7. Еврестичність соціологічного знання. Поняття методології. Принципи наукової методології.

Методологія СД передбачає пошук науково – адекватної інформації за допомогою аналізу документів, опитування громадської думки чи дедуктивного умовиводу.

У загальному вигляді під методологією розуміють систему принципів наукового пізнання. У більш вузькому сенсі методологія визначається як вчення, по-перше, про структуру, логічну організацію, методи і засоби наукової діяльності; а по-друге, — про принципи побудови, форми і способи наукового пізнання . Саме методологія соціологічного дослідження визначає, якою мірою зібрані соціальні факти можуть бути реальною і надійною основою об'єктивного знання. Це поняття застосовується в значенні системи прийомів дослідження, наприклад,вимірювання соціальних характеристик.

Процес побудови теоретичного соціологічного знання – це виявлення головних структурних елементів та встановлення строго логічних залежностей між структурними елементами досліджуваного соціального об'єкта.

8. Рівні соціологічного знання та специфіка методології емпіричного дослідження.

Соціологічні дослідження залежно від завдань, які вони розв'язують, та використовуваних методів поділяються на теоретичні та емпіричні, фундаментальні та прикладні.

До емпіричного знання належить фактуально фіксоване знання, а до теоретичного – знання універсальне. Як і всі науки, соціологія є наукою емпіричною, тобто спирається на факти.

Емпіричні дослідження можуть бути як фундаментальними, так і прикладними. Фундаментальні соціологічні дослідження ставлять собі за мету розвиток та вдосконалення наукових уявлень про досліджуваний предмет. Прикладні дослідження спрямовані на розв'язання певної конкретної соціальної проблеми.

Побудова теорії завжди розпочинається з конкретного цілого, даного у живому спогляданні та емпіричному уявленні. Ця фаза побудови теорії включає виокремлення найбільш істотних властивостей, зв'язків та відносин досліджуваних об'єктів. Вона відома як сходження від конкретного до абстрактного. Перехід до теоретичного знання або побудову наукової теорії можна умовно розділити на три етапи, кожний з яких включає кілька специфічних структур.

Перший етап – це побудова системи гіпотетичного теоретичного знання (парадигми, поняттєвого апарату, логіки відносин між поняттями, операціоналізації та переведення понять у змінні величини).

Другий етап – це визначення методології отримання емпіричної інформації та аналізу емпіричних даних.

Третій етап – це інтерпретація результатів дослідження у світлі прийнятих раніше гіпотетичних теоретичних побудов, оцінка логічної та емпіричної структури теорії у світлі релевантності емпіричної інформації щодо цих побудов.

Емпіричне та теоретичне соціологічне дослідження, здійснюване на підставі наукових теоретичних принципів, постає як певні етапи в отриманні прикладного соціологічного знання. Прикладне соціологічне знання, в свою чергу, слугує розвиткові теорії і має безпосередній вихід у практику.

Емпіризм у процесі пізнання соціальної реальності означає, що засадовими стосовно цього пізнання є принципи спостереження та каузальності. Всі знання, що їх отримує людина, є результатом спостереження, а дані спостереження становлять цінність, якщо вони дозволяють зробити висновок про причини спостережуваних явищ або про причинну залежність явищ.

Емпіричні показники позначають спостережувані об'єкти та їхні властивості. Вони постають як кінцеві елементи, що утворюють зміст певного поняття. Змінні можуть бути дискретними та неперервними, екзогенними та ендогенними, незалежними, залежними та проміжними.

Величини, які подані цілими числами, називаються дискретними змінними. Величини, які можуть набувати будь-яких дрібних або цілих значень, обмежені певними межами, належать до неперервних змінних.

Дискретні змінні використовують при операції підраховування, а неперервні – при вимірюванні. Звичайно при дослідженні береться набір дискретних змінних, а їх вивчення має характер неперервних змінних.

Екзогенні змінні – це змінні, які не входять до структури об'єктів певного класу і постають стосовно них як зовнішні чинники та умови їх зміни. Ендогенні змінні входить до структури об'єктів певного класу і постають як внутрішні причини їх зміни.

Незалежні змінні – це ті, які впливають на інші змінні, але не мають стосунку одна до одної. Залежні змінні – це ті, на які впливають незалежні змінні.

Проміжні змінні перебувають посередині між залежними та незалежними.

Гіпотетичні відносини між змінними перевіряють за допомоги методології.

Методологічне забезпечення соціологічного дослідження включає до себе:

1. Розробку дослідницького проекту.

2. Репрезентацію даних – виявлення формальної структури, яка найбільш адекватно відображає поняття, які належить використати у дослідженні.

3. Аналіз даних, що включає:

– аналіз зв'язків та відносин між змінними;

– висновки стосовно кореляцій, причин, результатів, тенденцій тощо;

– використання комп'ютерів для подання результатів дослідження у графічній або табличній формі.