Ситуаційна задача

Хворий Н., 53 років, поступив до кардіологічного відділення лікарні із скаргами на серцебиття і задишку. В анамнезі з 14 років до 25 років займався спортом, але потім під час обстеження на ЕКГ були виявлені зміни, які розцінили як рубцьові. Батько хворого раптово помер у 40-річному віці. Об’єктивно: PS -56 на 1 хв. Тони серця послаблені , шуми не вислуховуються, АТ =110/70 мм рт.ст. На ЕКГ: ЧСС – 48-55 на 1 хв., A-V блокада 1 ступеня (PQ -0,24 с), QS в V4-V5; патологічний Q в V6, блокада передньої гілки лівої ніжки пучка Гіса, зміни фази реполяризації. На ЕхоКГ товщина міжшлуночкової перетинки – 1,5 см; задньої стінки – 1,2 см; КДО -128 мл; КСО – 49 мл; ФВ – 62 %; ліве передсердя – 3,9 см.

1. З чим пов’язана поява патологічного зубця Q на ЕКГ у даного пацієнта?

2. Яка патологія обумовлює виникнення даної клінічної картини?

3. З якою нозологією в даному випадку необхідний диф.діагноз?

Теми рефератів для індивідуальної роботи студентів:

1.Гіпертрофічна кардіоміопатія і раптова смерть

2.Міокардит Абрамова-Ф1длера. Питання діагностики.

Література, необхідна для вивчення теоретичних питань.

Основна:

1. Сєркова В.К., Станіславчук М.А., Монастирський Ю.І. Факультетська терапія Підручник – Вінниця.-2005.- С. 111-119.

2. Внутрішня медицина: Навчальне видання.-част.1.-Вінниця.-2007.- С. 81-97.

3. Серкова В.К., Монастырский Ю.И., Жебель В.Н. Болезни сердца и сосудов: Учебная монография.- Винница: Логос.-2002.-С.20-32.

4. Амосова Е.Е. Кардиомиопатии. – К.: Кн..плюс, 1999. – 420с.

5. Окороков А.Н. Діагностика болезней внутренних органов: Т.:. Діагностика болезней сердца и сосудов.: М..: Мед.лит., 2002. – С.270-364.

6. Окороков А.Н. Лечение болезней внутренних органов: Т.№, кн..1. Лечение болезней сердца и сосудов. М.:Мед. Лит., 2002. – С.159-257.

7. Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти діагностики та лікування кардіологічних хворих/ за редакцією проф..В.М.Коваленка, проф.. М.І.Лутая, проф.Ю.М.Сіренка.-Асоціація кардіологів України, 2007. -128с.

8. Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів/ За ред. д-ра мед.наук, проф..Ю.М.Мостового. – 10-е вид., доп. І перероб. – Вінниця: ДП „МКФ”, 2008. – 528с.

9. Мурашко В.В., Струтинский А.В. Электрокардиография. – 2-е узд-е. М., „Медицина”, 1991. – 288с.

Додаткова:

10. Діагностика и лечение внутренних болезней под ред.. Д.И.Комарова. – М.:Медицина, 1995.

11. Внутренние болезни: Учебник/ под ред. Ф.И.Комарова, В.Г.Кукеса, А.С.Сметнева – М.: Медицина, 1990. – С.194-200.

12. Пособие по кардиологии / Грицюк А.И., Киев, 1984.

13. Курс лекцій з клінічної кардіології / За ред. Д-ра мед.наук, проф.. В.Й.Целуйко. – Х.:”Гриф”, 2004. – С.118-191.

14. Коваленко В.Н. Некоронарогенные болезни сердца: практ. Руководство / В.Н.Коваленко, Е.Г.Несукай. Под ред.. В.Н.Коваленко. – К.: Морион, 2001. -479с.

15. Кардиомиопатии и миокардиты / П.Х.Джанашия, В.А.Круглов, В.А.Назаренко, С.А.Николенко. – М.: Рос.гос.мед.университет, 2000. – 107с.

16. Кардиология в таблицах и схемах./ по дред. М.Фрида и С.Грайс. Пер. с англ.- М.: Практика.-1996.- С.106-151, 187-189, 274-278.

17. Амосова Е.Н. Клиническая кардиология, Т.1., Київ: „Здоров’я” , 1997. – С.338-395.

18. Моисеев В.С., Сумароков А.В. Болезни сердца. Руководство для врачей. Москва: „Универсум Паблишинг”, 2001. – С.71-102

19. Смароков А.В., Моисеев В.С. Болезни сердца: Руководство для врачей / М. Универсум паблишин. – 2001. - 463с.

Тема № 11: «cерцева недостатність».

Актуальність теми. Хронічна серцева недостатність (ХСН) – значна медико-соціальна проблема, в тому числі в Україні. За даними національних реєстрів європейських країн та епідеміологічних досліджень показник поширеності ХСН серед дорослого населення коливається у межах 1-5% та зростає пропорційно до віку, становлячи понад 10% серед осіб віком понад 65 років. Близько 50% таких пацієнтів помирає протягом 4 років. Серед хворих з тяжкою ХСН смертність протягом найближчого року сягає 50%. Лікування хворих на ХСН вимагає значних коштів – 1-2% загальних витрат на охорону здоров'я в індустріально розвинених країнах, 2/3 з яких припадають на стаціонарне лікування пацієнтів, госпіталізованих з приводу декомпенсації кровообігу. З огляду на тенденцію, в тому числі й в Україні, до зростання питомої ваги населення старших вікових груп, питання щодо надання медичної допомоги хворим на ХСН стає дедалі більш актуальним. Фармакотерапія серцевої недостатності залишається однією з найбільш складних проблем медицини, але в останні роки в лікуванні даної патології досягнуто суттєвих успіхів.

Хвороби серцево-судинної системи у значній мірі обумовлюють захворюваність, втрату працездатності у більшості економічно розвинутих країн. Успіх діагностики захворювань в більшості випадків залежить від уміння лікаря розібратися у складних сплетіннях різноманітних симптомів та синдромів, правильно трактувати дані додаткових методів обстеження і в результаті призначити адекватне лікування. Слід підкреслити, що успішність лікування великою мірою залежить від активної участі самого хворого в лікуванні.

Загальна мета заняття. Навчитися діагностувати наявність серцевої недостатності, її варіанти. Більшість питань, що розбирається на занятті, носять характер проблемності. Синтезуючи отримані під час огляду хворого дані та користуючись знаннями про функціональні зміни серця при цій патології, враховуючи дані опитування, огляду, пальпації, студенти вчаться диференціювати серцеву недостатність з іншими захворюваннями.

Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):

• провести опитування та фізикальне обстеження хворого, визначити суб´єктивні та об´єктивні симптоми, які вказують на наявність серцевої недостатності;

• на підставі скарг, анамнезу захворювання та життя, результатів об´єктивного обстеження хворого вміти сформулювати попередній діагноз;

• скласти план подальшого діагностичного пошуку для уточнення діагнозу;

• провести диференціальну діагностику серцевої недостатності з захворюваннями, що супроводжуються подібною симптоматикою (хвороби нирок з наявністю набрякового синдрому, бронхо-обструктивний синдщром );

• обґрунтувати необхідність та трактувати дані додаткових методів обстеження хворого з метою формулювання клінічного діагнозу;

• призначити адекватну терапію обстежуваному хворому з серцевою недостатністю в залежності від стадії, функціонального класу та супутніх захворювань, вміти виписувати рецепти;

• визначити основні методи профілактики, санаторно-курортного лікування та МСЕ.

Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання-уміння.

Назва попередньої дисципліни	Отримані навики
Нормальна анатомія	Знати будову серцево-судинної системи
Гістологія	Знати клітинний склад та будову тканин серця та судин
Патологічна фізіологія	Загальні поняття етіології і патогенезу серцевої недостатності
Патологічна анатомія	Застосовувати знання морфологічних змін, що є причиною порушення функцій серцево-судинної системи
Рентгенологія	Аналізувати рентгенологічні зміни при серцевій недостатності
Фармакологія	Проаналізувати механізм дії показання та протипоказання до застосування діуретиків, β-адреноблокаторів, інгібіторів АПФ та серцевих глікозидів
Пропедевтика внутрішніх хвороб	Знати симптоматологію клінічних проявів хвороби, вміти проводити об’єктивний огляд, трактувати дані додаткових методів обстеження