- •Соціологічне дослідження як вид соціально – наукового пізнання.
- •2.Методологічне обґрунтування соціологічного дослідження.
- •Методи Способи збирання та аналізу інформації про соціологічні факти
- •Техніки
- •3.Наукове пізнання, його сутність, структура і методи.
- •Особливості застосування методу наукового пізнання в предметному полі соціології
- •5. Специфіка соціологічного дослідження
- •6. Типи соціологічних досліджень
- •7. Еврестичність соціологічного знання. Поняття методології. Принципи наукової методології.
- •8. Рівні соціологічного знання та специфіка методології емпіричного дослідження.
- •9. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання. Структура соціологічного знання.
- •10. Методологічне значення взаємозв’язку рівнів соціологічного знання.
- •11. Специфіка методології та методів емпіричного дослідження в предметному полі соціології. Вплив методології та методів на вірогідність результатів і висновків дослідження.
- •12. Критерії якості результатів соц.Дослідження.
- •13. Первинна та вторинна соціолог.Інформація. Методологічні проблеми методів збирання й опрацювання інформації.
- •14. Поняття соц.Факту. Поняття наук.Факту. Емпіричний і теоретичний факт. Статистичний факт.
- •15. Соціолог. Розуміння статистичного факту. Науковий факт як підсумок дослідження. Факт як емпіричний базис теорії. Інтерпретація фактів...
- •16. Поняття соціального процесу, соціальних змін та соціального розвитку.
- •17. Типи соціальних процесів. Соціальні процеси та специфіка їхнього дослідження.
- •18. Емпіричне та теоретичне дослідження соціальних процесів. Функціональний аналіз соціальних процесів
- •19. Визначення проблем та підходу до проведення соціологічного дослідження
- •20. Структура та функції програми соціологічного дослідження
- •21. Структура робочого плану соціологічного дослідження.
- •22. Основні типи соціологічного дослідження. Специфіка побудови програми дослідження залежно від його типу.
- •23. Гіпотеза – головний методологічний інструмент соціологічного дослідження.
- •24. Класифікація гіпотез соц.Дослідження
- •25. Залежність типу соціологічного дослідження від наявності та типу основних гіпотез (стратегічний план дослідження)
- •26. Аналіз та інтерпретація основних понять: теоретична, емпірична, операціональна.
- •27. Вимоги до процедури інтерпретації основних понять соц.Дослідж
- •28. Вибірка: категоріально-дефінітивний аналіз.
- •29. Вибірковий метод у соціологічному дослідженні. Генеральна та вибіркова сукупність.
- •30. Репрезентативність вибірки. Помилки репрезентативності.
- •31. Типи вибірок. Види відбору.
- •32. Типові помилки та труднощі в організації прикладного соціологічного дослідження.
- •33. Поняття методу, техніки, методики та процедури соціологічного дослідження.
- •34. Логічні дії (операції) дослідження (абстрагування, ідеалізація, аналогія, формалізація, аналіз та синтез, дедукція та індукція, класифікація та типологія).
- •35. Порівняльна х-стика пізнавальних можливостей...:спостереження, аналіз документів, експеримент, опитування.
- •36. Первинне вимірювання соц.Х-стик. Теоретико-методологічні та методичні проблеми вимірювання соц-них х-стик.
- •37. Структура оцінки шкали.
- •38. Модель істинної оцінки. Методи оцінки надійності й достовірності шкали. Взаємозв’язок між надійністю та достовірністю вимірювання
- •39.Етапи конструювання еталона вимірювання.
- •40. Параметри основних шкал вимірювання соціальних характеристик
- •41. Порівняльний аналіз основних шкал (номінальної, порядкової (рангової), інтервальної та шкали відношень вимірювання соціальних х-стик.
- •41. Порівняльний аналіз основних шкал (номінальної, порядкової (рангової), інтервальної та шкали відношень вимірювання соціальних х-стик.
- •42.Шкала Гутмана
- •43.Шкала л.Терстоуна
- •44. Шкала Лайкерта
- •45. Шкала Богардуса.
- •46. Шкала Степела
- •47. Семантичний диференціал
- •48. Методи порівняльного шкалювання
- •49. Методи непорівняльного шкалювання.
- •50. Помилки вимірювання. Потенційні джерела помилок вимірювання (систематичні та випадкові)
- •51. Особливості ситуації наукового спостереження як методу вивчення явищ соціальної реальності. Параметри наукового спостереження.
- •52. Класичні приклади спостереження
- •53. Класифікація спостереження
- •54. Спостереження: структура, техніка, норм.-прав. Аспекти
- •55. Експериментальне вивчення явищ соціальної реальності; суть, специфіка, особливості.
- •56. Експеримент: приклади в історії соціологічної думки.
- •57. Класифікація експериментів.
- •58.Експеримент: етапи, структура, логічна схема, нормативно-правові аспекти
- •59. Документ як джерело інформації про соціальні явища та процеси.
- •61. Клсичні методи аналізу документів
- •62. Поняття документа в предметному полі соціології
- •63. Джерелоа документальної інформації класифікація документів.
- •64. Особливості, переваги та недоліки методу аналізу документів. Типові помилки.
- •65. Контент-аналіз: історія методу (вітчизняний досвід).
- •66. Контент-аналіз: історія методу (зарубіжний досвід).
- •67.Контент-аналіз: сутність, етапи, процедура методу.
- •68,69. Опитування як метод збирання соціологічної інформації. Пізнавальні можливості. Метод опитування в історії соціологічної думки
- •71. Класифікація запитань.
- •73.Помилки формулювання набору відповідей
- •74. Анкета; композиція, кодування, графічне оформлення. Можливості зсуву інформації під час застосування методу анкетування, їхнє коригування.
- •75. Інтервю, класифікація, процедура проведення, особливості, потенційні труднощі.
- •76. Телефонне опитування.
- •77. Поштове опитування
- •78. Експертне опитування
- •80. Соціометричне опитування.
- •81,82,83Особливості методології якісного дослідження: теоретичні джерела, пізнавальні можливості.
- •84. Порівняльний аналіз стратегій якісної і кількісної методологій.
- •86. Біографічний метод.
- •87. Метод "вивчення випадку" ("case study")
- •88. Візуальне даслідження
- •89. Проективне дослідження.
- •90. Спеціальні методики та процедури якісного дослідження.
- •91. Соціолінгвістичний підхід: суть, специфіка.
- •92. Психосимантичнй підхід: суть, специфіка.
- •120. Основні твердження Кодексу професiйної етики соціолога
36. Первинне вимірювання соц.Х-стик. Теоретико-методологічні та методичні проблеми вимірювання соц-них х-стик.
Вимірювання - це процедура, за допомогою якої вимірюється об'єкт порівнюється з деяким еталоном і отримує числове вираження в певному масштабі або шкалою.
Виміром називають також однозначне відображення емпіричної системи з відносинами між її елементами (складовими, станами, властивостями і т. д.) в числову систему з відповідними відношениями між числами. У результаті формується числова модель вимірюваного об'єкта, а точніше - деяких виділених в якісному аналізі його сторін. За ¬ кільки отримати точний аналог (ізоморфну модель) практично не вдається, розробляють приблизний аналог (гомоморфності модель), в числовому Виразі умовно відповідний оригіналу. Соціальні вимірювання часто називають кваліметричними, тобто умовно кількісними аналогами якісних відносин.
Проблема первинного вимірювання - лише частинно математична. Щоб за певними правилам приписати числа властивостям соціального об'єкта, треба докладно усвідомити їх. змістовну структуру і знайти відповідність між нею і інструментом вимірювання, тобто це завдання якісно-кількісного аналізу.
В принципі зміни підлягають будь властивості соціальних об'єктів: якісні та кількісні. З кількісними справа йде порівняно просто. Для них вже є загальноприйняті еталони з вимірювання: один рік для віку або освітньої підготовки, один карбованець для обчислення заробітку, одна людина для обчислення розміру сім'ї.
Якісні характеристики ( думки людей і т. п.) не мають встановлених еталонів вимірювання.
Їх доводиться конструювати у відповідності з природою досліджуваного об'єкта і відповідно до гіпотез дослідження. Тому вимірювані процедури якісних характеристик-свого роду винаходи, які, однак, здійснюються за певними типовими способам. Про них ми і будемо говорити далі.
У першому наближенні способи вимірювань в соціології можна розділити на дві категорії.
Першу складають прийоми, за допомогою яких виміряються кількісні ознаки об'єктів з точки зору їх фізичного перебування у просторі та часі.
Протяжність в просторі може бути використана як міра віддаленості людей від індустріально-культурного, політичного центру в дослідженнях політичних рухів. Число рядків в тексті, що містить певну думку, використовується як міра для класифікації текстів за частотою повторення даної думки (або упо ¬ міна подій).
Одиниці протяжності в часі - частота подій, їх тривалість, величина тимчасових інтервалів - також характеризують соціальні процеси з кількісного боку. У всіх цих випадках придатні "природні" еталони вимірювання.
Друга категорія вимірювань відноситься до об'єктів, для яких не існує загальноприйнятих шкал. Але навіть найскладніші соціальні явища можуть бути квантифікувати з боку їх протяжності, інтенсівності, частоти повторюваності. Онтологічне основа такого твердження – якісно-кількісна визначеність будь-яких об'єктів реальної дійсності, яка характеризується в філософської категорії заходи. Що ж стосується практичних можли ¬ ностей вимірювань, то вони цілком залежать від нашого вміння знайти або винайти надійну вимірювальну процедуру.
