
- •Перевірка первинного рівня знань.
- •Завдання для самоконтролю студентів.
- •Завдання «Крок-2».
- •Ситуаційні задача № 1
- •Перевірка первинного рівня знань.
- •Практичні завдання, які виконуються на занятті
- •Завдання для самоконтролю студентів.
- •Завдання «Крок-2».
- •Ситуаційна задача
- •Перевірка первинного рівня знань.
- •Практичні завдання, які виконуються на занятті
- •Завдання для самоконтролю студентів.
- •Завдання «Крок-2».
- •Ситуаційна задача № 1
- •Завдання для самоконтролю студентів. Тестові завдання.
- •Завдання «Крок-2».
- •Ситуаційна задача
- •Перевірка первинного рівня знань.
- •Завдання для самоконтролю студентів.
- •Завдання «Крок-2».
- •Перевірка первинного рівня знань.
- •Практичні завдання, які виконуються на занятті
- •Завдання для самоконтролю студентів.
- •Завдання «Крок-2».
- •Ситуаційна задача № 1
- •Основні терміни
- •Перевірка первинного рівня знань.
- •Завдання для самоконтролю студентів.
- •Крок – 2
- •Ситуаційна задача
- •Рекомендована література.
- •1. Актуальність теми
- •Перевірка первинного рівня знань.
- •Практичні завдання, які виконуються на занятті
- •Завдання для самоконтролю студентів.
- •Завдання Крок-2
- •Ситуаційна задача №1
- •Перевірка первинного рівня знань.
- •Практичні завдання, які виконуються на занятті
- •Завдання для самоконтролю студентів.
- •Завдання «Крок-2».
- •Ситуаційна задача
- •Перевірка первинного рівня знань.
- •Завдання для самоконтролю студентів.
- •Завдання «Крок-2».
- •Ситуаційні задачі: Задача № 1
- •Перевірка первинного рівня знань.
- •Завдання для самоконтролю студентів.
- •Завдання «Крок-2».
- •Ситуаційна задача № 1
- •Перевірка первинного рівня знань.
- •Завдання для самоконтролю студентів.
- •Завдання «Крок-2».
- •Ситуаційна задач № 1
- •Перевірка первинного рівня знань.
- •Завдання для самоконтролю студентів.
- •Завдання «Крок-2».
- •Ситуаційна задача № 1
- •Перевірка первинного рівня знань.
- •Завдання для самоконтролю студентів.
- •Завдання «Крок-2».
- •Ситуаційна задача № 1
- •Змістовий модуль № 2 Основи діагностики, лікування і профілактики хвороб кістково-м’язевої системи та сполучної тканини.
- •Перевірка первинного рівня знань.
- •Завдання для самоконтролю студентів.
- •Завдання Крок-2
- •Ситуаціана задача №1
- •Література
- •Тема 18. Ревматична лихоманка та мітральні вади серця
- •Перевірка первинного рівня знань.
- •Завдання для самоконтролю студентів.
- •Завдання Крок-2
- •Ситуаційна задача №1
- •Перевірка первинного рівня знань.
- •Завдання для самоконтролю студентів.
- •Завдання «Крок-2».
- •Ситуаційна задача №1
- •Завдання для самоконтролю студентів.
- •Завдання «Крок-2».
- •Ситуаційна задача № 1
- •Перевірка первинного рівня знань.
- •Завдання для самоконтролю студентів.
- •Ситуаційна задача № 1
- •Тема 22. Системні васкуліти
- •Перевірка первинного рівня знань.
- •Завдання для самоконтролю студентів.
- •Завдання Крок-2
- •Ситуаціана задача №1
- •Тема 23. Остеоартроз
- •Перевірка первинного рівня знань.
- •Завдання для самоконтролю студентів.
- •Завдання «Крок-2».
- •Ситуаційна задача № 1
- •Перевірка первинного рівня знань.
- •Завдання для самоконтролю студентів.
- •Завдання «Крок-2».
- •Ситуаційна задача
- •Перевірка первинного рівня знань.
- •Завдання для самоконтролю студентів.
- •Завдання «Крок-2».
- •Ситуаційна задача № 1
- •Тема 26: Подагра
- •Перевірка первинного рівня знань.
- •Завдання для самоконтролю студентів.
- •Завдання Крок-2
- •Ситуаційна задача №1
- •Теми рефератів для індивідуальної роботи:
Перевірка первинного рівня знань.
Теоретичні питання.
Визначення гострого коронарного синдрому.
Яке визначення інфаркту міокарда?
Які фактори ризику інфаркту міокарда?
Що є етіологією інфаркту міокарда?
Що сприяє виникненню тромбозу коронарних артерій?
Які чинники можуть визначати розмір інфаркту міокарда?
Класифікація інфаркту міокарда.
Які існують клінічні варіанти інфаркту міокарда, їх характеристика?
Які періоди інфаркту міокарда виділяють, яка їх тривалість?
В яких випадках діагноз інфаркту міокарда можна вважати достовірним?
Які зміни на ЕКГ свідчать про наявність інфаркту міокарда?
Які розрізняють стадії інфаркту міокарда за даними ЕКГ?
Як визначити по ЕКГ локалізацію інфаркту міокарда?
Які ЕКГ ознаки розвитку аневризми серця?
Які існують методи діагностики інфаркту міокарда?
Які лабораторні дослідження відображають розвиток резорбційно-некротичного синдрому?
Які лабораторні дослідження є біохімічними маркерами некрозу?
Які лабораторні дослідження можуть підтвердити наявність інфаркту міокарда в перші 2-3 години від початку захворювання?
З якими захворюваннями необхідно проводити диференціальний діагноз при інфаркті міокарда?
Які є ускладнення інфаркту міокарда?
Які ускладнення найчастіше виникають в гострому періоді інфаркту міокарда?
Які є фактори ризику розвитку кардіогенного шоку?
Які розрізняють варіанти кардіогенного шоку, їх диференціально-діагностичні критерії?
Які диференціально-діагностичні критерії розвитку гострої лівошлуночкової недостатності при інфаркті міокарда?
Які порушення ритму і провідності найчастіше виникають при гострому інфаркті міокарда?
Які основні напрямки лікування при інфаркті міокарда?
Якою повинна бути тактика лікаря на догоспітальному етапі лікування гострого інфаркту міокарда? На що направлена?
Які основні показання та протипоказання для проведення тромболітичної терапії?
Які існують відмінності в лікуванні гострої лівошлуночкової недостатності при інфаркті міокарду в залежності від рівня артеріального тиску?
Якою повинна бути тактика лікаря при лікування кардіогенного шоку?
Які існують відмінності в лікуванні рефлекторного та істинного кардіогенного шоку?
Які методи профілактики виникнення фатальних аритмій при інфаркті міокарду?
Яка тактика лікування шлуночкової тахікардії та фібрілляції шлуночків при інфаркті міокарда?
Якою повинна бути тактика лікаря при виникненні AV-блокади II-III при інфаркті міокарда?
Які основні клінічні ознаки синдрому Дресслера? В який період інфаркту міокарда він може розвинутись і з чим пов’язаний?
Що є основним в лікуванні синдрому Дресслера?
Які існують види реабілітації хворих на інфаркт міокарда?
Які існують критерії якості лікування інфаркту міокарда?
Які вимоги до дієтичних призначень і обмежень хворих, що перенесли інфаркт міокарда?
Які вимоги до режиму праці та відпочинку, реабілітації хворих, що перенесли інфаркт міокарда?
Перелічить показання для санаторного етапу реабілітації хворих на ІМ?
Перелічить основні протипоказання для санаторного етапу реабілітації хворих на ІМ?
Які існують рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги хворим, що перенесли ІМ?
Основні терміни:
Термін |
Визначення |
Гострий інфаркт міокарда (ІМ) |
Некроз будь-якої маси міокарду внаслідок гострої тривалої ішемії |
Гостра коронарна недостатність |
Елевація (під’йом) або депресія (зниження) сегмента ST |
Status anginosus |
Стан, при якому біль не знімається прийомом нітратів, вимагає застосування наркотиків або нейролептаналгезії. Тривалість болю в типових випадках 40-60 хв., іноді години, дні. |
Гастралгічний варіант (ІМ) |
Атипова форма ІМ, що характеризується болем в епігастральній області, а також відрижкою, блюванням, здуттям живота, парезом кишківника, з розвитком гострих виразок шлунку і виникненням шлунково-кишкової кровотечі. |
Астматичний варіант (ІМ) |
Характеризується нападом серцевої астми або набряку легенів. |
Аритмічний варіант (ІМ) |
Характеризується виникненням гострих порушень ритму і провідності, нерідко загрозливих для життя хворих таких як політопна, групова, рання шлуночкова екстрасистолія, пароксизмальна шлуночкова тахікардія, фібриляція шлуночків, пароксизмальна форма миготливої аритмії, атріовентрикулярні блокади високого ступеня. |
Церебральний варіант (ІМ) |
Пов’язаний з розвитком недостатності церебрального кровообігу в гострому періоді інфаркту міокарду, в зв”язку з зменшенням серцевого викиду і хвилинного об'єму серця. |
Безсимптомний варіант (ІМ) |
Характеризується відсутністю клінічних проявів ГІМ і несподіваним виявленням на ЕКГ гострого ІМ або ІМ, в періоді рубцювання |
Інфаркт, що рецидивує |
Від 3 до 28 діб |
Повторний інфаркт міокарда |
Після 28 діб |
Монофазна крива – хвиля Парді |
Інтервал ST зміщується куполоподібно вгору, зубець Т зливається з сегментом ST |
Патологічний зубець Q |
Ширше, ніж 0,03с і глибше за ¼ зубця R в даному відведенні |
Найгостріша стадія ІМ |
Від 0 - 30 хвилин до 2 годин |
Гостра стадія ІМ |
Від декількох годин до 7-10 діб |
Підгостра стадія |
Від 10 до 28 діб |
Стадія рубцювання |
Після 28 діб і до 5-6 місяців |
Резорбційно-некротичний синдром |
З'являється в результаті всмоктування продуктів розпаду ішемізованої ділянки м'яза, що маніфестується: лихоманкою, лейкоцитозом (10-15•109/л) прискоренням ШЗЕ, підвищенням в крові активності МВ-КФК, амінотрансфераз, змінами на ЕКГ. |
Біохімічні маркери некрозу |
Тропоніни Т і І, міоглобін, МВ-КФК, ЛДГ-1 |
МВ-КФК |
МВ- фракція креатинфосфокінази |
ЛДГ-1 |
Лактатдегідрогеназа |
Міоглобін |
Внутрішньоклітинний гемопротеїн, що міститься у скелетній та серцевій м’язовій тканині. Пошкодження м’язових клітин, у т.ч. і серцевого м”язу призводить до його вивільнення і потрапляння в кровотік з максимальною концентрацією в плазмі через 6-7 год. |
Тропоніни Т і І |
Кардіоспецифічні високочутливі маркери некрозу міокарда, максимальна концентрація в крові яких 12-48 год. |
Гостра лівошлуночкова недостатність |
Стан, що характеризується різким зниженням насосної (пропульсивної) здатності лівого шлуночка при збереженій роботі правого шлуночка |
Набряк легень |
Це гострий стан, в основі якого лежить патологічне накопичення позасудинної рідини в альвеолах (альвеолярний набряк) зі вспінюванням багатого білком транссудату, що призводить до зниження функціональної здатності легень. |
Серцева астма |
Це гострий стан, в основі якого лежить патологічне накопичення позасудинної рідини в легеневій тканині (інстертиційний набряк). |
Кардіогенний шок |
Синдром, що розвивається внаслідок різкого зниження насосної функції лівого шлуночка і характеризується неадекватним постачанням життєво важливих органів з наступним порушенням їх функції |
Рефлекторний кардіогенний шок |
Розвивається на фоні ангінозного статусу. Головним механізмом його розвитку є рефлекторні геодинамічні реакції на біль |
Істинний кардіогенний шок |
Основним патогенетичним механізмом є різке зниження скоротливої функції міокарда, зменшення серцевого викиду. В міру прогресування шоку розвивається синдром дисемінованого внутрішньо судинного згортання, порушення мікроциркуляції з утворенням мікро тромбозів у мікроциркуляторному руслі |
Аритмогенний кардіогенний шок |
Основну роль відіграють порушення геодинаміки, обумовлені порушеннями серцевого ритму і провідності |
Ареактивний кардіогенний шок |
Термін застосовують по відношенню до кардіогенного шоку, що не піддається лікарській терапії. Є термінальною і найчастіше незворотною стадією істинного кардіогенного шоку. |
Внутрішньоартеріальна балонна контрпульсація |
Один з методів механічної підтримки кровообігу. Фізіологічні ефекти ВАБК включають посилення діастолічного тиску і покращення коронарної перфузії, доставки кисню до міокарду, зниження постнавантаження і потреби міокарду в кисні. |
Аневризма серця |
Обмежене вибухання патологічно зміненої серцевої стінки. |
Після інфарктний синдром Дресслера |
В основі лежать аутоімунні процеси. Проявляється перикардитом, плевритом, пульмонітом, лихоманкою. |
Тромболітична терапія |
Це терапія, направлена на максимально раннє відновлення прохідності інфаркт-залежної коронарної артерії. |
Практичні завдання, які виконуються на занятті:
1. Обстеження хворого з інфарктом міокарда.
2. Постановка попереднього діагнозу
3 Складання плану необхідних лабораторних і інструментальних досліджень з метою підтвердження попереднього діагнозу.
4.Формулювання остаточного діагнозу згідно класифікації.
5.Обговорення принципів диференційної терапії хворого з ІМ, зважаючи на стадію та наявні ускладнення.
6.Виписування рецептів хворому .
7. Обговорення прогнозу для хворого, питань медичної реабілітації і працевлаштування
8. Питання вторинної профілактики.