Перевірка первинного рівня знань.

Теоретичні питання.

1. Визначення РЛ та мітральних вад серця.

2. Етіологія та патогенез РЛ.

3. Класифікація РЛ та мітральних вад серця.

4. Клінічні прояви РЛ та мітральних вад серця.

5. Диференційний діагноз РЛ з іншими захворюваннями.

6.Принципи лікування РЛ та мітральних вад серця, його обґрунтування, покази до хірургічного лікування.

7. Основні питання профілактики РЛ.

8. Сформулювати діагноз РЛ в рамках класифікації.

9. Призначити адекватну терапію хворому з РЛ в залежності від ступеня активності, ускладнень, супутніх захворювань.

10. Виписати основні рецепти на розповсюджені протиревматичні ліки.

Практичні завдання, які виконуються на занятті

1. Обстеження хворого з РЛ та мітральні вади серця

2. Постановка попереднього діагнозу відповідно до сучасної класифікації

3.Складання плану необхідних лабораторних і інструментальних досліджень з метою підтвердження попереднього діагнозу РЛ та мітральних вад.

4.Формулювання остаточного діагнозу згідно класифікації РЛ та мітральних вад.

5.Обговорення принципів диференційної терапії хворого, зважаючи на ступінь активності, ускладнень, супутньої патології

6. Виписування рецептів хворому .

7.Обговорення прогнозу для хворого, питань медичної реабілітації і працевлаштування

8. Питання первинної і вторинної профілактики РЛ.

Завдання для самоконтролю студентів.

Тестові завдання.

1. До великих діагностичних критеріїв ревматичної лихоманки не належить:

1. артралгії

2. кардит

3. поліартрит

4. хорея

2. До малих діагностичних критеріїв ревматичної лихоманки не належить:

1. лихоманка

2. артралгії

3. підвищення ШОЕ, С-реактивного білка

4. високий титр АСЛ-О

3. Вкажіть, який з перерахованих лабораторних показників не є критерієм активності ревматичного процесу:

1. ШОЕ

2. титр ревматоїдного фактору

3. фібриноген

4. титр-АСЛ-О

4. Для ревматичного артриту не характерно:

1. ураження колінних, ліктьових, гомілково-ступневих та променево-зап’ясткових суглобів

2. відсутність деформації суглобів та повна зворотність суглобових проявів

3. тривалість запалення в суглобах не більше 2-3 тижнів

4. симетричне ураження мілких суглобів китиць

5. Критеріями клінічного діагнозу кардиту є всі нижче перераховані, окрім одного:

1. поява органічного шуму

2. збільшення розмірів серця

3. стискаючий біль за грудиною при фізичному навантаженні

4. шум тертя перикарду чи наявність ексудату в перикарді

6. Що не характерно для клінічних проявів хореї Сіденгама:

1. гіперкінези, які посилюються при хвилюванні і минають увісні, кривляння, створення гримас, симптом "доїння"

2. емоційна лабільність, швидка втомлюваність, плаксивість, дратівливість

3. поява тонічних та клонічних судом

4. поява скандуючої, поривчастої мови, заїкання

7. До ЕКГ ознак ревматичного міокардиту належить:

1. збільшення амплітуди зубців R_I та S_III

2. зміщення перехідної зони у V₂

3. збільшення зубця R в V₅, V₆ і глибокого S_V1,V2

4. збільшення тривалості зубця Р та подовження інтервалу PQ

8. УЗД ознакою вальвуліту мітрального клапану є:

1. однонаправлений (П - подібний) рух передньої і задньої стулок мітрального клапана вперед

2. потовщення та "пелехатість" ультразвукового сигналу від стулок та хорд, збільшення розмірів лівого передсердя, мітральна регургітація

3. зменшення амплітуди руху передньої стулки

4. розширення порожнини лівого шлуночка

9. Зазначені зміни на ЕКГ: конкордантний підйом сегмента ST над ізолінією та зниження вольтажу зубця R вказують на:

1. ексудативний перикардит

2. гострий інфаркт міокарду

3. блокаду правої ніжки пучка Гіса

4. гіпертрофію обох шлуночків

10. Для міокардиту характерна наступна аускультативна картина:

1. посилення I тону на верхівці, акцент II тону на легеневій артерії, діастолічний шум над верхівкою серця

2. вислуховування тричленної мелодії – ритму "перепілки"

3. ослаблення I тону на верхівці та II тону над аортою, діастолічний шум на аорті

4. послаблення I та II тонів серця, систолічний шум в V точці