126. Статус закордонного українця.

Закордонний українець - це особа, яка є громадянином іншої держави або особою без громадянства, а також має українське етнічне походження або є походженням з України.

українське етнічне походження - це належність особи або її предків до української нації та визнання нею України батьківщиною свого етнічного походження.

Умовами надання особі статусу закордонного українця є:

1) українська самоідентифікація;

2) українське етнічне походження або походження з України;

3) письмове звернення щодо бажання мати статус закордонного українця;

4) досягнення особою 16-річного віку;

5) відсутність громадянства України.

Українське етнічне походження або походження з України заявник підтверджує відповідними документами або свідченнями громадян України, закордонних українців чи громадських організацій закордонних українців.

127. Поняття права притулку.

Відповідно до Конституції та законодавства України іноземцям та особам без громадянства може надаватися притулок.

Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом.

Право притулку — право держави надати можливість в'їзду і перебування на своїй території іноземцям, які у себе за батьківщині переслідуються за суспільно-політичну, наукову або релігійну діяльність. Передбачає право переслідуваної особи звертатися до будь-якої іноземної держави з проханням про надання притулку і правового захисту, а також право держави не видавати особу країні, яка вимагає її видачі. Надання права притулку є невід'ємним правом держави, яка відповідно до свого внутрішнього законодавства сама визначає, яким особам і на яких умовах надає притулок. Однак при цьому держави мають зважати на вимоги загальновизнаних норм і принципів міжнародного права. За цими нормами право притулку не може бути надано: воєнним злочинцям; кримінальним злочинцям, видачу яких передбачено багатосторонніми конвенціями по боротьбі з кримінальними злочинами або двосторонніми угодами окремих держав; особам, які здійснили злочинні дії, що суперечать цілям і принципам ООН.

128. Статус біженця в Україні.

біженець - особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань;

Їх статус визначено Зу Про біженців та осіб, які потребують додаткового

або тимчасового захисту та міжнародними угодами (Конвенція ООН про статус біженців, Протокол щодо статусу біженців, ратифікованими у 2002 р. Правовий статус біженців має особливості:

1. вони не можуть бути вислані або примусово повернуті до країни, з якої вони прибули та де їхньому життю або свободі за­грожує небезпека (основний принцип притулку)

2. У. сприяє збереженню єдності сімей біженців

3. Біженці мають рівні з громадянами У., зокрема на: пересування, вільний вибір місця проживання (за винятком обмежень); на працю, сімейні відносини, підприємницьку діяльність, охорону здоров'я, відпочинок; освіту; свободу віросповідання; право на власність та ре­зультатами інтелектуальної, творчої діяльності; судовий захист та звернення до Уповноваженого ВРУ з прав людини.

4.  Право на соціальний захист у визначеному законодавством порядку та користування житлом, наданим у місці проживання.

5. Статус надається на період дії обставин, що стали під­ставою для його отримання, його підтвердженням є посвідчення біженця, що видається згідно рішення Держкомнацміграції. Закон встановлює підстави для заборони надання статусу біженця. Біженці мають у встановленому порядку ставати на облік в органі міграційної служби за місцем проживання, щорічно реєструватися, повідомляти про зміни прізвища, складу сім'ї, сімейного стану, місця проживання чи їх статусу.