Перевірка первинного рівня знань.

Теоретичні питання.

1. Дати визначення подагри.

2. Етіологія та фактори ризику подагри.

3. Назвати патогенетичні механізми розвитку подагричного артриту.

4. Класифікація подагричного артриту.

5. Клініка гострого подагричного артриту.

6. Лабораторні зміни в гострому періоді подагричного артриту.

7. Рентгенологічні ознаки, характерні для хронічного подагричного артриту.

8. Лікування хворого з гострим подагричним артритом та в період ремісії.

Основні терміни:

Термін	Визначення
Подагра	хронічне захворювання, пов’язане з порушенням обміну сечової кислоти, що характеризується підвищенням в крові вмісту сечової кислоти і відкладанням в тканинах кристалів натрієвої солі сечової кислоти (уратів), що клінічно проявляється рецидивним гострим артритом і утворенням подагричних вузлів (тофусів).
Тонуси	підшкірні подагричні вузлики, що місцять урати і оточені сполучною тканиною
Гіперурікемія	Накопичення сечової кислоти
Симптом «пробійника»	Округлі дефекти кістки на рентгенограмі ( через дефекти хряща сечова кислота проникає до субхондральної кістки, де утворюючи тофуси, викликає деструкцію кісткової речовини.

Практичні завдання, які виконуються на занятті

• провести опитування та фізикальне обстеження хворого, визначати суб‘єктивні та об‘єктивні симптоми, які вказують на наявність подагри;

• на підставі скарг, анамнезу захворювання та життя, результатів об’єктивного обстеження хворого, проведеного диференційного діагнозу вміти сформулювати попередній діагноз;

• скласти план подальшого діагностичного пошуку для уточнення діагнозу;

• провести диференціальну діагностику подагри з захворюваннями, що супроводжуються подібною симптоматикою (ревматоїдним артритом, реактивним артритом, остеоартрозом, остеохондрозом та іншими захворюваннями);

• обґрунтувати застосування та трактувати дані додаткових методів обстеження хворого з метою формулювання клінічного діагнозу та вироблення тактики його лікування;

• призначити адекватну терапію обстежуваному хворому на подагру в залежності від клінічного варіанту та ступеня активності, ускладнень, супутніх захворювань;

• визначити основні методи профілактики з врахуванням виявлених факторів ризику.

Завдання для самоконтролю студентів.

Тестові завдання.

1. В виникненні подагри важливу роль відіграють всі нижче перераховані чинники, крім:

1. генетично обумовленні дефекти в ензимах

2. одноманітна м’ясна їжа

3. зловживання алкоголем

4. травма суглоба

2. Для подагри характерні всі ознаки, крім:

1. подагра виникає у 5 – 10% осіб з гіперурикемією

2. артрит носить інтермітуючий характер з періодами повної ремісії

3. тофуси – це підшкірні вузлики, які виникають в результаті васкуліту дрібних судин

4. найчастіше ускладнення – ниркова недостатність

3. Яка з перерахованих нижче ознак не має відношення до критеріїв діагнозу подагри:

1. набряк і біль в І-му плюснефаланговому суглобі

2. одностороннє враження суглобів склепіння стопи

3. вузликові утворення, що нагадують тофуси

4. напади артриту 1 раз на рік

4. Подагра має наступні періоди захворювання, крім:

1. преморбідний

2. інтермітуючий

3. хронічна подагра

4. підгостра подагра

5. З якого з перерахованих препаратів потрібно розпочати лікування гострого приступу подагри?

1. аллопуринол

2. колхіцин

3. метотрексат

4. алломарин

6. Для ліквідації нападу подагри застосовують наступні препарати, крім:

1. НПЗЗ

2. ГКС

3. колхіцин

4. «базисні» засоби

7. Алопуринол це препарат, який відноситься до наступної групи:

1. урикодепресант

2. урикозурічний

3. «базисний» препарат

4. засіб змішаної дії

8. Показами до призначення алопуринолу є всі, крім:

1. екскреція сечової кислоти нирками 1000 мг і більше

2. уратна нефропатія

3. клубочкова фільтрація >60 мл/хв.

4. недостатня ефективність урикозуричних засобів

9. Бензбромарон це препарат, який відноситься до наступної групи:

1. урикодепресант

2. урикозурічний

3. НПЗЗ

4. засіб змішаної дії