Завдання для самоконтролю студентів.

Тестові завдання.

1. Причини ІМ:

1.Атеросклероз.

2. Тромбоз коронарних артерій.

3. Запальний процес коронарних артерій.

4. Всі перераховані.

2. ІМ, що рецидивує, виникає через:

1. 6-21 день.

2. 2-28 днів.

3. 3-21 день.

4. 3-28 днів.

3. Тривалість гострого періоду ІМ:

1. 2-10 днів.

2. 1-6 днів.

3. 5-15 днів.

4. 2-21 дня.

4. Патогенетичний механізм розвитку рефлекторного кардіогенного шоку:

1. Рефлекторна гемодинамічна реакція на біль.

2. Різке зниження скорочувальної функції міокарда.

3. Порушення гемодинаміки, обумовлене порушенням серцевого ритму або провідності.

4. Збільшення серцевого викиду.

5. Кількість періодів ІМ:

1. 4.

2. 5.

3. 3.

4. 2.

6. Ферменти, що не відносяться до маркерів ІМ:

1. Тропонін T.

2. АСЛ-О.

3. ЛДГ-1.

4. АСТ.

7. Ехокардіографічні критерії значного ураження міокарда:

1. Гіпокінезія однієї зі стінок лівого шлуночка.

2. Пасивний парадоксальний рух міжшлуночкової перетинки.

3. Зменшення амплітуди прямування задньої стінки лівого шлуночка.

4. Все перераховане.

8. До ускладнень гострого періоду ІМ не відноситься:

1. Порушення ритму і провідності.

2. Гостра лівошлуночкова недостатність.

3. Синдром Дреслера.

4. Тромбоемболії.

9. Види кардіогенного шоку:

1. Істинний кардіогенний шок.

2. Рефлекторний кардіогенний шок.

3. Аритмічний кардіогенний шок.

4. Всі перераховані.

10. Для синдрому Дреслера не характерно:

1. Зниження рівня гаммаглобулінів у крові.

2. Плеврит.

3. Лейкоцитоз.

4. Поліартралгія.

Завдання «Крок-2».

1. Чоловік, 42 років, госпіталізований із скаргами на інтенсивний біль за грудиною, що не купується нітрогліцерином. Об'єктивно: температура тіла 37,0^оC, ЧД - 16/хв., ЧСС - 100/хв., АТ - 110/70 мм рт.ст. На ЕКГ: патологічний зубець Q, монофазна крива в І, II, V2-V5 відведеннях. Які дані лейкограми найбільше ймовірні?

A.* Лейкоцитоз

B. Лейкопенія

C. Лімфоцитоз

D. Моноцитоз

E. Еозинофілія

2. У чоловіка, 55 років, із гострим інфарктом міокарда на 14 день лікування настало погіршення: з'явилися інтенсивні болі в області серця та у правом боку, сухий кашель, температура тіла 37,6^оС. У легенях жорстке дихання, у нижніх відділах справа - вологі середньопухирчасті хрипи, шум тертя плеври. ЧД - 20/хв. Тони серця глухі, шум тертя перикарда. Пульс - 90/мин, ритмічний, АТ - 115/80 мм рт.ст. Аналіз крові: лейкоцити - 10^.10⁹/л, е - 6%, п - 7%, с - 67%, л - 18%, м - 2%, ШОЕ - 26 мм/час. Яка ймовірна причина погіршення стану хворого?

A.* Синдром Дреслера

B. Інфаркт міокарда, що рецидивує

C. Тромбінфарктна пневмонія

D. Плевропневмонія

E. Гостра серцева недостатність

3. Чоловік, 65 років, скаржиться на постійні болі за грудиною, що не купуються нітрогліцерином, кашель із прожилками крові в харкотинні. Хворіє 3 дні. Переніс 2 інфаркти міокарда: 2 роки і 3 тижні тому. Температура тіла 37,8^оС, пульс - 90/хв., ритмічний. Права і ліва межі серця усунуті назовні на 1 см, тони серця глухі. Зліва на рівні 4-5 ребер укорочення перкуторного звука, шум тертя плеври. На ЕКГ негативна динаміка: знизилася вольтаж QRS, з'явився конкордантний підйом ST з опуклістю донизу в I і III відведеннях. Яка найбільше ймовірна причина цих симптомів?

A.* Синдром Дреслера

B. Гостра пневмонія

C. Інфаркт міокарда, що рецидивує

D. Серцева астма

E. Тромбоемболія легеневої артерії

4. Хворий, 48 років, скаржився на постійні болі пекучого характеру в епігастрії з іррадіацією в область серця і за грудину, що супроводжувалися нудотою. У анамнезі - виразкова хвороба. Об'єктивно: блідий, тони серця приглушені. ЧСС - 68/хв. АТ - 90/60 мм рт.ст. Живіт м'який, помірковано напружений, хворобливий при пальпації в епігастрії, симптомів подразнення очеревини немає. Який діагностичний метод потребує першочергового призначення?

A.* ЕКГ

B. Рентгенологічний

C. Фіброгастроскопічний

D. Електрогастрографічний

E. Дослідження шлункової секреції

5. У чоловіка, 57 років, який протягом 10 років хворіє на стабільну стенокардію напруги, гостро виник інтенсивний стискаючий біль за грудиною, відчуття нестачі повітря. Після прийому 3 таблеток нітроліцерину біль зменшився, але не пройшов. Через 30 хвилин біль став нестерпний, посилилася задишка. Об'єктивно: блідість шкіри, гіпергідроз. Пульс - 100/хв., АТ - 100/60 мм рт.ст. На верхівці серця послаблення 1 тону. Який попередній діагноз?

А.* Інфаркт міокарда В. Прогресуюча стенокардія

С. Перикардит Д. Разшаровуюча аневризма аорти

Е. Тромбоемболія легеневої артерії

6. У хворого 6 годин тому з'явився інтенсивний, пекучий біль у епігастральній ділянці. При огляді температура тіла - 37,2^оС. Діяльність серця ритмічна. ЧСС - 68/хв. АТ - 110/75 мм рт.ст. Живіт м'який, незначно хворобливий при пальпації в епігастральній ділянці. На ЕКГ ритм синусовий, правильний; вольтаж збережений, підйом ST у II, III, aVF на 6-7 мм, що зливається з позитивним зубцем Т; депресія SТ у I, aVL на 1мм. Який ймовірний діагноз?

А.* Гострий задньодіафрагмальний інфаркт міокарда

В. Прогресуюча стенокардія напруги

С. Гострий перикардит

Д. Стабільна стенокардія напруги IV ФК

Е. Гострий передній інфаркт міокарда

7. У хворого, 49 років, що знаходиться на лікуванні з діагнозом «ІХС: стабільна стенокардія напруги, II ФК», раптово виникли типові стенокардитичні болі, що не купувалися нітрогліцерином. Об'єктивно: АТ - 120-80 мм рт.ст., пульс - 104/хв., поодинокі екстрасистоли. На ЕКГ: ЧСС - 104/хв., поодинокі лівошлуночкові екстрасистоли, депресія сегмента SТ у I, aVL і негативні зубці Т в відведеннях V2-V4. Який найбільше ймовірний діагноз?

А.* Інфаркт міокарда

В. Стабільна стенокардія II ФК

С. Стенокардія варіантна

Д. Стабільна стенокардія IV ФК

Е. Нестабільна стенокардія

8. Хворий лікувався з приводу інфаркту міокарда. На 13 день настало погіршення: болі в грудній клітині, задишка. Об'єктивно: температура 38,2^оС, пульс - 112/хв., ЧД - 26/хв. Під правою лопаткою вислуховуються мілкопухирчасті хрипи, а через 2 дні виявлений правобічний ексудативний плеврит. Загальний аналіз крові: лейкоцити - 8,9^.10⁹/л, еозинофіли - 8%, ШОЕ - 24 мм/час. Яке ускладнення інфаркту міокарда в хворого?

А.* Синдром Дреслера

В. Тромбоемболія легеневої артерії

С. Гостра лівошлуночкова недостатність

Д. Пневмонія

Е. Плеврит

9. Чоловік, 62 років, госпіталізований у блок інтенсивної терапії з тривалим приступом болю за грудиною, що не купувалася прийомом нітрогліцерину. Об'єктивно: АТ - 80/60 мм рт.ст., ЧСС - 106/хв., ЧД - 22/хв., при аускультації тони серця ослаблені, ритм галопу. Чим пояснити зниження АТ?

А.* Зниженням серцевого викиду

В. Депонуванням крові в черевній порожнині

С. Зниженням периферичного опору

Д. Блокадою адренергічних рецепторів

Е. Внутрішньою кровотечею

10. Чоловік, 42 років, доставлений у лікарню зі скаргами на стискаючий біль в ділянці серця з іррадіацією в ліве плече і ліву лопатку, задишку, різку слабкість. Болючий синдром виник вперше в житті після емоційної перенапруги, тривав біля 1 часу. Об'єктивно: Пульс - 98/хв., ритмічний. АТ - 130/80 мм рт.ст. Тони серця ослаблені, шумів немає. На ЕКГ: депресія сегмента SТ і негативний зубець Т в відведеннях I, aVL, V1-V4. Який найбільше ймовірний діагноз?

А.* Інфаркт міокарда без зубця Q

В. Стенокардія напруги

С. Нестабільна стенокардія

Д. Інфаркт міокарда з зубцем Q

Е. Ексудативний перикардит

Ситуаційна задача № 1

Хворий 58 років після напруженого робочого дня та конфліктної ситуації на виробництві відчув стиснення за грудиною, серцебиття, слабкість, головокружіння. Випив краплі валокордину, але стан не покращився. Ліг у постіль, однак в лежачому положенні з’явилась задишка. Викликав лікаря. При огляді: хворий збуджений, шкіра бліда, волога, акроціаноз. ЧДД 28/хв. Пульс 90/хв., ритмічний, малий. АТ 90/70 мм рт. ст. Над верхівкою серця І тон ослаблений, вислуховується протодіастолічний ритм галопу, акцент ІІ тону над ІІІ точкою. Над легенями в нижніх відділах дрібнопухирчаті хрипи.

1.Попередній діагноз?

2.Лікувально-діагностична тактика лікаря бригади “Швидкої допомоги”.

Теми рефератів для індивідуальної роботи студентів:

1. 1нфаркт м1окарда: атипов1 форми.

2. Види кард1огенного шоку. Особливост1 л1кування.

Література, необхідна для вивчення теоретичних питань.

Основна:

1. Сєркова В.К., Станіславчук М.А., Монастирський Ю.І. Факультетська терапія Підручник – Вінниця.-2005.- С.88-110.

2. Внутрішня медицина: Навчальне видання.-част.1.-Вінниця.-2007.- С. 61-81.

3. Серкова В.К., Монастырский Ю.И., Жебель В.Н. Болезни сердца и сосудов: Учебная монография.- Винница: Логос.-2002.-С.20-32.

4. Окороков А.Н. Діагностика болезней внутренних органов: Т.:. Діагностика болезней сердца и сосудов.: М..: Мед.лит., 2002. – С.270-364.

5. Окороков А.Н. Лечение болезней внутренних органов: Т.№, кн..1. Лечение болезней сердца и сосудов. М.:Мед. Лит., 2002. – С.159-257.

6. Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти діагностики та лікування кардіологічних хворих/ за редакцією проф. В.М.Коваленка, проф. М.І.Лутая, проф. Ю.М.Сіренка.-Асоціація кардіологів України, 2007. -128с.

7. Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів/ За ред. д-ра мед.наук, проф..Ю.М.Мостового. – 10-е вид., доп. І перероб. – Вінниця: ДП „МКФ”, 2008. – 528с.

8. Малая Л.Т., Волков В.И., Коваль С.Н. и др.. Неотложная помощь в кардиологии. КиЇв: „Здоров’я”, 1999. – С.73-200.

9. Мурашко В.В., Струтинский А.В. Электрокардиография. – 2-е узд-е. М., „Медицина”, 1991. – 288с.

Додаткова:

10. Внутренние болезни: Учебник/ под ред. Ф.И.Комарова, В.Г.Кукеса, А.С.Сметнева – М.: Медицина, 1990. – С.194-200.

11. Пособие по кардиологии / Грицюк А.И., Киев, 1984.

12. Курс лекцій з клінічної кардіології / За ред. Д-ра мед.наук, проф.. В.Й.Целуйко. – Х.:”Гриф”, 2004. – С.118-191.

13. Кардиология в таблицах и схемах./ по дред. М.Фрида и С.Грайс. Пер. с англ.- М.: Практика.-1996.- С.106-151, 187-189, 274-278.

14. Амосова Е.Н. Клиническая кардиология, Т.1., Київ: „Здоров’я” , 1997. – С.338-395.

15. Моисеев В.С., Сумароков А.В. Болезни сердца. Руководство для врачей. Москва: „Универсум Паблишинг”, 2001. – С.71-102.

16. Крижанівський В.О. Діагностика та лікування інфаркту міокарда. – К.: Фенікс, 2000. – С.451.

17. Регеда М.С., Крупін В.П., Гайдучок І.Г., Назаров К.Ю. та інш. Невідкладна допомога в кардіології. Львів: В.-во „СПОЛОМ”, 2002. – С.84-99.

Тема № 7: «хронічні форми іхс».

Актуальність теми. ІХС - найчастіша причина раптової смерті і інвалідності в усіх індустріально розвинених країнах світу. Смертність від ІХС в Україні складає 48,9% від загальної смертності (2000 р.). В США половину всіх захворювань осіб середнього віку складає ІХС, причому її поширеність збільшується з кожним роком.

Загальна мета заняття. Навчитися діагностувати хронічні форми ІХС, проводити диференційну діагностику серцевого больового синдрому, призначати хворому лікування.

Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):

• провести опитування та фізикальне обстеження хворого, визначати суб‘єктивні та об‘єктивні симптоми, які вказують на наявність хронічних форм ІХС;

• на підставі скарг, анамнезу захворювання та життя, результатів об’єктивного обстеження хворого, проведеного диференційного діагнозу вміти сформулювати попередній діагноз;

• скласти план подальшого діагностичного пошуку для уточнення діагнозу хронічних форм ІХС;

• провести диференціальну діагностику хронічних форм ІХС з захворюваннями, що супроводжуються подібною симптоматикою;

• обґрунтувати застосування та трактувати дані додаткових методів обстеження хворого з метою формулювання клінічного діагнозу

• призначити адекватну терапію обстежуваному хворому на ІХС в залежності від клінічного варіанту, ускладнень, супутніх захворювань;

• визначити основні методи профілактики хронічних форм ІХС з врахуванням виявлених факторів ризику, МСЕ.

Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання-уміння.

№п/п	Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
1.	Нормальна анатомія	Знати будову серцево-судинної системи (серця та коронарних судин)
2.	Гістологія	Мати уяву про клітинну будову та міжклітинну структуру серця і судин.
3.	Біохімія людини	Мати уяву про структуру і біосинтез основних метаболічних та судинних факторів, що регулюють коронарний кровоток.
4.	Нормальна фізіологія	Знати основні функції серця та судин за нормальних умов.
5.	Патологічна фізіологія	Мати уяву про порушення функціонування серцево-судинної системи, фактори, що регулюють коронарний кровоток.
6.	Фармакологія	Знати механізм дії, покази та протипокази основних лікарських засобів, які використовуються в лікуванні ІХС та вміти їх виписувати в формі рецептів
7.	Рентгенологія	Знати рентгенологічні зміни серця, коронарних судин при ІХС та вміти трактувати і аналізувати рентгенологічні зміни серця і судин при інших захворюваннях, що супроводжуються ураженням серцево-судинної системи
8.	Пропедевтична терапія	Демонструвати навички та вміння з обстеження пацієнтів на ІХС (збір скарг, анамнезу захворювання та життя, об’єктивне обстеження серцево-судинної, дихальної, сечовидільної систем, шлунково-кишкового тракту; вміти аналізувати дані додаткових методів обстеження)