- •Соціологічне дослідження як вид соціально – наукового пізнання.
- •2.Методологічне обґрунтування соціологічного дослідження.
- •Методи Способи збирання та аналізу інформації про соціологічні факти
- •Техніки
- •3.Наукове пізнання, його сутність, структура і методи.
- •Особливості застосування методу наукового пізнання в предметному полі соціології
- •5. Специфіка соціологічного дослідження
- •6. Типи соціологічних досліджень
- •7. Еврестичність соціологічного знання. Поняття методології. Принципи наукової методології.
- •8. Рівні соціологічного знання та специфіка методології емпіричного дослідження.
- •9. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання. Структура соціологічного знання.
- •10. Методологічне значення взаємозв’язку рівнів соціологічного знання.
- •11. Специфіка методології та методів емпіричного дослідження в предметному полі соціології. Вплив методології та методів на вірогідність результатів і висновків дослідження.
- •12. Критерії якості результатів соц.Дослідження.
- •13. Первинна та вторинна соціолог.Інформація. Методологічні проблеми методів збирання й опрацювання інформації.
- •14. Поняття соц.Факту. Поняття наук.Факту. Емпіричний і теоретичний факт. Статистичний факт.
- •15. Соціолог. Розуміння статистичного факту. Науковий факт як підсумок дослідження. Факт як емпіричний базис теорії. Інтерпретація фактів...
- •16. Поняття соціального процесу, соціальних змін та соціального розвитку.
- •17. Типи соціальних процесів. Соціальні процеси та специфіка їхнього дослідження.
- •18. Емпіричне та теоретичне дослідження соціальних процесів. Функціональний аналіз соціальних процесів
- •19. Визначення проблем та підходу до проведення соціологічного дослідження
- •20. Структура та функції програми соціологічного дослідження
- •21. Структура робочого плану соціологічного дослідження.
- •22. Основні типи соціологічного дослідження. Специфіка побудови програми дослідження залежно від його типу.
- •23. Гіпотеза – головний методологічний інструмент соціологічного дослідження.
- •24. Класифікація гіпотез соц.Дослідження
- •25. Залежність типу соціологічного дослідження від наявності та типу основних гіпотез (стратегічний план дослідження)
- •26. Аналіз та інтерпретація основних понять: теоретична, емпірична, операціональна.
- •27. Вимоги до процедури інтерпретації основних понять соц.Дослідж
- •28. Вибірка: категоріально-дефінітивний аналіз.
- •29. Вибірковий метод у соціологічному дослідженні. Генеральна та вибіркова сукупність.
- •30. Репрезентативність вибірки. Помилки репрезентативності.
- •31. Типи вибірок. Види відбору.
- •32. Типові помилки та труднощі в організації прикладного соціологічного дослідження.
- •33. Поняття методу, техніки, методики та процедури соціологічного дослідження.
- •34. Логічні дії (операції) дослідження (абстрагування, ідеалізація, аналогія, формалізація, аналіз та синтез, дедукція та індукція, класифікація та типологія).
- •35. Порівняльна х-стика пізнавальних можливостей...:спостереження, аналіз документів, експеримент, опитування.
- •36. Первинне вимірювання соц.Х-стик. Теоретико-методологічні та методичні проблеми вимірювання соц-них х-стик.
- •37. Структура оцінки шкали.
- •38. Модель істинної оцінки. Методи оцінки надійності й достовірності шкали. Взаємозв’язок між надійністю та достовірністю вимірювання
- •39.Етапи конструювання еталона вимірювання.
- •40. Параметри основних шкал вимірювання соціальних характеристик
- •41. Порівняльний аналіз основних шкал (номінальної, порядкової (рангової), інтервальної та шкали відношень вимірювання соціальних х-стик.
- •41. Порівняльний аналіз основних шкал (номінальної, порядкової (рангової), інтервальної та шкали відношень вимірювання соціальних х-стик.
- •42.Шкала Гутмана
- •43.Шкала л.Терстоуна
- •44. Шкала Лайкерта
- •45. Шкала Богардуса.
- •46. Шкала Степела
- •47. Семантичний диференціал
- •48. Методи порівняльного шкалювання
- •49. Методи непорівняльного шкалювання.
- •50. Помилки вимірювання. Потенційні джерела помилок вимірювання (систематичні та випадкові)
- •51. Особливості ситуації наукового спостереження як методу вивчення явищ соціальної реальності. Параметри наукового спостереження.
- •52. Класичні приклади спостереження
- •53. Класифікація спостереження
- •54. Спостереження: структура, техніка, норм.-прав. Аспекти
- •55. Експериментальне вивчення явищ соціальної реальності; суть, специфіка, особливості.
- •56. Експеримент: приклади в історії соціологічної думки.
- •57. Класифікація експериментів.
- •58.Експеримент: етапи, структура, логічна схема, нормативно-правові аспекти
- •59. Документ як джерело інформації про соціальні явища та процеси.
- •61. Клсичні методи аналізу документів
- •62. Поняття документа в предметному полі соціології
- •63. Джерелоа документальної інформації класифікація документів.
- •64. Особливості, переваги та недоліки методу аналізу документів. Типові помилки.
- •65. Контент-аналіз: історія методу (вітчизняний досвід).
- •66. Контент-аналіз: історія методу (зарубіжний досвід).
- •67.Контент-аналіз: сутність, етапи, процедура методу.
- •68,69. Опитування як метод збирання соціологічної інформації. Пізнавальні можливості. Метод опитування в історії соціологічної думки
- •71. Класифікація запитань.
- •73.Помилки формулювання набору відповідей
- •74. Анкета; композиція, кодування, графічне оформлення. Можливості зсуву інформації під час застосування методу анкетування, їхнє коригування.
- •75. Інтервю, класифікація, процедура проведення, особливості, потенційні труднощі.
- •76. Телефонне опитування.
- •77. Поштове опитування
- •78. Експертне опитування
- •80. Соціометричне опитування.
- •81,82,83Особливості методології якісного дослідження: теоретичні джерела, пізнавальні можливості.
- •84. Порівняльний аналіз стратегій якісної і кількісної методологій.
- •86. Біографічний метод.
- •87. Метод "вивчення випадку" ("case study")
- •88. Візуальне даслідження
- •89. Проективне дослідження.
- •90. Спеціальні методики та процедури якісного дослідження.
- •91. Соціолінгвістичний підхід: суть, специфіка.
- •92. Психосимантичнй підхід: суть, специфіка.
- •120. Основні твердження Кодексу професiйної етики соціолога
20. Структура та функції програми соціологічного дослідження
Охоплює відносно детальне, чітке І завершене формулювання мети і завдань і методологічне обґрунтування проблеми, визначення конкретної мети, об'єкту і предмету досліджень, логічний аналіз основних понять, формулювання гіпотез і завдань досліджень; методичного визначення сукупності характеристики використаних методів збирання і опрацювання первинної соціологічної інформації, логічної структури інструментарію для збирання інформації, логічних схем і їх опрацювання на електронно-обчислювальних машинах. Програма — теоретична основа здійснюваних процедур дослідження — збирання, опрацювання і аналізу інформації, необхідної для одержання теоретичних висновків і практичних рекомендацій. Складений на основі програми організаційно-технічний план дослідження має оперативний характер і визначає послідовність здійснення намічених процедур. Програма і організаційно-технічний план дослідження — затверджуються адміністрацією установи закладу, де ведеться дослідження. Розділи документів включаються в перспективні і поточні плани установи закладу і їх підрозділів. Для керівництва дослідженням призначається відповідальна особа за весь комплекс і відповідальні наукові працівники за своєчасне здійснення досліджень відповідно програми і організаційно-технічного плану. Відправним пунктом будь-якого дослідження виступає проблемна ситуація — специфічне становище об'єкту соціологічного дослідження, об'єкту, що характеризується суперечностями між потребами пам'ятати, що надто широкий план досліджень вимагає значних зусиль і тривалості. Якщо не вдається відразу надати формулюванню проблеми ясності і чіткості, обмежити певними рамками саме дослідження, то можна поетапно здійснювати дослідження відповідно методиці і методології.
Трапляється, що в ході одного дослідження доводиться шукати відповіді на ряд інших проблем. Проте, таке можливе лише в тому випадку, коли сама програма дослідження спрямована на багатоманітний соціологічний аналіз. В принципі ж йти на вивчення кількох програм в межах одного дослідження недоцільно. По-перше, ускладнюється інструментарій дослідження, який стає зайве громіздкий і логічно нечіткий, що може знизити якість зібраної соціологічної інформації. По-друге, втрачається оперативність дослідження, що має неабияке значення для організації, а це веде до старіння соціологічних даних, втрати їх актуальності, а іноді практичного сенсу. І, по-третє, досвід показує недоцільність, а іноді це дуже важко водночас вивчати декілька проблем на одному і тому ж об'єкті дослідження. В сучасних умовах соціологічними дослідженнями охоплено практично всі сторони і сфери життя суспільства. Проведення соціологічних досліджень визначається різкою соціальне значимою метою. Безпосереднім приводом до здійснення соціологічних досліджень є реально існуючі суперечності в розвитку соціальної системи між її елементами і окремими компонентами. Ось такі суперечності і становлять суть проблеми. Варто відрізняти проблеми соціальні і проблеми наукові. Соціальні проблеми — це соціальні, життєві суперечності, що вимагають організації цілеспрямованих дій для їх усунення. Наукові проблеми — це знання і незнання. Наукові проблеми відображають суперечності між знанням потреб суспільства і його організацією в певних практичних і теоретичних діях, з одного боку, і незнанням шляхів і засобів реалізації дій — з другого. Постановка наукової проблеми означає вихід за межі вивченого в сфері того, що має бути вивчено, це означає, що не завжди і не будь-яка соціальна проблема може бути вирішена в межах наявних знань. Тому-то вирішення деяких проблем вимагає теоретичних і практичних дій, функціонально спрямованих на одержання нового знання у формі тих або інших теоретичних рекомендацій, а в прикладних дослідженнях використовуються старі знання, яких нерідко буває недостатньо.
Програма соціологічного дослідження реалізує три функції: методологічну,
методичну та організаційну.
Методологічна функція програми соціологічного дослідження передбачає
визначення наукових проблем, для вирішення яких ведеться дослідження;
формування мети і завдань дослідження; фіксування вихідних уявлень про об'єкт;
встановлення співвідношення даного дослідження і раніше здійсненого або
паралельно виконуваного дослідження проблеми.
Методична функція програми полягає в тому, що в програмі розробляється
загальний логічний план дослідження, на основі якого здійснюється цикл
досліджень: теорія — факт — теорія. Методика розкриває шляхи, методи і способи
збирання, аналізу і опрацювання інформації, даних, дає можливість розробити
процедуру дослідження, провести порівняльний аналіз одержаних результатів
аналогічних досліджень.
Організаційна функція забезпечує розробку чіткої системи поділу праці в
дослідницькому колективі, налагодження контролю за ходом і процесом
дослідження, публікацію по необхідності результатів.
