Ситуаційна задача № 1

Хвора С., 19 років, студентка, після фізичного і психічного перенапруження раптово відчула інтенсивний пекучий біль в грудях. Оглянута лікарем в медпункті, який не виявив у неї відхилень від норми. Дорогою додому неодноразово відчувала напади того ж болю. Наступного дня госпіталізована в стаціонар з діагнозом міокардит. При об'єктивному обстеженні, в даних лабораторних і інструментальних методів дослідження всі показники в межах норми.

1. Ваш діагноз?

2. План додаткових методів обстеження.

3. Призначте необхідне лікування.

Теми рефератів для індивідуальної роботи студентів:

1.Диференціальна діагностика НЦД та ішемічної хвороби серця.

2.Диференціальна діагностика НЦД та гіпертонічної хвороби 1 стадії.

Література, необхідна для вивчення теоретичних питань.

1. Шулутко Б.И. /ред./ Внутренние болезни, СПб, 1994.-С.879-891.

2. Внутренние болезни: Учебник/ под ред. Ф.И.Комарова, В.Г.Кукеса, А.С.Сметнева – М.: Медицина, 1990. – С.485-496.

3. Окороков А.Н. Лечение болезней внутренних органов. ( Пособие в 3-х томах). –том 1.-Минск,»Вышэйшая школа», 1997. –С.25-85.

4. Сєркова В.К., Станіславчук М.А., Монастирський Ю.І. Факультетська терапія Підручник – Вінниця.-2005.-С.280-307.

5. Внутрішня медицина: Навчальне видання.-част.1.-Вінниця.-2007.-С.183-194.

6. Аббакумов С. А. Нейроциркуляторная дистония (лекция) //Врач. – 1997. – № 2. – С. 6-8.

7. Вейн А. М., Колосова О. А., Яковлев И. А. Неврозы (клинико-патогенетические аспекты, диагностика, лечение и профилактика). – М.: Медицина, 1995. – 231 с.

8. Маколкин В. И., Аббакумов С. А. Нейроциркуляторная дистония в терапевтической практике. – М.: Медицина, 1985. – 192 с.

Тема № 16: тромбоемболія легеневої артерії. Легеневе серце

Актуальність теми. В більшості країн світу хронічне легеневе серце (ХЛС) займає 3 місце серед серцево-судинних захворювань, поступаючись лише гіпертонічній хворобі та ішемічній хворобі серця. Частота ХЛС серед померлих в різних країнах коливається від 0,9% до 12,3%. За даними Комітету експертів ВООЗ, ХЛС є причиною госпіталізації в 16-38% випадків стаціонарного лікування. Гостре легеневе серце в 90% випадках спостерігається при легеневій емболії. Тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) в країнах Західної Європи зустрічається з частотою 0,5 на 1000 осіб. Частота розвитку ТЕЛА зростає з віком, що зумовлено розвитком супутніх захворювань, які можуть бути факторами ризику тромбозу (наприклад, пухлина, інфаркт міокарду).

Загальна мета заняття. Уміти оцінювати типову клінічну картину легеневого серця і ТЕЛА, визначати тактику лікування та профілактики.

Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):

• Провести опитування і вибрати з даних анамнезу відомості, що свідчать про наявність легеневого серця;

• виявити ознаки ТЕЛА або ХЛС при об’єктивному обстеженні хворого (огляд, пальпація, перкусія, аускультація), вміти сформулювати попередній діагноз;

• скласти план подальшого діагностичного пошуку для уточнення діагнозу;

• обґрунтувати необхідність та трактувати значення змін даних інструментальних методів дослідження в залежності від етіологічного чинника та стадії захворювання;

• сформулювати та обґрунтувати заключний діагноз;

• виконати реєстрацію ЕКГ і оцінити результат;

• провести диференційну діагностику з захворюваннями, які мають подібну клінічну картину;

• виробити тактику лікування в залежності від стадії захворювання;

• надати медичну допомогу при зупинці дихання та кровообігу, провести легенево-серцеву реанімацію;

• оцінити прогноз пацієнта та запропонувати план профілактичних заходів;

• застосовувати деонтологічні навички спілкування з хворим.

Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання-уміння.

Назви попередніх дисциплін

Отримані навички

1. Анатомія 2. Нормальна фізіологія 3. Гістологія 4. Патологічна фізіологія 5. Пропедевтична терапія 6. Рентгенологія 7. Фармакологія

1. Знати топографію дихальної та серцево-судинної систем 2. Визначати і аналізувати функціональний стан газообміну у легенях, кровообігу, гемостазу 3. Описувати та порівнювати цитологічні данні 4. Аналізувати стан легеневої вентиляції та кровообігу, зміни гемодинаміки 5. Знати і класифікувати зміни аускультативної і перкуторної картини 6. Ідентифікувати рентгенологічні зміни 7. Знати фармакологічну дію лікарських препаратів, вміти виписувати рецепти.