167. Правові основи організації судової влади.

Судова влада – самостійна незалежна гілка державної влади, що є сукупністю судових органів, наділених повноваженнями щодо здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства.

Органи судової влади здійснюють свої повноваження виключно на підставах, у межах та порядку, передбачених К.У. та законами.

Правосуддя в У.здійснюється виключно судами.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Згідно статті 2 Закону України „Про судоустрій і статус суддів” суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою.Відповідно до Конституції України основними засадами судочинства є:- законність;- рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;- забезпечення доведеності вини;- змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;- підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;- забезпечення обвинуваченому права на захист;- гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;- забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;- обов'язковість рішень суду.Судочинство проводиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних. Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних.

Суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих К.У. та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Кожен, у разі виникнення спору, може звернутися до суду за його вирішенням. Право на зверення до суду не може бути обмежене законом, іншими нормативними актами України.

167. Судова влада в системі розподілу влади.

Згідно статті 6 К.У. державна влада здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Судова влада – самостійна незалежна гілка державної влади, що є сукупністю судових органів, наділених повноваженнями щодо здійснення правосуддя (Конституційного Суду та судів загальної юрисдикції). К. закріплені основи “стримувань і противаг” - всі органи державної влади, у т.ч. судової, здійснюють свої повноваження виключно на підставах, у межах та порядку, передбачених К.У. та законами.

Судова влада, як і інші гілки, є складовою народовладдя, рішення судових органів є обюовязковими для всіх державних органів, посадових осіб і громадян, вони використовують примусові повноваження державної влади. Органи судової влади. здійснюють судову владу шляхом конституційного, цивільного, кримінального та адміністративного судочинства. Законними та обгрунтованими рішеннями чи вироками, застосуванням чинного законодавства на основі принципу рівності всіх перед законом та судом, вони стримують інші гілки влади від зловживань.

В той же час, парламент як орган законодавчої влади визначає законами України судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експертизи. Крім того, Верховна Рада призначає третину складу Конституційного Суду, обирає суддів загальної юрисдикції, призначає трьох представників до Вищої ради юстиції. Президент, в свою чергу, призначає та звільняє третину складу Конституційного Суду, утворює суди у визначеному законом порядку, здійснює призначення на посаду професійного судді на перші п'ять років. Незважаючи на принципи незалежності та самостійності судової влади, Кабінет Міністрів здійснює підготовку державного бюджету та забезпечує фінансування судової влади. Таким чином, система “стримувань і противаг” дає змогу запобігти диктату і водночас організувати спільну діяльність всіх гілок державної влади на основі взаємозалежності та взаємодії у процесі реалізації єдиної державної влади в Україні.