167. Сучасні теорії та системи місцевого самоврядування.

1. Громадівська – (Г. Туре):

первинним суб’єктом місцевого самоврядування була громада як самостійне джерело публічної влади незалежне від держави.

2. Державницька – (Л. Штейн, Р. Гнейс):

місцеве самоврядування розглядалося як одна із форм організації місцевого управління, як один із способів децентралізації державної влади на місцевому рівні.

3. Муніципального дуалізму:

модифікація державницької та громадівської теорій – органи самоврядування є незалежними від держави у вирішенні питань місцевого значення, а в політичній сфері розглядаються як органи держави, що виконують її функції і повноваження на місцевому рівні .

Основні системи:

1.Англосаксонська (англо-американська)

значна автономія органів місцевого самоврядування відносно держави (діють в межах наданих їм повноважень, відсутнє пряме підпорядкування органів різного територіального рівня);=самоврядування, а місцеві органи державної виконавчої влади не створюються;

2. Континентальна (французька) система

високий ступінь централізації, наявність вертикальної підпорядкованості;=поєднання місцевого самоврядування і прямого державного управління на місцях:

3. Іберійська система

на всіх рівнях діють обрані органи місцевого самоврядування та їх головні посадові особи (мери, префекти);

4. Радянська система: передбачається повновладдя представницьких органів на всіх рівнях;=всі ради є державними органами на всій території;=система рад має ієрархічну систему підпорядкування (КНДР, КНР).

167. Основні моделі місцевого самоврядування.

Найбільше поширення в сучасному світі отримали дві основні моделі місцевого самоврядування – англосаксонська (англо-американська) та континентальна (французька).

1.Англосаксонська модель сформувалася в результаті поступового входження систем управління містами середньовічної Англії в державний механізм управління країною. Характерними рисами цієї системи є:

=значна автономія органів місцевого самоврядування по відношенню до державної влади;=відсутність на місцях повноважних представників центральної влади, які б опікали органи місцевого самоврядування;=виборність ряду посадових осіб місцевого самоврядування територіальною громадою (наприклад, шериф, клерк громади, скарбник, коронер, регістратор, податковий інспектор тощо);

=функціонування органів місцевого самоврядування виключно в межах своєї компетенції, закріпленої в законі, тобто, повноваження місцевого самоврядування визначаються згідно зпозитивним принципом правового  регулювання (органи місцевого самоврядування можуть робити лише те, що прямо передбачено законом).

2.Континентальна модель є результатом тривалої еволюції римської системи організації влади на місцях і вона характеризується такими основними рисами:=більш високим (у порівнянні з англо-американською моделлю) ступенем централізації управління, наявністю органів місцевого управління з вертикальною підпорядкованістю;=повноваження місцевого самоврядування визначаються згідно знегативним принципом правового регулювання (органам місцевого самоврядування дозволяється робити все, що не заборонено законом).

В деяких державах започаткована така система організації влади на місцях, яка характеризується рисами як англо-американської і континентальної моделі,  що дає підстави виділити третю –  змішану модель. В Україні законодавчо реалізована континентальна модель громадівської теорії місцевого самоврядування, основні принципи якої закріплені в Конституції та законах України.=органи місцевого самоврядування не долучені до системи органів державної влади (ст. 5, 19, 38, 47, 55, 56, 71);=місцеве самоврядування в Україні визнається та гарантується, а не надається державою (ст. 7); =служба в органах місцевого самоврядування розглядається як самостійний вид публічної служби (ст. 38);=місцеве самоврядування визначається як право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення (ст. 140); =самостійність місцевого самоврядування гарантується Конституцією України (ст. 145 права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку, ст. 142 визначає матеріальні та фінансові гарантії місцевого самоврядування);