- •Соціологічне дослідження як вид соціально – наукового пізнання.
- •2.Методологічне обґрунтування соціологічного дослідження.
- •Методи Способи збирання та аналізу інформації про соціологічні факти
- •Техніки
- •3.Наукове пізнання, його сутність, структура і методи.
- •Особливості застосування методу наукового пізнання в предметному полі соціології
- •5. Специфіка соціологічного дослідження
- •6. Типи соціологічних досліджень
- •7. Еврестичність соціологічного знання. Поняття методології. Принципи наукової методології.
- •8. Рівні соціологічного знання та специфіка методології емпіричного дослідження.
- •9. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання. Структура соціологічного знання.
- •10. Методологічне значення взаємозв’язку рівнів соціологічного знання.
- •11. Специфіка методології та методів емпіричного дослідження в предметному полі соціології. Вплив методології та методів на вірогідність результатів і висновків дослідження.
- •12. Критерії якості результатів соц.Дослідження.
- •13. Первинна та вторинна соціолог.Інформація. Методологічні проблеми методів збирання й опрацювання інформації.
- •14. Поняття соц.Факту. Поняття наук.Факту. Емпіричний і теоретичний факт. Статистичний факт.
- •15. Соціолог. Розуміння статистичного факту. Науковий факт як підсумок дослідження. Факт як емпіричний базис теорії. Інтерпретація фактів...
- •16. Поняття соціального процесу, соціальних змін та соціального розвитку.
- •17. Типи соціальних процесів. Соціальні процеси та специфіка їхнього дослідження.
- •18. Емпіричне та теоретичне дослідження соціальних процесів. Функціональний аналіз соціальних процесів
- •19. Визначення проблем та підходу до проведення соціологічного дослідження
- •20. Структура та функції програми соціологічного дослідження
- •21. Структура робочого плану соціологічного дослідження.
- •22. Основні типи соціологічного дослідження. Специфіка побудови програми дослідження залежно від його типу.
- •23. Гіпотеза – головний методологічний інструмент соціологічного дослідження.
- •24. Класифікація гіпотез соц.Дослідження
- •25. Залежність типу соціологічного дослідження від наявності та типу основних гіпотез (стратегічний план дослідження)
- •26. Аналіз та інтерпретація основних понять: теоретична, емпірична, операціональна.
- •27. Вимоги до процедури інтерпретації основних понять соц.Дослідж
- •28. Вибірка: категоріально-дефінітивний аналіз.
- •29. Вибірковий метод у соціологічному дослідженні. Генеральна та вибіркова сукупність.
- •30. Репрезентативність вибірки. Помилки репрезентативності.
- •31. Типи вибірок. Види відбору.
- •32. Типові помилки та труднощі в організації прикладного соціологічного дослідження.
- •33. Поняття методу, техніки, методики та процедури соціологічного дослідження.
- •34. Логічні дії (операції) дослідження (абстрагування, ідеалізація, аналогія, формалізація, аналіз та синтез, дедукція та індукція, класифікація та типологія).
- •35. Порівняльна х-стика пізнавальних можливостей...:спостереження, аналіз документів, експеримент, опитування.
- •36. Первинне вимірювання соц.Х-стик. Теоретико-методологічні та методичні проблеми вимірювання соц-них х-стик.
- •37. Структура оцінки шкали.
- •38. Модель істинної оцінки. Методи оцінки надійності й достовірності шкали. Взаємозв’язок між надійністю та достовірністю вимірювання
- •39.Етапи конструювання еталона вимірювання.
- •40. Параметри основних шкал вимірювання соціальних характеристик
- •41. Порівняльний аналіз основних шкал (номінальної, порядкової (рангової), інтервальної та шкали відношень вимірювання соціальних х-стик.
- •41. Порівняльний аналіз основних шкал (номінальної, порядкової (рангової), інтервальної та шкали відношень вимірювання соціальних х-стик.
- •42.Шкала Гутмана
- •43.Шкала л.Терстоуна
- •44. Шкала Лайкерта
- •45. Шкала Богардуса.
- •46. Шкала Степела
- •47. Семантичний диференціал
- •48. Методи порівняльного шкалювання
- •49. Методи непорівняльного шкалювання.
- •50. Помилки вимірювання. Потенційні джерела помилок вимірювання (систематичні та випадкові)
- •51. Особливості ситуації наукового спостереження як методу вивчення явищ соціальної реальності. Параметри наукового спостереження.
- •52. Класичні приклади спостереження
- •53. Класифікація спостереження
- •54. Спостереження: структура, техніка, норм.-прав. Аспекти
- •55. Експериментальне вивчення явищ соціальної реальності; суть, специфіка, особливості.
- •56. Експеримент: приклади в історії соціологічної думки.
- •57. Класифікація експериментів.
- •58.Експеримент: етапи, структура, логічна схема, нормативно-правові аспекти
- •59. Документ як джерело інформації про соціальні явища та процеси.
- •61. Клсичні методи аналізу документів
- •62. Поняття документа в предметному полі соціології
- •63. Джерелоа документальної інформації класифікація документів.
- •64. Особливості, переваги та недоліки методу аналізу документів. Типові помилки.
- •65. Контент-аналіз: історія методу (вітчизняний досвід).
- •66. Контент-аналіз: історія методу (зарубіжний досвід).
- •67.Контент-аналіз: сутність, етапи, процедура методу.
- •68,69. Опитування як метод збирання соціологічної інформації. Пізнавальні можливості. Метод опитування в історії соціологічної думки
- •71. Класифікація запитань.
- •73.Помилки формулювання набору відповідей
- •74. Анкета; композиція, кодування, графічне оформлення. Можливості зсуву інформації під час застосування методу анкетування, їхнє коригування.
- •75. Інтервю, класифікація, процедура проведення, особливості, потенційні труднощі.
- •76. Телефонне опитування.
- •77. Поштове опитування
- •78. Експертне опитування
- •80. Соціометричне опитування.
- •81,82,83Особливості методології якісного дослідження: теоретичні джерела, пізнавальні можливості.
- •84. Порівняльний аналіз стратегій якісної і кількісної методологій.
- •86. Біографічний метод.
- •87. Метод "вивчення випадку" ("case study")
- •88. Візуальне даслідження
- •89. Проективне дослідження.
- •90. Спеціальні методики та процедури якісного дослідження.
- •91. Соціолінгвістичний підхід: суть, специфіка.
- •92. Психосимантичнй підхід: суть, специфіка.
- •120. Основні твердження Кодексу професiйної етики соціолога
32. Типові помилки та труднощі в організації прикладного соціологічного дослідження.
До типових помилок в організації прикладного дослідження можна віднести помилки вибірки. Помилкою вибірки є деякі розходження характеристик генеральної та вибіркової сукупностей. Вона складається з помилок реєстрації та помилок репрезентативності.
Помилками реєстрації називають такі, які виникають внаслідок отримання неточних або невірних відомостей від окремих одиниць сукупності із-за недосконалості вимірювальних приладів, недостатньої кваліфікації спостерігача, недостатньої точності розрахунку тощо.
Помилки репрезентативності розділяють на систематичні та випадкові. Систематичні помилки репрезентативності виникають внаслідок особливостей прийнятої системи та обробки даних спостереження або з умов недотримання правил відбору у вибіркову сукупність. Вони мають тенденційний характер викривлення величини досліджуваної ознаки в бік її збільшення або зменшення. Такі помилки також повинні бути виключені. Випадкові помилки репрезентативності виникають перш за все через те, що вибіркова сукупність через її малий обсяг не завжди точно відтворює характеристики генеральної сукупності. Тому цей вид помилок є основним, і завдання вибіркового методу полягає в отриманні таких вибіркових характеристик , які б якомога точніше відтворювали характеристики генеральної сукупності, тобто давали найменші помилки репрезентативності.
До зниження валідності можуть призвести не тільки помилки інструментарію, а й систематичні помилки вибірки.
Систематичні помилки — помилки, які виникають внаслідок неправильних вихідних статистичних даних про параметри контрольних ознак генеральної сукупності, занадто малого обсягу вибірки, хибного застосування способу відбору одиниць аналізу тощо.
Визначити величину систематичних помилок за допомогою математичних формул неможливо, тому вони значно погіршують результати досліджень і взагалі можуть звести їх нанівець. Крім того, слід враховувати, що надійність і валідність — самостійні параметри, не залежать один від одного, характеризують якість дослідження з різних боків. Тому обов'язково їх треба визначати окремо.
33. Поняття методу, техніки, методики та процедури соціологічного дослідження.
На відміну від методології методи і процедури дослідження - це система більш-менш формалізованих правил збирання, обробки та аналізу доступної інформації. Але і тут методологічні посилки грають найважливішу роль насамперед у виборі тих чи інших прийомів для вивчення поставленої проблеми.
Ні у вітчизняній, ні в зарубіжній практиці немає єдиного слововжитку відносно приватних прийомів соціологічного дослідження. Одну і ту ж систему дій деякі автори називають методом, інші - технікою, треті - процедурою або методикою, а іноді – методологією (за Ядовим).
Метод - основний спосіб збору, обробки і аналізу даних.
Техніка - сукупність спеціальних прийомів для ефективного використання того чи іншого методу.
Методика - поняття, яким позначимо сукупність технічних прийомів, пов'язаних з даним методом, включаючи приватні операції, їх послідовність і взаємозв'язок.
Процедурою зазвичай називають послідовність всіх операцій, загальну систему дій і способів організації дослідження. Це - найбільш загальне, і водночас збірне поняття, що відносяться до системи прийомів збору та обробки соціологічної інформації.
Якщо охопити всі методичні, технічні та процедурні особливості роботи соціолога, частка таких прийомів дослідження, які б не зустрічалися в інших громадських і навіть природних науках, буде не така вже й велика. Соціолог використовує поряд зі спеціальними загальнонаукові методи. Крім того, багато прийомів запозичені з інших соціальних дисциплін, особливо з економічних, історичних, етнологічних, психологічних.
Виділяють два класи методів і технічних прийомів роботи з емпіричними даними. Клас А утворюють методи і техніка, які відносяться до збору первинної інформації. Клас В - методи і техніка, пов'язані з обробкою та аналізом вихідних даних. У свою чергу, клас А поділяється на два підкласи, де (al) - прийоми, пов'язані з установленням надійної інформації про якісь одиничних події або їх поєднаннях, а підклас (а2) - прийоми, пов'язані з визначенням порядку, послідовності або системи фіксування окремих подій або їх поєднань.
Технічні прийоми, які забезпечують правильність і надійність відбору одиниць спостереження, є правилами вибіркових обстежень, віднесених до класу техніки (а2).
Соціолог повинен мати загальне уявлення про можливоості тієї чи іншої статистичної процедури, інакше він не зможе правильно визначити метод обробки і аналізу зібраного матеріалу.
Але є й особлива сфера застосування кількісних методів у соціології, пов'язана з вимірюванням первинних характеристик. Це область квантифікації змістовного первинного матеріалу, в якій соціолог зобов'язаний бути професіоналом, бо кількісне відображення якісних ознак неможливе без глибокого проникнення в самий зміст предмету, в його соціологічну природу.
