
- •9. Зсуви. Визначення поняття, причини виникнення, класифікація, медико-санітарні наслідки.
- •10. Урагани,буревії і смерчі. Визначення поняття, причини виникнення,
- •12. Екологічні катастрофи та їх медико-санітарні наслідки.
- •13. Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Аварії на
- •15.Авіаційні аварії, причини виникнення, медико-санітарні наслідки.
- •16.Аварії на залізничному транспорті, причини виникнення, медико-санітарні наслідки.
- •17.Аварії на морському, річковому транспорті, причини виникнення, медико-санітарні наслідки.
- •18. Аварії на радіаційно небезпечних об'єктах. Законодавство України у сфері захисту населення при аваріях на аес
- •19. Міжнародна діяльність України з ядерної безпеки
- •21. Класифікація радіаційних аварій, їх характеристика
- •22. Особливості аварій на аес, їх характеристика.
- •27. Зонування території за щільністю забруднення ґрунту радіонуклідами після виникнення аварії на радіаційно небезпечних об'єктах.
- •28.Санітарно-гігієнічні та медико-профілактичні заходи захисту населення і територій при аваріях на аес.
- •30. Прилади, системи та засоби контролю радіаційного стану. Оснащення особового складу постів радіаційного спостереження і груп радіаційної розвідки.
- •31. Аварії на хімічно небезпечних об'єктах. Стійкі та нестійкі, швидкодіючі та уповільненої дії небезпечні хімічні речовини, їх характеристика.
- •41. Перша медична допомога при отруєннях сильно діючими отруйними речовинами.
- •42. . Захист населення при надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Засоби колективного захисту, їх характеристика.
- •43. Захист населення при надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Засоби індивідуального захисту, їх характеристика.
- •44. Лікувально-евакуаційне забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру , мета, завдання.
- •45. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2001 № 1432
- •47. Планування евакуації населення за умов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
- •49. Етапи медичної евакуації, їх характеристика.
- •50. Вид та обсяги медичної допомоги постраждалим при здійсненні лікувально-евакуаційних заходів. Надання першої медичної допомоги.
- •51. Долікарська (фельдшерська) допомога, призначення, обсяг заходів.
- •52. Перша лікарська допомога , призначення, обсяг заходів.
- •54. Спеціалізована медична допомога, призначення, обсяг заходів.
- •55. Медичне сортування, внутрішньопунктове, евакуаційно-транспортне, їх характеристика. Сортувальні ознаки та групи постраждалих за ступенем їх ураження
- •56. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення населення при землетрусах.
- •74. Спеціалізовані бригади постійної готовності другої черги, їх призначення.
- •75. Особливості організації екстреної медичної допомоги постраждалим за умов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в Російській Федерації.
- •76. Особливості організації екстреної медичної допомоги постраждалим за умов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в сша.
- •77. Особливості організації екстреної медичної допомоги постраждалим за умов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру у Франції.
- •78. Урядова інформаційно-аналітична система з питань надзвичайних ситуацій, мета створення, основні завдання.
- •79. Функціональна підсистема моз України з питань надзвичайних ситуацій. Регламент подання інформації.
- •80. Функціональна підсистема моз України з питань надзвичайних ситуацій. Джерела первинної інформації.
- •89. Радіопротектори ( призначення, форма, спосіб застосування ).
- •90. Табельні засоби захисту шкіри при надзвичайних ситуаціях.
- •92. Табельні засоби захисту органів дихання.
- •93. Правила користування ізолювальним протигазом.
- •94. Правила накладання пов'язок.
- •95. Правила зупинки артеріальної, венозної, капілярної кровотечі.
- •96. Правила іммобілізації переломів.
- •97. Правила проведення штучного дихання.
- •98. Правила проведення непрямого масажу серця.
- •99. Ознаки переломів і табельні та підручні засоби іммобілізації. Мета планування медико-санітарного забезпечення населення при надзвичайних ситуаціях.
- •102. Вкажіть класифікацію та сутність заходів кваліфікованої хірургічної допомоги.
- •103. Сутність женевських конвенцій.
- •104. Організація санітарно-гігієнічного забезпечення населення в осередку техногенних катастроф.
- •103. Сутність женевських конвенцій.
- •105. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, їх характеристика та особливості.
- •106. Урядова інформаційно-аналітична система з питань надзвичайних ситуацій, її функція, мета, завдання та принцип функціонування.
- •107. Призначення територіальних центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, покладені на них завдання в повсякденних умовах та за умов виникнення надзвичайних ситуацій.
- •110. Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
- •111. Принципи обмеження радіаційного впливу.
- •112. Визначення поняття епідемічний осередок. Особливості епідемій, що виникають при стихійних лихах.
- •113. Вкажіть основні принципи захисту населення в осередку хімічного ураження та їх сутність.
9. Зсуви. Визначення поняття, причини виникнення, класифікація, медико-санітарні наслідки.
Зсуви – це переміщення поповзом мас гірських порід донизу по схилу під дією сили тяжіння.
До 90,0% зсувів припадає на території, розташовані на висоті від 100 до 1700 метрів над рівнем моря. Вони виникають на схилах, що мають крутість понад 20 градусів, здебільшого по берегах річок в Карпатах та Криму.
Головними причинами травмування та загибелі людей при селевих потоках і зсувах є:
- завалення людей ґрунтом, камінням, деревами;
- заподіяння травм предметами, що падають (камінням, деревами);
- завалення людей в зруйнованих будинках;
- захоплення людей бурхливими потоками води або селевої маси.
Медико-санітарні наслідки:
переломи різноманітних локалізацій;
травми голови;
нервово-психічні розлади;
інфекційні захворювання
утоплення.
10. Урагани,буревії і смерчі. Визначення поняття, причини виникнення,
медико-санітарні наслідки.
Буревій - дуже сильний і тривалий вітер, що викликає великі руйнування на суші та хвилювання на морі (шторм). В залежності від пори року і залучення у потік повітря різних частинок розрізняють пилові, безпилові, снігові та шквальні буревії.
Ураган - це тривалий за часом вітер сильної руйнівної сили (12 балів за шкалою Бофорта). Швидкість вітру перевищує 130 км/год. В результаті ураганів руйнуються будівлі на значній території, виникають пожежі, гинуть люди, велика кількість людей потребує надання медичної допомоги. Поєднання ураганних вітрів зі снігом або пилом призводять до виникнення сильних хуртовин або пилових бур.
Смерчі – повітряний потік, що має вигляд вихора, здатний здіймати і переносити на значні відстані людей, тварин, зривати дахи з будівель, виривати з корінням дерева. Це найбільш руйнівне атмосферне явище. Повітря в смерчі обертається з швидкістю декількох десятків метрів за секунду, одночасно піднімаючись по спіралі на висоту до 800-1500 м. Середня швидкість його переміщення 40-60 км/год.
Основною причиною виникнення буревіїв, ураганів, смерчів є циклонічна діяльність атмосфери. Характеристикою цих явищ є швидкість вітру.
Медичні наслідки урагану
Під час урагану (смерчу) до 50,0% травм виникає від предметів, що летять і падають. У структурі ушкоджень черепно-мозкова травма може складати 50,0-70,0% (при цьому 18,0-20,0% складає тяжка черепно-мозкова травма), переломи кісток кінцівок, тазу, хребта – біля 15,0%. Комбінована травма може складати 60,0-65,0%. Рани звичайно бувають рвані, забруднені піском, землею, осколками скла на велику глибину.
11. Природні пожежі ( лісові, степові, торф'яні), причини виникнення, медико-санітарні наслідки.
Пожежа - це стихійний, некерований процес горіння, який супроводжується знищенням матеріальних цінностей і створює загрозу для здоров'я та життя людини.
Вони класифікуються на природні пожежі (лісові, торф’яні, степові, польові) і пожежі в населених пунктах (окремі, масові, суцільні).
Залежно від характеру горіння природні пожежі поділяються на низові, верхові та ґрунтові. Пожежі в населених пунктах виникають при порушенні правил техніки протипожежної безпеки, в результаті стихійних лих. Пожежі можуть бути: окремі (горить один або декілька будинків), масові (горить до 20,0% будівель), суцільні (горить більше 20,0% будівель). Пожежі завдають великих матеріальних збитків і приносять шкоду людям – виникають опіки і травми, отруєння чадним газом, нервово-психічні розлади.