50. Помилки вимірювання. Потенційні джерела помилок вимірювання (систематичні та випадкові)

Помилка вимірювання – це ступінь відхилення отриманої інформації від об’єктивного значення досліджуваного об’єкту чи властивості. Класифікація помилок має велике значення для характери­стики надійності соціологічної інформації. В соціології усі помилки при­йнято розподіляти на дві групи: 1) інструментальні помилки, що пов'я­зані головним чином із інструментарієм дослідження, методикою, техні­кою і процедурою збирання даних; 2) теоретичні (або логічні) помилки, що пов'язані, як правило, з недосконалістю теорії, покладеної в основу використовуваного засобу виміру, невірністю передбачень, обґрунтовую­чих вимірювальну процедуру, а також неправильним вибором логічної моделі того або іншого соціального явища чи процесу, що досліджується. Варто зазначити, що інструментальні помилки, під якими власне ро­зуміють різницю між вимірюваним та істинним значенням ознаки, роз­поділяються, в свою чергу, на випадкові та систематичні. Випадковими називають ті помилки, що при повторних вимірах змінюються за ймовір­ними законами. Наприклад, якщо результат виміру — деяке число у мет­ричній шкалі, то при більшій кількості вимірів відхилення результату виміру в ту або другу сторону від істинного значення зустрічаються при­близно з однаковою частотою, та при збільшенні кількості вимірів серед­ня арифметична помилки наближається до нуля. Систематичні ж помилки при повторних вимірах лишаються постійними або змінюються згідно закону детермінізму, який говорить, що середня помилка із збільшенням числа вимірів не зменшується. Із розглянутими типами помилок — теоретичними та інструменталь­ними (випадковими і систематичними) —тісно пов'язані визначені харак­теристики надійності соціологічної інформації. Так, відсутність теоретич­них помилок називається обґрунтованістю, або валідністю, соціологічної інформації. При цьому отримані дані вважаються тоді, коли вірними є теоретичні посилання, що покладені в основу вимірювальної процедури, тобто коли є впевненість у тому, що вимірюється саме та влас­тивість досліджуваного соціального об'єкта, яку необхідно виміряти. Відсутність випадкових помилок називають точністю соціологічної інформації. Оскільки випадкові помилки представляють собою рочкидан- ня вимірюваного значення навколо істинного (при повторних вимірах), то точність інформації буде вищою тоді, коли буде меншим діапазон роз­кидання і коли вимірювані значення будуть ближчими між собою. Цю характеристику іменують також сталістю соціологічної інформації. Близь­кою до цього поняття є категорія відтворюваності, під котрою розуміється схожість результатів вимірювань, що здійснюються у різноманітних умо­вах, у різний час, та у різних місцях, а також за допомогою різних засобів, способів і методів. Відсутність систематичних помилок, в свою чергу, називається пра­вильністю соціологічної інформації. Таким чином, соціологічна інформа­ція вважається надійною, якщо вона обґрунтована (тобто валідна), точна і правильна.