- •Соціологічне дослідження як вид соціально – наукового пізнання.
- •2.Методологічне обґрунтування соціологічного дослідження.
- •Методи Способи збирання та аналізу інформації про соціологічні факти
- •Техніки
- •3.Наукове пізнання, його сутність, структура і методи.
- •Особливості застосування методу наукового пізнання в предметному полі соціології
- •5. Специфіка соціологічного дослідження
- •6. Типи соціологічних досліджень
- •7. Еврестичність соціологічного знання. Поняття методології. Принципи наукової методології.
- •8. Рівні соціологічного знання та специфіка методології емпіричного дослідження.
- •9. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання. Структура соціологічного знання.
- •10. Методологічне значення взаємозв’язку рівнів соціологічного знання.
- •11. Специфіка методології та методів емпіричного дослідження в предметному полі соціології. Вплив методології та методів на вірогідність результатів і висновків дослідження.
- •12. Критерії якості результатів соц.Дослідження.
- •13. Первинна та вторинна соціолог.Інформація. Методологічні проблеми методів збирання й опрацювання інформації.
- •14. Поняття соц.Факту. Поняття наук.Факту. Емпіричний і теоретичний факт. Статистичний факт.
- •15. Соціолог. Розуміння статистичного факту. Науковий факт як підсумок дослідження. Факт як емпіричний базис теорії. Інтерпретація фактів...
- •16. Поняття соціального процесу, соціальних змін та соціального розвитку.
- •17. Типи соціальних процесів. Соціальні процеси та специфіка їхнього дослідження.
- •18. Емпіричне та теоретичне дослідження соціальних процесів. Функціональний аналіз соціальних процесів
- •19. Визначення проблем та підходу до проведення соціологічного дослідження
- •20. Структура та функції програми соціологічного дослідження
- •21. Структура робочого плану соціологічного дослідження.
- •22. Основні типи соціологічного дослідження. Специфіка побудови програми дослідження залежно від його типу.
- •23. Гіпотеза – головний методологічний інструмент соціологічного дослідження.
- •24. Класифікація гіпотез соц.Дослідження
- •25. Залежність типу соціологічного дослідження від наявності та типу основних гіпотез (стратегічний план дослідження)
- •26. Аналіз та інтерпретація основних понять: теоретична, емпірична, операціональна.
- •27. Вимоги до процедури інтерпретації основних понять соц.Дослідж
- •28. Вибірка: категоріально-дефінітивний аналіз.
- •29. Вибірковий метод у соціологічному дослідженні. Генеральна та вибіркова сукупність.
- •30. Репрезентативність вибірки. Помилки репрезентативності.
- •31. Типи вибірок. Види відбору.
- •32. Типові помилки та труднощі в організації прикладного соціологічного дослідження.
- •33. Поняття методу, техніки, методики та процедури соціологічного дослідження.
- •34. Логічні дії (операції) дослідження (абстрагування, ідеалізація, аналогія, формалізація, аналіз та синтез, дедукція та індукція, класифікація та типологія).
- •35. Порівняльна х-стика пізнавальних можливостей...:спостереження, аналіз документів, експеримент, опитування.
- •36. Первинне вимірювання соц.Х-стик. Теоретико-методологічні та методичні проблеми вимірювання соц-них х-стик.
- •37. Структура оцінки шкали.
- •38. Модель істинної оцінки. Методи оцінки надійності й достовірності шкали. Взаємозв’язок між надійністю та достовірністю вимірювання
- •39.Етапи конструювання еталона вимірювання.
- •40. Параметри основних шкал вимірювання соціальних характеристик
- •41. Порівняльний аналіз основних шкал (номінальної, порядкової (рангової), інтервальної та шкали відношень вимірювання соціальних х-стик.
- •41. Порівняльний аналіз основних шкал (номінальної, порядкової (рангової), інтервальної та шкали відношень вимірювання соціальних х-стик.
- •42.Шкала Гутмана
- •43.Шкала л.Терстоуна
- •44. Шкала Лайкерта
- •45. Шкала Богардуса.
- •46. Шкала Степела
- •47. Семантичний диференціал
- •48. Методи порівняльного шкалювання
- •49. Методи непорівняльного шкалювання.
- •50. Помилки вимірювання. Потенційні джерела помилок вимірювання (систематичні та випадкові)
- •51. Особливості ситуації наукового спостереження як методу вивчення явищ соціальної реальності. Параметри наукового спостереження.
- •52. Класичні приклади спостереження
- •53. Класифікація спостереження
- •54. Спостереження: структура, техніка, норм.-прав. Аспекти
- •55. Експериментальне вивчення явищ соціальної реальності; суть, специфіка, особливості.
- •56. Експеримент: приклади в історії соціологічної думки.
- •57. Класифікація експериментів.
- •58.Експеримент: етапи, структура, логічна схема, нормативно-правові аспекти
- •59. Документ як джерело інформації про соціальні явища та процеси.
- •61. Клсичні методи аналізу документів
- •62. Поняття документа в предметному полі соціології
- •63. Джерелоа документальної інформації класифікація документів.
- •64. Особливості, переваги та недоліки методу аналізу документів. Типові помилки.
- •65. Контент-аналіз: історія методу (вітчизняний досвід).
- •66. Контент-аналіз: історія методу (зарубіжний досвід).
- •67.Контент-аналіз: сутність, етапи, процедура методу.
- •68,69. Опитування як метод збирання соціологічної інформації. Пізнавальні можливості. Метод опитування в історії соціологічної думки
- •71. Класифікація запитань.
- •73.Помилки формулювання набору відповідей
- •74. Анкета; композиція, кодування, графічне оформлення. Можливості зсуву інформації під час застосування методу анкетування, їхнє коригування.
- •75. Інтервю, класифікація, процедура проведення, особливості, потенційні труднощі.
- •76. Телефонне опитування.
- •77. Поштове опитування
- •78. Експертне опитування
- •80. Соціометричне опитування.
- •81,82,83Особливості методології якісного дослідження: теоретичні джерела, пізнавальні можливості.
- •84. Порівняльний аналіз стратегій якісної і кількісної методологій.
- •86. Біографічний метод.
- •87. Метод "вивчення випадку" ("case study")
- •88. Візуальне даслідження
- •89. Проективне дослідження.
- •90. Спеціальні методики та процедури якісного дослідження.
- •91. Соціолінгвістичний підхід: суть, специфіка.
- •92. Психосимантичнй підхід: суть, специфіка.
- •120. Основні твердження Кодексу професiйної етики соціолога
47. Семантичний диференціал
Цей метод заснований на пред’явленні респонденту деякої серії пар прикметників, з тим щоб виявити, як даний індивід розуміє певне поняття (або як він до нього ставиться). Респонденту пред’являється подібний список (виписаний зазвичай на окремій картці) і пропонується оцінити певний об’єкт за 7-бальною шкалою, на полюсах якої розташовуються антонімічні прикметники. Вимірювання такого типу допускає варіювання як інтенсивності (сили), так і спрямованості вимірюваного відносини; при цьому нейтрального відношенню відповідає серединна точка шкали. Порядок розташування прикметників всередині кожної пари визначається випадковим чином, щоб уникнути зсуву в бік відповідної тенденції. Метод семантичного диференціала виконує в дослідницькому процесі дещо інше і більш фундаментальне завдання, ніж інші шкали, а саме допомагає формуванню і оцінюванню дефініцій тих чи інших понять.
48. Методи порівняльного шкалювання
Порівняльні методи вимірювання – це т.зв. неметричні методи, які дозволяють отримати значення досліджуваних характеристик відносного характеру.
Основна перевага порівняльних методів полягає у можливості розпізнання незначних відмінностей між досліджуваними об’єктами.
Суттєвий недолік – порядкова сутність шкал і обмеження аналізу досліджуваною кількістю об’єктів.
До методів порівняльного шкалювання відносять:
Вимірювання за допомогою методу попарного порівняння – це метод при якому респонденту пропонують обрати один із двох об’єктів кожної групи за заданим критерієм. Дані попарного порівняння являють собою інформацію рангового характеру.
Впорядковане шкалювання – це метод, при якому респондентам пропонують одночасно декілька предметів із проханням прорангувати їх за певним критерієм.
Шкалювання з постійною сумою – це метод, при застосуванні якого респондентів просять розподілити суму уявних балів між об’єктами порівняння за певним критерієм. Шкала цього методу відносна, оскільки передбачена фіксована одиниця початку відліку, а інтервали між балами – однакові.
Метод Q(к’ю)-сортування – це метод порівняльного аналізу, основу якого складає впорядкування об’єктів дослідження на групи, відповідно зі ступенем подібності чи відмінності за заданим критерієм. Шкала тут – номінального характеру.
49. Методи непорівняльного шкалювання.
Непорівняльні методи дозволяють отримати об’єктивні дані (незалежні). Їх поділяють на дві групи – безперервні рейтингові шкали та деталізовані рейтингові шкали (наприклад, шкала Лейкерта; семантичний диференціал та ін..).
Не порівняльна шкала (метрична) полягає у самостійній оцінці кожного об’єкту дослідження.
У випадку застосування цих методів респонденти оцінюють окремий об’єкт, а не порівнюють його з іншими. Тому ці методи називають також монадичними чи однопредметними. Їх поділяють на безперервні, тобто графічні та деталізовані – рейтингові.
Безперервна рейтингова шкала – це шкала, при застосуванні якої респонденти здійснюють оцінку об’єкту чи властивості, ставлячи позначку на відповідній точці відриску, який з’єднує крайні значення. Шкала може набувати різної форми.
Деталізовані рейтингові шкали – це шкали, які містять числа та/або короткий опис, пов'язаний з кожним критерієм. Розташування категорій – порядкове.
Основні види не порівняльного шкалювання:
Шкала |
Характеристика |
Приклад |
Переваги/недоліки |
1.1. Безперервна рейтингова |
За цією шкалою респонденти самостійно оцінюють об’єкт. Кількість умовних позначень – мінімальна. |
Вимірювання реакцій на певні групи повідомлень в ЗМІ. |
+ легка в роботі; – складно узагальнювати результат. |
2.1. Деталізована рейтингова шкала. Шкала Френсіса Лейкерта |
При її застосуванні респондентів просять оцінити ступінь згоди стосовно кожного твердження від 1 до 5, де 1- абсолютно не погоджуюсь; 5- цілком погоджуюсь; 3- важко відповісти. |
Вимірювання ставлень, оцінок. |
+ легка в сприйнятті; – складний аналіз. |
2.2. Деталізована рейтингова шкала. Семантичний деференціал |
Семибальна шкала з бі-полярними мітками: -3; +3 і 0. |
Соціальні образи. |
+ штучність методики; – складно гарантувати валідність шкали. |
2.3. Деталізована рейтингова шкала. Шкала Степела |
Десятибальна рейтингова шкала (-5; +5; 0) |
Вимірювання ставлення, сприйняття. |
+ легкість в сприйнятті респондента; може застосовуватись для телефонних опитувань; – трудомістка. |
