37. Структура оцінки шкали.

Структура оцінки шкали спрямована на виявлення ступення відхилення отриманої інформації від дійсного стану об’єкту вивчення.Модель істинної оцінки- це методологічна основа розуміння точності вимірювання.Істинна оцінка становить суму істинного ззначення характеристики а також величини семантичної помилки та випадкової.Надійність передбачає відсутність випадкових помилок. Валідність передбачає відсутність систематичних помилок. Систематична помилка постійно зміщує об’єктивність вимірювання оскільки структурно вона вбудована в основу методології дослідження. Випадкова помилка є результатом дії ситуативних чинників.Валідне дослідження передбачає з необх. надійність, але не навпаки.

38. Модель істинної оцінки. Методи оцінки надійності й достовірності шкали. Взаємозв’язок між надійністю та достовірністю вимірювання

Надійність – поняття оцінки якості шкали, яке відображає міру спів падіння результатів вимірювання при його повторному проведені.

Методи оцінки надійності шкали:

1. Повторне тестування - метод при застосуванні якого одні і ті ж запитання ставляться повторно через перший проміжок часу. Ступінь надійності між обох вимірювань оцінюється за коефіцієнтом кореляції.

2. метод альтернативних форм – метод, при застосуванні якого будують декілька шкал еквівалентних за змістом, але відмінних за формою. Надійність шкали коефіцієнтом кореляції між даними.

3. перевірка надійності шляхом тестування внутрішньої узгодженості – метод перевірки узгодженості градацій шкали.

   1. ділення даних навпіл - дані шкали розподіляють, а потім обчислюють ступінь кореляції між двома половинами.

   2. Коефіцієнт «альфа» - середнє значення усіх можливих половиних коефіцієнтів шкали.

Взаємозв'язок між надійністю та достовірністю: ключем цього взаємозв’язку є модель істинної оцінки, якщо вимірювання абсолютно достовірне, то воно водночас і абсолютно надійне. Надійність – це необхідна однак недостатня умова достовірності.

• Змістовна достовірність – це перевірка здатності змісту шкали відображати об’єктивне значення досліджуваної ознаки.

• Достовірність критерію – тип достовірності, який відображає міру відповідності шкали обраним критеріям.

• Конструктивна достовірність – тип д., оцінка якої передбачає відповідь на питання «конструкцію чого саме вимірює шкала?», «які передумови її ефективності?», і «які дедуктивні висновки можна імплікувати на основі теорії, яка становить методологічну основу даної шкали ».

• Конвергеційна достовірність – міра позитивної кореляції шкали із іншими інструментами вимірювання даної конструкції.

• Дискремінантна достовірність – міра негативної кореляції шкали із іншими конструкціями, прямо протилежними за змістом.

• Помологічна – ступінь кореляції значень, які експлікуються з теорії.

• 39.Етапи конструювання еталона вимірювання.

• Знаходження еталона вимірювання здійснюється в чотири стадії, кожна з яких - необхідна пред посилка надійності майбутньої шкали.

• Перша стадія - якісна класифікація об'єктів. Збираючись, наприклад, вимірювати структуру цін невих орієнтації або соціальних установок особистості, ми насамперед повинні чітко класифікувати типи орієнтації, виходячи з теоретичної концепції і завдань дослідження. Можна покласти в основу класифікації ієрархію потреб або інтересів, сфер діяльності, соціальні функції, соціальні ситуації, які б розрізнялися за ступенем свободи вибору цілей і засобів діяльності і т. д.

• Друга стадія - пошук протяжності виділений в якісному аналізі властивостей. Слід установити, чи мають ці властивості перериваної або непереривної протяжністю, чи можна їх представити у вигляді різних послідовних станів вимірюваної якості.

• Третя стадія - встановлення емпіричних індикаторів або зовнішніх ознак тих властивостей об'єкта, які піддаються розташуванню в континіум.

• Індикатор - зовні добре помітний показник вимірювальної ознаки. З його допомогою встановлюється наявність або відсутність ознаки, його стан.

• Наприклад, висота ртутного стовпчика термометра - індикатор температури.

• Четверта стадія полягає в тому, щоб уточнити чи всі одиниці, складові вимірюваний об'єкт, укладаються в ранжируваних ряд, чи всі вони мають властивість займати певне місце в континуумі відносин за прийнятими індикаторам.

• Наприклад, в одному з наших досліджень індикатором ставлення до праці робітників був показник норми виробітку Однак він був невдалим, оскільки застосувати не до всіх робочих, а тільки до "відрядникам". Праця тих, хто отримує погодинну оплату, оцінюється за іншими показниками: якості роботи перш за все. На приклад, чим менше часу витрачає ремонтник на усунення поточних неполадок, тим вища якість профілактичного ремонту.

• У підсумку описаних вище операцій встановлюється еталон, або шкала вимірювання.

• Відносини між пунктами шкали повинні відображати ставлення властивостей об'єкта в поняттях "дорівнює", "більше", "менше". У нашому прикладі з ціннісними орієнтаціями відносинам "сильна"> "середня"> "слабка" відповідають відносини трьох пунктів побудованої шкали: (вибір зроблений на трьох ситуаціях)> (вибір зроблено в першій і другій ситуаціях)> (вибір зроблено тільки в першій ситуації ). Тепер належить випробувати шкалу на надійність.