Завдання «Крок-2».

1. Жінка 56 років, поступила до клініки із скаргами на біль та припухлість правого колінного суглобу, які з'явились тиждень тому. В анамнезі часті застудні захворювання, хронічний холецистопанкреатит. Об'єктивно: на тильно-бокових поверхнях дистальних міжфалангових суглобів є щільні вузлики невеликих розмірів, дещо болючі при пальпації, відмічається деформація 1-х плюсно-фалангових суглобів обох ступнів, правий колінний суглоб деформований, рухи в ньому обмежені. Який діагноз найбільш вірогідний?

А. Реактивний артрит

В. Ревматичний поліартрит

С. Ревматоїдний артрит

D. Подагра

Е.* Остеоартроз

2. Жінка 55 років, кухар, скаржиться на біль у правому колінному суглобі, який турбує протягом місяця, підси­люючись наприкінці дня. Об'єктивно: підвищена маса тіла, колінний суглоб набряклий, при пальпації відмічається локальна болючість, хрускіт при рухах. Є деформація 1-х плюсно-фалангових суглобів обох ступнів. Змін з боку крові та сечі не виявлено. Які зміни а рентгенограмі можна очікувати?

А. Звуження суглобової щілини, численні узури, підвивихи

В. Остеопороз, звуження суглобо­вої щілини, поодинокі узури

С.* Звуження суглобової щілини, крайові остеофіти

D. Ерозії епіфізів, кісткові анкілози

Е. Звуження суглобової щілини, круглі дефекти кісткової тканини

3. Чоловіка 57-ми років турбує біль в колінних суглобах, дистальних міжфалангових суглобах кистей. Вка­зані явища тривають 5 років. У колін­них суглобах при рухах і пальпації відмічається болючість і інтраартикулярний хрускіт. На кінцевих фалагах пальців рук пальпуються тверді вуз­лики. З боку внутрішніх органів змін не виявлено. Клінічний аналіз крові не змінений. С-реактивний протеїн (+), латекс-тест - негативний. Ro-графія суглобів: звуження міжсуглобної щіли­ни, субхондральний остеосклероз. Який з перелічених діагнозів є вірним?

А.* Остеоартроз

В. Склеродермія

С. Ревматоїдний артрит

D. Подагра

Е. Ревматичний поліартрит

4. Жінка 49 років, скаржиться на біль в плечових суглобах, що посилю­ється при рухах, обмеження рухливос­ті, короткочасну вранішню скутість. На рентгенограмі плечових суглобів звуження суглобової щілини, субхондральний остеосклероз, остеофіти у нижньовнутрішньому відділі плечо­вої головки. Яка найбільш доцільна базисна терапія?

А. Кризанол

В. Делагіл

С. Ібупрофен

D. Д-пеніциламін

Е.* Структум

5. Хвора 60 років, скаржиться на біль в міжфалангових суглобах кистей, який посилюється при роботі. Об'єктивно: дистальні та проксималь­ні суглоби II – IV пальців дефігуровані, з вузликами Гебердена та Бушара, болючі, з обмеженою рухливістю. Рентгенограма суглобів – суглобові щілини звужені, крайові остеофіти, субхондральний склероз. Діагноз:

А. Хвороба Рейтера

В.* Деформуючий остеоартроз, вузликова форма

С. Хвороба Бєхтєрєва

D. Ревматичний артрит

Е. Псоріатичний артрит

Ситуаційна задача № 1

Хвора 56 років, з надмірною масою тіла, скаржиться на біль в кульшових суглобах, який посилюється при ходьбі, особливо по сходах та при довгому стоянні на ногах. Хворіє 5 ро­ків, за останні 2 роки яких значно змінилась хода («качиня») Об'єктивно: кульшові суглоби: внутрішня ротація та розгинання майже втрачена. Рентгенограма су­глобів – суглобова щілина звужена, субхондральний склероз, крайові остеофіти. В аналізі крові змін немає.

1. Який діагноз найбільш імовірний?

2. Яка рентгенологічна стадія?

3. Тактика лікаря?

Теми рефератів для індивідуальної роботи студентів:

1. Сучасні підходи до лікування остеоартрозу.

2. Фактори ризику розвитку і прогресування остеоартрозу.

Література, необхідна для вивчення теоретичних питань.

1. Нетяженко В.З. Класифікації внутрішніх хвороб. Київ, 2005. 456с.

2. А.Н.Окороков. Диагностика болезней внутренних органов. –Москва, Медицинская литература. -2000. -565 с.

3. А.Н.Окороков. Лечение болезней внутренних органов. –Москва, Медицинская литература. -1998. -596 с.

4. В.К. Сєркова, М.А.Станіславчук, Ю.І.Монастирський. Факультетська терапія. – Вінниця. -2005. -621 с.

5. Коваленко В.Н., Борткевич О.П. Остеоартроз. К.: Моріон, 2003.

Тема № 24. Анкілозуючий споділоартрит.

Актуальність теми. Поширеність хвороби Бехтєрєва (анкілозуючий спондилоартрит, хвороба Бехтєрєва-Штрюмпель-Марі) в різних країнах становить 0,2–2 %. Частіше хворіють чоловіки (9:1). Пік даного захворювання припадає на вік 15-30 років. У виникненні ХБ велике значення надається генетичним факторам, зокрема антигену гістосумісності HLA-B27, що зустрічається у 90-95% хворих, приблизно в 20-30% їхніх родичів першого ступеня споріднення й лише у 7-8% в загальній популяції.

Загальна мета заняття. На занятті студенти вирішують конкретну проблему: базуючись на уяві про патофізіологічні механізми формування запального процесу в місцях прикріплення сухожиль та зв'язок, фіброзних та міжхребцевих дисків, функціонування за нормальних та патологічних умов, ґрунтуючись на знані механізмів вродженого та адаптивного імунітету опанувати основні етіологічні чинники та вузлові ланки патогенезу розвитку АС, його основних клінічних проявів та сучасних методів діагностики. Студенти формують професійні навички та вміння.

Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):

• об’єктивно обстежити хворого, визначати суб‘єктивні та об‘єктивні симптоми, які вказують на наявність АС;

• вміти проводити клінічні та функціональні проби для виявлення сакроілеїту;

• провести диференціальну діагностику АС з захворюваннями, що супроводжуються подібною симптоматикою;

• на підставі скарг, анамнезу захворювання та життя, результатів об’єктивного обстеження хворого, проведеного диференційного діагнозу вміти сформулювати попередній діагноз;

• скласти план подальшого діагностичного пошуку для уточнення діагнозу;

• аналізувати дані додаткових методів обстеження хворого з метою формулювання клінічного діагнозу та вироблення тактики лікування хворого.

Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання-уміння.

Дисципліна	Знати	Вміти
Попередні (забезпечуючі)
Нормальна анатомія	Будову хребта людини, кровопостачання, іннервацію
Гістологія	Будову хребця в нормі та при патології
Мікробіологія	Властивості збудників, що є етіологічними факторами виникнення АС
Нормальна фізіологія	Нормальна функція клітин сполучної тканини
Патологічна анатомія	Функціональні зміни клітин сполучної тканин
Патологічна фізіологія	Зміни фібрілярної структури ентезів в місцях прикріплення сухожилків до кісток
Пропедевтична терапія	Симптоматологія анкілозуючого спондило-артриту та клінічні варіанти	Проводити об‘єктивне обстеження хворого, аналізувати клініко-лабораторні дані хворого