- •Соціологічне дослідження як вид соціально – наукового пізнання.
- •2.Методологічне обґрунтування соціологічного дослідження.
- •Методи Способи збирання та аналізу інформації про соціологічні факти
- •Техніки
- •3.Наукове пізнання, його сутність, структура і методи.
- •Особливості застосування методу наукового пізнання в предметному полі соціології
- •5. Специфіка соціологічного дослідження
- •6. Типи соціологічних досліджень
- •7. Еврестичність соціологічного знання. Поняття методології. Принципи наукової методології.
- •8. Рівні соціологічного знання та специфіка методології емпіричного дослідження.
- •9. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання. Структура соціологічного знання.
- •10. Методологічне значення взаємозв’язку рівнів соціологічного знання.
- •11. Специфіка методології та методів емпіричного дослідження в предметному полі соціології. Вплив методології та методів на вірогідність результатів і висновків дослідження.
- •12. Критерії якості результатів соц.Дослідження.
- •13. Первинна та вторинна соціолог.Інформація. Методологічні проблеми методів збирання й опрацювання інформації.
- •14. Поняття соц.Факту. Поняття наук.Факту. Емпіричний і теоретичний факт. Статистичний факт.
- •15. Соціолог. Розуміння статистичного факту. Науковий факт як підсумок дослідження. Факт як емпіричний базис теорії. Інтерпретація фактів...
- •16. Поняття соціального процесу, соціальних змін та соціального розвитку.
- •17. Типи соціальних процесів. Соціальні процеси та специфіка їхнього дослідження.
- •18. Емпіричне та теоретичне дослідження соціальних процесів. Функціональний аналіз соціальних процесів
- •19. Визначення проблем та підходу до проведення соціологічного дослідження
- •20. Структура та функції програми соціологічного дослідження
- •21. Структура робочого плану соціологічного дослідження.
- •22. Основні типи соціологічного дослідження. Специфіка побудови програми дослідження залежно від його типу.
- •23. Гіпотеза – головний методологічний інструмент соціологічного дослідження.
- •24. Класифікація гіпотез соц.Дослідження
- •25. Залежність типу соціологічного дослідження від наявності та типу основних гіпотез (стратегічний план дослідження)
- •26. Аналіз та інтерпретація основних понять: теоретична, емпірична, операціональна.
- •27. Вимоги до процедури інтерпретації основних понять соц.Дослідж
- •28. Вибірка: категоріально-дефінітивний аналіз.
- •29. Вибірковий метод у соціологічному дослідженні. Генеральна та вибіркова сукупність.
- •30. Репрезентативність вибірки. Помилки репрезентативності.
- •31. Типи вибірок. Види відбору.
- •32. Типові помилки та труднощі в організації прикладного соціологічного дослідження.
- •33. Поняття методу, техніки, методики та процедури соціологічного дослідження.
- •34. Логічні дії (операції) дослідження (абстрагування, ідеалізація, аналогія, формалізація, аналіз та синтез, дедукція та індукція, класифікація та типологія).
- •35. Порівняльна х-стика пізнавальних можливостей...:спостереження, аналіз документів, експеримент, опитування.
- •36. Первинне вимірювання соц.Х-стик. Теоретико-методологічні та методичні проблеми вимірювання соц-них х-стик.
- •37. Структура оцінки шкали.
- •38. Модель істинної оцінки. Методи оцінки надійності й достовірності шкали. Взаємозв’язок між надійністю та достовірністю вимірювання
- •39.Етапи конструювання еталона вимірювання.
- •40. Параметри основних шкал вимірювання соціальних характеристик
- •41. Порівняльний аналіз основних шкал (номінальної, порядкової (рангової), інтервальної та шкали відношень вимірювання соціальних х-стик.
- •41. Порівняльний аналіз основних шкал (номінальної, порядкової (рангової), інтервальної та шкали відношень вимірювання соціальних х-стик.
- •42.Шкала Гутмана
- •43.Шкала л.Терстоуна
- •44. Шкала Лайкерта
- •45. Шкала Богардуса.
- •46. Шкала Степела
- •47. Семантичний диференціал
- •48. Методи порівняльного шкалювання
- •49. Методи непорівняльного шкалювання.
- •50. Помилки вимірювання. Потенційні джерела помилок вимірювання (систематичні та випадкові)
- •51. Особливості ситуації наукового спостереження як методу вивчення явищ соціальної реальності. Параметри наукового спостереження.
- •52. Класичні приклади спостереження
- •53. Класифікація спостереження
- •54. Спостереження: структура, техніка, норм.-прав. Аспекти
- •55. Експериментальне вивчення явищ соціальної реальності; суть, специфіка, особливості.
- •56. Експеримент: приклади в історії соціологічної думки.
- •57. Класифікація експериментів.
- •58.Експеримент: етапи, структура, логічна схема, нормативно-правові аспекти
- •59. Документ як джерело інформації про соціальні явища та процеси.
- •61. Клсичні методи аналізу документів
- •62. Поняття документа в предметному полі соціології
- •63. Джерелоа документальної інформації класифікація документів.
- •64. Особливості, переваги та недоліки методу аналізу документів. Типові помилки.
- •65. Контент-аналіз: історія методу (вітчизняний досвід).
- •66. Контент-аналіз: історія методу (зарубіжний досвід).
- •67.Контент-аналіз: сутність, етапи, процедура методу.
- •68,69. Опитування як метод збирання соціологічної інформації. Пізнавальні можливості. Метод опитування в історії соціологічної думки
- •71. Класифікація запитань.
- •73.Помилки формулювання набору відповідей
- •74. Анкета; композиція, кодування, графічне оформлення. Можливості зсуву інформації під час застосування методу анкетування, їхнє коригування.
- •75. Інтервю, класифікація, процедура проведення, особливості, потенційні труднощі.
- •76. Телефонне опитування.
- •77. Поштове опитування
- •78. Експертне опитування
- •80. Соціометричне опитування.
- •81,82,83Особливості методології якісного дослідження: теоретичні джерела, пізнавальні можливості.
- •84. Порівняльний аналіз стратегій якісної і кількісної методологій.
- •86. Біографічний метод.
- •87. Метод "вивчення випадку" ("case study")
- •88. Візуальне даслідження
- •89. Проективне дослідження.
- •90. Спеціальні методики та процедури якісного дослідження.
- •91. Соціолінгвістичний підхід: суть, специфіка.
- •92. Психосимантичнй підхід: суть, специфіка.
- •120. Основні твердження Кодексу професiйної етики соціолога
28. Вибірка: категоріально-дефінітивний аналіз.
Вибірковий метод - науково обґрунтований підхід, за результатами якого роблять висновки про об 'єкт дослідження як ціле, спираючись на дані аналізу його певної частини.
Використання методу вибірки передбачає опанування таких понять, як "генеральна сукупність", вибіркова сукупність", "одиниця відбору", "одиниця спостереження", "репрезентативність", "помилка репрезентативності" тощо.
Генеральна сукупність - обмежений територіально та у часі об' єкт дослідження.
Вибіркова сукупність - певна кількість відібраних за суворими правилами елементів генеральної сукупності.
Вона нібито є мікромоделлю генеральної сукупності, її структура повинна максимально збігатися зі структурою генеральної сукупності за основними якісними характеристиками і контрольними ознаками.
Отже, термін вибірка застосовується у двох основних значеннях:
o метод відбору об'єктів дослідження (вибірковий метод);
o сукупність об'єктів дослідження, з яких ми зчитуємо інформацію (вибіркова сукупність).
Одиниці відбору - елементи вибіркової сукупності, які згідно з планом обирає дослідник на кожному етапі побудови вибірки.
Такими елементами є поселення, підприємства, різноманітні спільноти.
Одиниці спостереження - елементи вибіркової сукупності, які підлягають дослідженню.
Визначення якості вибірки означає оцінку її на предмет репрезентативності щодо всього об'єкта дослідження.
Репрезентативність - здатність вибіркової сукупності відтворювати основні характеристики генеральної сукупності.
Вибірка не може абсолютно точно відтворювати генеральну сукупність, тому вона завжди матиме певні відхилення від неї.
Помилка репрезентативності - відхилення вибіркової сукупності за певними характеристиками від генеральної сукупності.
Значну роль у визначенні якості інформації, отриманої в результаті емпіричного дослідження, окрім репрезентативності, відіграють такі параметри, як надійність і валідність.
Надійність інформації - адекватність одержаних результатів дослідження соціальній ситуації.
Валідність (обґрунтованість) інформації - відповідність результатів саме тим явищам і процесам, які передбачалося дослідити.
Систематичні помилки - помилки, які виникають внаслідок неправильних вихідних статистичних даних про параметри контрольних ознак генеральної сукупності, занадто малого обсягу вибірки, хибного застосування способу відбору одиниць аналізу тощо.
Вибірка - метод дослідження, коли із загальної (генеральної) сукупності однорідних одиниць відбирається певна її частина (вибіркова сукупність); ця частина підпадає під обстеження.
29. Вибірковий метод у соціологічному дослідженні. Генеральна та вибіркова сукупність.
Вибірковий метод — науково обґрунтований підхід, за результатами якого роблять висновки про об'єкт дослідження як ціле, спираючись на дані аналізу його певної частини.
Використання методу вибірки передбачає опанування таких понять, як «генеральна сукупність», «вибіркова сукупність», «одиниця відбору», «одиниця спостереження», «репрезентативність», «помилка репрезентативності» тощо.
Генеральна сукупність — це сума усіх можливих об’єктів дослідження; це умовно математичне поняття, його не слід ототожнювати із реальними генеральними сукупностями дослідження. Для побудови імовірнісних методів вибірки необхіний повний список елементів генеральної сукупності.
Визначення генеральної сукупності передбачає конкретизацію характеристик об'єкта, його найважливіших суттєвих ознак, які піддаються фіксації.
Вибіркова сукупність — певна кількість відібраних за суворими правилами елементів генеральної сукупності.
Вона нібито є мікромоделлю генеральної сукупності, її структура повинна максимально збігатися зі структурою генеральної сукупності за основними якісними характеристиками і контрольними ознаками.
Співвідношеня генеральної та вибіркової сукупності визначається розміром дисперсії (розподіл чи розсіювання значень досліджуваної ознаки у співставлення з реальними показниками генеральної сукупності. Розмір вибірки (обсяг) корелює із величиною дисперсії), вибірки, тобто показником середнього квадратичного відхилення. На практиці це питання вирішується шляхом компромісу між бажаною точністю дослідження та можливостями здійснення.
