяються на дві групи.
Перша група - невідкладні заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги.
Друга група - заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги, які можуть бути відкладені.
Заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги першої групи включають:
- введення антидотів та протиботуліністичної сироватки;
- комплексну терапію гострої серцево-судинної недостатності;
- комплексну терапію гострої дихальної недостатності;
-дегідратаційну терапію при набряку головного мозку;
-комплекс заходів при попаданні в шлунок отруйних речовин;
-використання транквілізаторів, нейролептиків при гострих реактивних станах.
До заходів кваліфікованої терапевтичної допомоги другої групи відносяться:
-введення антибіотиків та сульфаніламідних препаратів з профілактичною метою;
-гемотрансфузія при помірній анемізації;
-вітамінотерапія;
-проведення фізіотерапевтичних процедур;
-застосування симптоматичних медикаментозних засобів.
