Завдання «Крок-2».

1. Жінка, 53 років, підвищеної вгодованості скаржиться на головний біль, болі в області серця стискаючого характеру в стані спокою. Хворіє 5 років. АТ - 186/100 мм рт.ст. Об'єктивний статус без особливостей, маса тіла - 100 кг. Менструації відсутні 4 роки. Який найбільш ймовірний діагноз?

A. * Гіпертонічна хвороба.

B. Клімактерична гіпертонія.

C. Хвороба Іценко-Кушинга.

D. Гіпоталамічний синдром.

E. ІХС.

2. У жінки, 52 років, протягом 15 років підвищується АТ. Хвора регулярно не лікувалася. Мати хворої хворіє на ГХ. На ЕКГ – гіпертрофія лівого шлуночка. Останні 6 років АТ став постійно підвищеним до 175/100 - 180/110 мм рт.ст. Який механізм стабілізації АТ?

А. * Активація ренін-альдостаронової системи.

В. Активація симпатоадреналової системи.

С. Підвищення викиду вазопресину.

Д. Надмірна продукція кінінів і простагландинів.

Е. Активація барорецепторів дуги аорти.

3. Чоловік, 52 років, хворіє на ГХ II стадії. Палить, регулярно не лікується. АТ - 175/105 мм рт.ст., ЧСС – 92/хв. У легенях розсіяні сухі хрипи, везикулярне дихання; печінка збільшена на 2 см, набряки гомілок. Виберіть оптимальний препарат:

А. * Еналаприл.

В. Ніфедипін.

С. Адельфан.

Д. Клофелін.

Е. Пропранолол.

4. У жінки, 52 років, що хворіє на ГХ після стресу, раптово з'явився головний біль, серцебиття, біль в ділянці серця, неспокій, страх. Об'єктивно: хвора збуджена, пульс – 120/хв., АТ - 210/10 мм рт.ст. Тони серця ритмічні, акцент II тону над аортою. Які препарати найбільше доцільно призначити в даному випадку?

А. * Бета-адреноблокатори.

В. Папаверин.

С. Ніфедипін.

Д. Інгібітори АПФ.

Е. Адельфан.

5. Чоловік, 30 років, скаржиться на головний біль і серцебиття після емоційного стресу. Хворіє на ГХ протягом 2 років. При обстеженні хворий збуджений, гіперемія лиця, шкіра волога. Пульс - 100/хв., АТ - 180/90 мм рт.ст. Зафіксовано збільшення ударного і хвилинного об‘єму кровообігу. Що необхідно призначити хворому в першу чергу?

А. * Пропранолол.

В. Апресин.

С. Фуросемід.

Д. Клофелін.

Е. Дибазол.

Ситуаційна задача

Хворий А., 63 років, скаржиться на запаморочення, головний біль у потиличній ділянці, шум у вухах, поганий сон. Хворіє 5 років, після того як уперше було виявлене підвищення АТ до 160/100 мм рт.ст. Періодично приймав адельфан. Об'єктивно: межі серця розширені вліво на 2,5 см. Тони серця приглушені. Акцент II тони над аортою. Пульс - 64/хв., ритмічний. АТ - 195/115 мм рт.ст. У легенях везикулярне дихання. Органи черевної порожнини без патології. На ЕКГ - ознаки гіпертрофії лівого шлуночка. На очному дні - генералізоване звуження артерій сітківки. Загальні аналіз крові і сечі без змін.

1. Попередній діагноз.

2. Додаткові методи обстеження, необхідні пацієнтці.

3. Тактика лікування.

Теми рефератів для індивідуальної роботи студентів:

1. Особливості лікування вагітних жінок з артеріальною гіпертензією.

2. Сучасне розуміння "гіпертензивного серця": діагностика, лікування.

Література, необхідна для вивчення теоретичних питань.

Основна:

1. Рекомендации (2007) по лечению артериальной гипертензии (ESH) и Европейского кардиологического общества (ESC). Новости медицины и фармации. - № 229, декабрь. - 2007. – С. 3-63.

2. Факультетська терапія. Підручник / Сєркова В.К., Станіславчук М.А., Монастирський Ю.І – Вінниця.-2005.- С. 12-36.

3. Внутрішня медицина: Навч. посіб. – Ч. 1. Кардіологія. Ревматологія / Андрушко І.І., Берко Г.К., Бурдейна Л.В. та інш. – Вінниця: ВНМУ, 2008. – с. 4-17.

4. Амосова Е.Н. Клиническая кардиология.- К.: Здоров'я, 1998. – С. 293-400.

5. Внутренняя медицина: Учебник: в 3т. – Т. 1 / Е.Н. Амосова, О.Я. Бабак, В.Н. Зайцева и др.; Под ред. проф. Е.Н. Амосовой. – К.: Медицина, 2008. – С. 32-59.

6. Внутрішня медицина. Терапія: Підручник / Н.М. Середюк, І.П. Вакалюк, О.С. Стасишин та ін. – К.: Медицина, 2006. – С. 269-284, 289-293.

7. Госпітальна терапія / Середюк Н.М., Нейко Є.М., Вакалюк І.П. та ін.; За ред. Є.М. Нейка. – К.: Здоровя, 2003. – 165-209, 232-243.

8. Болезни органов кровообращения. Под ред. Е.И.Чазова, М. «Медицина», 1997.

9. Диагностика и лечение внутренних болезней (Руководство для врачей). Под ред. Ф.И.Комарова. – М., Медицина. – 1996. – Т 1. – 560 с.

10. Мурашко В.В., Струтынский А.В. Электрокардиография.-М.: Медицина, 1991.- С. 7-98.

11. Лекційний матеріал.

Додаткова:

1. М.Фрид, С.Грайнс «Кардиология в таблицах и схемах», 1996. – С. 301-323.

2. Мілерян В.Є. Методичні основи підготовки та проведення навчальних занять в медичних вузах (методичний посібник). – К., 2004.–80с.

Тема № 3: «вторинні артеріальні гіпертензії».

Актуальність теми. Показник поширеності артеріальної гіпертензії (АГ) серед працездатного населення України становить 34,1%. Серед осіб з підвищеним артеріальним тиском (АТ) знають про наявність захворювання 46,9% сільських і 85,1% міських мешканців, лікуються відповідно 12,4 та 61,2%, з них ефективно – 6,2 та 20,5%.

Оскільки у осіб найбільш працездатного віку (40-50 років) спостерігається значне зростання поширеності АГ, то правильна диференціальна діагностика АГ як гіпертонічної хвороби (ГХ) і АГ як симптому при тому чи іншому захворюванні має не тільки клінічне, але і соціальне значення.

Загальна мета заняття. Уміти оцінювати типову клінічну картину захворювань, симптомом яких є артеріальна гіпертензія, визначати тактику лікування.

Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):

• провести опитування та фізикальне обстеження хворого, визначити суб´єктивні та об´єктивні симптоми, які вказують на наявність симптоматичної АГ;

• на підставі скарг, анамнезу захворювання та життя, результатів об´єктивного обстеження хворого вміти сформулювати попередній діагноз;

• скласти план подальшого діагностичного пошуку для уточнення діагнозу;

• провести диференціальну діагностику симптоматичних АГ з ГХ;

• обґрунтувати необхідність та трактувати дані додаткових методів обстеження хворого з метою формулювання клінічного діагнозу;

• призначити адекватну диференційну терапію в залежності від виду симптоматичної АГ, оцінити ефективність гіпотензивних засобів та вміти виписувати рецепти;

• визначити основні методи профілактики, санаторно-курортного лікування та МСЕК.

Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання-уміння.

Дисципліна	Знати	Вміти
1. Попередні (забезпечуючи)
Нормальна анатомія	Анатомічну будову ЦНС, серцево-судинної, ендокринної та ниркової систем людини
Гістологія	Гістологічну будову ЦНС, міокарда, нирок та ендокринних органів
Топографічна анатомія	взаємо розташування органів грудної та брючної порожнин
Нормальна фізіологія	Фізіологію ЦНС, ендокринної, ниркової та серцево-судинної систем
Патологічна анатомія	Зміни міокарда, нирок, ЦНС та ендокринних органів при симптоматичних АГ
Патологічна фізіологія	Зміни фізіологічних показників ЦНС, серцево-судинної, ниркової та ендокринної систем при симптоматичних АГ	Аналізувати функціональні показники ЦНС, серцево-судинної, ниркової та ендокринної систем
Фармакологія	Характеристики груп препаратів та окремих препаратів, що застосовуються в терапії хворих з симптоматичними АГ	Виписати рецепти на лікарські препарати, що застосовують при лікуванні хворих з симптоматичними АГ
Рентгенологія	Рентгенологічні зміни внутрішніх органів при симптоматичних АГ	Аналізувати рентгенологічну картину внутрішніх органів у хворих з симптоматичними АГ
Пропедевтич-на терапія	Симптоматологію симптоматичних АГ	Збирати анамнез та проводити об‘єктивне обстеження хворого з симптоматичною АГ, аналізувати отримані клінічні, лабораторні та інструментальні дані
2. Наступні (забезпечувані)
Госпітальна терапія	Клінічні ознаки різних стадій та ступіней АГ	Визначати клінічні ознаки АГ та її ускладнень
3. Внутрішньо предметна інтеграція
ГХ	Клінічні ознаки ГХ	Визначати клінічні ознаки ГХ