30. Репрезентативність вибірки. Помилки репрезентативності.

Визначення якості вибірки означає оцінку її на предмет репрезентативності щодо всього об'єкта дослідження.

Репрезентативність вибірки — здатність вибіркової сукупності відтворювати основні характеристики генеральної сукупності.

Вибірка не може абсолютно точно відтворювати генеральну сукупність, тому вона завжди матиме певні відхилення від неї.

В дослідженні дескриптивного плану вибірка, повинна бути строго репрезентативною.

Потреби репрезентативної вибірки означають, що за виділеними параметрами (критеріями) склад досліджуваних повинен наближатися до відповідних пропорцій в генеральній сукупності. Між тим, строго репрезентативну вибірку за всіма важливими для проблематики дослідження параметрами забезпечити неможливо, і тому потрібно гарантувати репрезентацію за головним направленнням аналізу даних.

Перш за все, потрібно зрозуміти, які з наявних відомостей про характеристики генеральної сукупності є суттєвими для цілей дослідження. В багатьох випадках це статевовіковий, соціально-професійний, майновий склад досліджуваний, їх просторова локалізація. Вік показує життєвий досвід і, як правило, не робочий чи професійний стаж. Соціально-професійні, соціально-статусні характеристики — це свідоцтва про різницю в системі реального стану людей і їх особистих інтересів, позицій.

Помилка репрезентативності — відхилення вибіркової сукупності за певними характеристиками від генеральної сукупності.

Чим більша величина відхилень, тим значніша помилка репрезентативності, тим нижча якість отриманих даних. Головне завдання на цьому етапі соціологічного дослідження — врахувати помилку репрезентативності під час інтерпретації та узагальнення результатів дослідження, проведеного із застосуванням вибіркового методу.

31. Типи вибірок. Види відбору.

Вибірка – представницька частина одиниць генеральної сукупності.

Існують такі типи вибірок:

• Імовірнісна – відтворює закономірності розподілу ознаки в генеральній сукупності;

• Диспропорційна – попрошарковий вибір, за принципом якого імовірність елементу одного прошарку попасти у вибірку не є пропорційною обсягу прошарку генеральній сукупності;

• Багатоступінчаста – здійснюється кількома етапами: спочатку виокремлюється великі спільноти, після чого всередині цих спільнот виокремлюються ще менші за обсягом спільноти;

• Багатофазна – передбачає зі сформованої вибірки великого обсягу здійснити нову вибірку меншого обсягу з метою докладнішого вивчення;

• Довільна – здійснюється на підставі випадку і немає вірогідного обґрунтування;

• Пропорційна - у вигляді квот розподілу ознак, що вивчаються, відтворює генеральну сукупність;

- Районована, за якої продедурам відбору одиниць дослідження передує розподіл генеральної сукупності на одномірні частини;

- Репрезентативна – має такий самий розподіл відносних характеристик, як і генеральна сукупність;

- Серійна, за якої одиницями відбору є серії: сім'я, шкільний класс, навчальна группа тощо;

- Систематично-імовірнісна – здійснюється через один і той самий інтервал на основі алфавітного чи пронумерованного списку;

- Випадкова, за якої генеральна сукупність поділяється на часткові сукупності, які самі по собі є однорідними, а між собою – різнорідними;

- Цілеспрямована – за якої відбираються особливо типові, а за ними розробляються висновки стосовно всієї сукупності.

Види та способи відбору:

В залежності від того, скільки разів відібрані для обстеження одиниці приймають участь у відборі, розрізняють повторний та безповторний відбір. При повторному відборі обстежені одиниці ” повертаються” у генеральну сукупність і знову приймають участь у відборі. При безповторному відборі одиниці, що попали у вибірку, більше не приймають участі у відборі, таким чином кожна одиниця може бути відібраною лише один раз.

При формуванні вибіркової сукупності використовують також наступні види відбору: індивідуальний, груповий або серійний, серійний, комбінований.

Розрізняють чотири основних способи формування вибіркової сукупності: 1) власне випадковий відбір (повторний чи безповторний), 2) механічний (систематичний) відбір, 3) типовий відбір, 4) серійний відбір.

У статистичній практиці застосовується відбір у часі, наприклад, моментне спостереження, що передбачає реєстрацію ознак на певний момент часу, як правило, через рівні інтервали.