26. Аналіз та інтерпретація основних понять: теоретична, емпірична, операціональна.

Розрізняють два тісно пов'язаних між собою рівня наукового дослідження: 1) емпіричний - знаходження нових фактів, узагальнення та пошук тенденцій протікання того чи іншого процесу, і 2) теоретичний - формулювання загальних закономірностей, створення цілісної наукової теорії, на основі якої формується наукова картина світу. Емпіричне (від грец. Empeiria - досвід) означає усе, що людина отримує за допомогою чуттєвого досвіду. Емпіричним є знання, отримане дослідним шляхом і відображає реальне явище. Теоретичне знання описує світ, який невидимий ні оку, ні приладу, а, отже, не може стати об'єктом емпіричних методів. 

Інтерпретація основних понять - це тлумачення, роз'яснення значення основних понять. Існують теоретична і емпірична інтерпретація понять.  Теоретичне тлумачення являє собою логічний аналіз істотних властивостей і відносин інтерпретованих понять шляхом розкриття їх зв'язків з іншими поняттями.  Емпірична інтерпретація - це визначення емпіричних значень основних теоретичних понять, переведення їх на мову спостережуваних фактів. Емпірично інтерпретувати поняття - це означає знайти такий показник (індикатор, референт), який відбивав би певний важлива ознака змісту поняття і який можна було б виміряти.  Якщо дотримуватися процедури емпіричної інтерпретації загальних понять, то в цьому випадку сенс соціального дослідження складався б (як часто буває) у верифікації та випробуванні попередньо висунутих на основі загальних понять гіпотез.  Коли при зіставленні загальних понять з емпіричними фактами можна знайти їх відповідність, то дослідникові чи більше нічого робити, або залишається лише підтвердити правильність узагальнень, що містяться у раніше вироблених загальних поняттях.  Емпіричний рівень знання та емпіричні методи його отримання не виводять дослідника за межі обмежених узагальнень, які в кращому випадку виявляються найпростішими абстракціями, що відбивають будь-які окремі сторони дійсності. 

27. Вимоги до процедури інтерпретації основних понять соц.Дослідж

Розрізняють теоретичну й емпіричну типологізацію.

Результат соціологічного дослідження залежить від того, наскільки дослідник може правильно, глибоко і всебічно ін терпретувати одержані результати.

Сутність інтерпретації даних полягає у структуруванні ос новних понять, всебічному поясненні їх змісту.

Процедура інтерпретації соціологічних даних має відпові дати певним методологічним вимогам: 1) характер оцінки та інтерпретації має визначитися в загальних рисах уже на ста дії розробки програми та концепції дослідження, де даються принципові характеристики досліджуваного явища чи соці ального процесу; 2) необхідно максимально повно встанови ти об’єкт і предмет дослідження; 3) на всіх стадіях аналізу слід пам’ятати про багатозначність одержаних даних, необхід­ність їх інтерпретації з різних позицій.

Процедуру інтерпретації за змістом можна охарактеризу вати як перетворення певних числових величин на логічну форму — показники (індикатори). У цьому процесі виключно велике значення мають гіпотези, які визначаються ще на стадії розробки програми дослідження. Саме на стадії інтер претації соціологічних даних вони вводяться у роботу дослідника. Характер перевірки гіпотез залежить від типу дослідження.

Тільки після аналізу основних взаємодій, взаємозалежностей між характеристиками об’єкта дослідження варто пере ходити до формування основних висновків та розробки прак тичних рекомендацій.

Підсумок аналізу та інтерпретації соціологічних даних на буває форми документів, які мають практичне і теоретичне значення. Ці документи: звіт за підсумками дослідження, до даток до звіту та аналітична довідка.

Основний документ — звіт за підсумками дослідження. Його структура відповідає загальній логіці операціоналізації основних понять. Але якщо при операціоналізації дослідник у своїх міркуваннях йшов від абстрактного до конкретного шляхом дедукції, то при підготовці звіту він додержується логіки індукції, тобто здійснює поступову інтеграцію соціо логічних даних у показники. Такий перехід від приватного до загального закінчується відповіддю на основну гіпотезу дослідження.