Принципи медикаментозної терапії при здійсненні лікування людей похилого віку

1. У ППВ небезпека негативної дії на організм медикаментів значно вища і зумовлена віковими особливостями, які часто пов’язані з патологічними процесами.

2. У старіючому організмі пристосування до будь – яких навантажень, у тому числі до токсичних речовин, значно знижена, тому небезпечною є навіть незначна інтоксикація.

3. У лікуванні ППВ не повинно бути поліпрагмазії.

4. Найважливішим правилом геріатричної фармакології є індивідуалізація доз.

5. Важливо враховувати повноцінність харчового раціону, а також водний, сольовий раціони і кількість виділеної сечі за добу. Це набуває великого значення у зв’язку з частим недостатнім вживанням рідини старими людьми, що сприяє розвитку медикаментозної інтоксикації.

6. Тривале вживання багатьох лікарських засобів (заспокійливих, знеболювальних, снодійних) зумовлює звикання у пацієнта, що потребує збільшення дози і спричиняє розвиток інтоксикації. Тому рекомендується змінювати препарати аналогічної дії, робити перерви в їх вживанні.

7. Для запобігання токсичного впливу медикаментів доцільно застосувати малі дози комплексів фармакологічних засобів, які доповнюють один одного, але діють на різні ланки саморегуляції організму

8. В лікувальний комплекс включати геропротекторні засоби – засоби загальної стимуляції, дія яких направлена на підтримку метаболічних процесів і функцій: в першу чергу це вітаміни, що відіграють важливу роль у профілактиці і лікуванні передчасного старіння.

Особливості дії деяких лікарських засобів на пацієнтів похилого віку Заспокійливі, снодійні засоби.

Широке застосування барбітуратів та інших заспокійливих засобів часто стає причиною безсоння , тривожності, дратівливості. В осіб старших вікових груп з латентною нирковою недостатністю тривале призначення лікарських засобів, які пригнічують нервову систему, особливо барбітуратів, призводить до їх накопичення і явищ інтоксикації.

При тривалому вживанні барбітуратів часто спостерігаються закрепи, у пацієнтів з атеросклерозом судин головного мозку – пригнічення збудливості дихального центру і розвиток періодичного дихання Чейна – Стокса, сплутаність свідомості. З обережністю потрібно призначати такі препарати, як аміназин, резерпін, тому що їх тривале вживання може спричинити виражені явища інтоксикації, іноді з розвитком жовтяниці, тремтячого паралічу, розладу функції органів травлення. У старших вікових групах за наявності скарг на поганий сон перш ніж вирішити питання про призначення заспокійливих або снодійних засобів потрібно проаналізувати причини цього явища і спробувати усунути їх.

При вираженому атеросклерозі причиною безсоння може бути гіпоксія мозку, зумовлена недостатнім його кровопостачанням. Позитивну дію в таких випадках справляє комбінація барбітуратів у невеликих дозах з засобами, що покращують мозковий і коронарний кровообіг (еуфілін, теофілін тощо).

У ППВ спостерігається часте сечовипускання в зв’язку із змінами у передміхуровій залозі, болючі відчуття в кінцівках, хребті, біль і здуття живота, що часто є причинами поганого сну. Усунення їх сприяє покращенню сну.