32. Типові помилки та труднощі в організації прикладного соціологічного дослідження.

До типових помилок в організації прикладного дослідження можна віднести помилки вибірки. Помилкою вибірки є деякі розходження характеристик генеральної та вибіркової сукупностей. Вона складається з помилок реєстрації та помилок репрезентативності.

Помилками реєстрації називають такі, які виникають внаслідок отримання неточних або невірних відомостей від окремих одиниць сукупності із-за недосконалості вимірювальних приладів, недостатньої кваліфікації спостерігача, недостатньої точності розрахунку тощо.

Помилки репрезентативності розділяють на систематичні та випадкові. Систематичні помилки репрезентативності виникають внаслідок особливостей прийнятої системи та обробки даних спостереження або з умов недотримання правил відбору у вибіркову сукупність. Вони мають тенденційний характер викривлення величини досліджуваної ознаки в бік її збільшення або зменшення. Такі помилки також повинні бути виключені. Випадкові помилки репрезентативності виникають перш за все через те, що вибіркова сукупність через її малий обсяг не завжди точно відтворює характеристики генеральної сукупності. Тому цей вид помилок є основним, і завдання вибіркового методу полягає в отриманні таких вибіркових характеристик , які б якомога точніше відтворювали характеристики генеральної сукупності, тобто давали найменші помилки репрезентативності.

До зниження валідності можуть призвести не тільки помилки інструментарію, а й систематичні помилки вибірки.

Систематичні помилки — помилки, які виникають внаслідок неправильних вихідних статистичних даних про параметри контрольних ознак генеральної сукупності, занадто малого обсягу вибірки, хибного застосування способу відбору одиниць аналізу тощо.

Визначити величину систематичних помилок за допомогою математичних формул неможливо, тому вони значно погіршують результати досліджень і взагалі можуть звести їх нанівець. Крім того, слід враховувати, що надійність і валідність — самостійні параметри, не залежать один від одного, характеризують якість дослідження з різних боків. Тому обов'язково їх треба визначати окремо.

33. Поняття методу, техніки, методики та процедури соціологічного дослідження.

На відміну від методології методи і процедури дослідження - це система більш-менш формалізованих правил збирання, обробки та аналізу доступної інформації. Але і тут методологічні посилки грають найважливішу роль насамперед у виборі тих чи інших прийомів для вивчення поставленої проблеми.

Ні у вітчизняній, ні в зарубіжній практиці немає єдиного слововжитку відносно приватних прийомів соціологічного дослідження. Одну і ту ж систему дій деякі автори називають методом, інші - технікою, треті - процедурою або методикою, а іноді – методологією (за Ядовим).

Метод - основний спосіб збору, обробки і аналізу даних.

Техніка - сукупність спеціальних прийомів для ефективного використання того чи іншого методу.

Методика - поняття, яким позначимо сукупність технічних прийомів, пов'язаних з даним методом, включаючи приватні операції, їх послідовність і взаємозв'язок.

Процедурою зазвичай називають послідовність всіх операцій, загальну систему дій і способів організації дослідження. Це - найбільш загальне, і водночас збірне поняття, що відносяться до системи прийомів збору та обробки соціологічної інформації.

Якщо охопити всі методичні, технічні та процедурні особливості роботи соціолога, частка таких прийомів дослідження, які б не зустрічалися в інших громадських і навіть природних науках, буде не така вже й велика. Соціолог використовує поряд зі спеціальними загальнонаукові методи. Крім того, багато прийомів запозичені з інших соціальних дисциплін, особливо з економічних, історичних, етнологічних, психологічних.

Виділяють два класи методів і технічних прийомів роботи з емпіричними даними. Клас А утворюють методи і техніка, які відносяться до збору первинної інформації. Клас В - методи і техніка, пов'язані з обробкою та аналізом вихідних даних. У свою чергу, клас А поділяється на два підкласи, де (al) - прийоми, пов'язані з установленням надійної інформації про якісь одиничних події або їх поєднаннях, а підклас (а2) - прийоми, пов'язані з визначенням порядку, послідовності або системи фіксування окремих подій або їх поєднань.

Технічні прийоми, які забезпечують правильність і надійність відбору одиниць спостереження, є правилами вибіркових обстежень, віднесених до класу техніки (а2).

Соціолог повинен мати загальне уявлення про можливоості тієї чи іншої статистичної процедури, інакше він не зможе правильно визначити метод обробки і аналізу зібраного матеріалу.

Але є й особлива сфера застосування кількісних методів у соціології, пов'язана з вимірюванням первинних характеристик. Це область квантифікації змістовного первинного матеріалу, в якій соціолог зобов'язаний бути професіоналом, бо кількісне відображення якісних ознак неможливе без глибокого проникнення в самий зміст предмету, в його соціологічну природу.