87. Поняття, принципи і зміст правового статусу особи.

Правовий статус особи: = сукупність законодавчо закріплених прав, свобод та обов’язків громадянина, що визначають фактичне становище людини в суспільстві та державі = = можливість мати, володіти, користуватися і розпоряджатися економічними, політичними, культурними та іншими соціальними цінностями, благами; користуватися свободою дій і поведінки в межах К. та законів.

Зміст і структуру правового статусу особи складають основні елементи: громадянство; загальна правоздатність; принципи правового статусу; конституційні права, свободи й обов’язки громадян; гарантії прав і свобод; відповідні правові норми

Центральне місце займають основи правового статусу громадянина У, складаються з елементів:

1. наявність громадянства – необхідна умова для поширення на громадянина прав і свобод, установлених державою для захисту особи в країні та за її межами

2. основні принципи правового статусу: є основою користування правами, свободами та виконання обов’язків, закріплені в К. та розвинуті в нормах законодавства, а саме принципи = рівноправності констит. прав і свобод громадян без привілеїв та обмежень, рівність їх перед законом (ст. 24 К.), =органічної єдності прав та обов’язків особи (ст. 23 К.), = захист прав і свобод громадян державою, = невідчужуваість та непорушність прав і свобод людини (ст.21 К.) не допускається їх обмеження чи позбавлення = невичерпаність, гарантованість і нескасованість констит.прав та свобод, недопустимість звуження їх змісту та обсягу у поточному законодавстві (ст.22 К.), = неприпустимість зловживання правом, = взаємна відповідальність людини і держави тощо

3. основні права, свободи й обов’язки громадян У. – є ядром правового статусу громадян, та основоположними для прав та обов’язків, що випливають з інших галузей права.

88. Конституційно-правовий статус особи, його структура

Правовий статус особи — це юридично закріплене становище особи в суспільстві. Інші автори вважають, що це поняття складається з соціально допустимих і необхідних можливостей особи не просто як індивіда, а як громадянина. М. В. Вітрук визначає правовий статус як систему юридичних прав, свобод, обов'язків і законних інтересів в їх єдності, основу чи ядро її правового становища. Він включає до структури правового статусу правосуб'єктність, як елемент його необхідної передумови. Під правовим статусом при цьому розуміють сукупність нормативно закріплених прав та обов'язків абстрактного суб'єкта.

Структуру конституційно-правового статусу людини складають такі елементи:=правосуб'єктність людини;=його принципи;=права і свободи людини і громадянина та гарантії їх реалізації (центральнийелемент цього статусу);=обов'язки людини та гарантії їх виконання.

Отже, конституційно-правовий статус людини - це сукупність правосуб'єктності людини, його принципів, прав, свобод і обов'язків людини та їх гарантій.

Конституційно-правовий статус громадянина, крім названих елементів, включає також певний зв'язок між людиною і державою, із якого випливають додаткові права, свободи й обов'язки особи та їх гарантії.

Певні особливості має конституційно-правовий статус іноземця і особи без громадянства. Він також означає сукупність елементів, що складається із правосуб'єктності людини, принципів, прав, свобод і обов'язків людини та їх гарантій, але, крім того, включає, по-перше, деякі додаткові права і свободи іноземця та особи без громадянства, що випливають із тимчасового правового зв'язку з державою, їх додаткові обов'язки, гарантії цих прав, свобод та обов'язків і, по-друге, що стосується лише іноземця, - наявність певного правового зв'язку між ним та іноземною державою, що не може ігноруватися державою перебування.