Перевірка первинного рівня знань.

Термін

Визначення

Артеріальна гіпертензія

Вторинна АГ

(симптоматична)

Ренопаренхиматозна АГ

Реноваскулярна АГ

Ренопрівна АГ

Ендокринна АГ

Кардіоваскулярна АГ

Нейрогенна АГ

Екзогенна АГ

Стратифікація ризику у хворих на АГ

синдром стійкого підвищення артеріального тиску, коли при повторних вимірюваннях АТ (не менше, ніж 2-3 рази на різні дні впродовж 3-4 тижнів) систолічний тиск рівний або вищий 140 мм рт. ст., а діастолічний тиск рівний або перевищує 90 мм рт. ст. у осіб, які не приймають антигіпертензивного лікування.

гіпертензія, причина якої може бути виявлена.

варіант АГ, що спостерігається при гломерулонефріті, пієлонефриті, амілоїдозі нирок, діабетичному гломерулосклерозі, нефропатії вагітних, полікістозі, сечокам'яній хворобі, пухлині і туберкульозі нирки, системних захворюваннях сполучної тканини.

АГ, що викликана порушенням кровопостачання однієї або обох нирок внаслідок природжених звужень і стенозування або облітерації, обумовленої атеросклерозом, емболією, тромбозом, фібромаскулярною дисплазією ниркових артерій, їх здавленням пухлиною, рубцями, гематомою, а також перегином артерії при нефроптозі

АГ, що обумовлена видаленням обох нирок або їх вираженої гіпоплазією

АГ, що обумовлена патологією ендокринних органів (хвороба чи синдром іщенко-Кушинга, первинний альдостеронізм (синдром Конна), феохромоцитома, дифузний токсичний зоб)

АГ, що обумовлена патологією серцево-судинної системи (коарктація аорти, повна атріовентрикулярна блокада, вузликовий поліартеріїт)

підвищення АТ, пов'язане з ураженням головного мозку (пухлина, травма черепа, енцефаліт).

АГ, що обумовлена впливом екзогенних речовин (медикаментів, токсичних речовин (свинця, таля), зловживанням сіллю)

індивідуалізація терапевтичних підходів залежно від наявності ризик-факторів серцево-судинних ускладнень у хворого на АГ