- •Соціологічне дослідження як вид соціально – наукового пізнання.
- •2.Методологічне обґрунтування соціологічного дослідження.
- •Методи Способи збирання та аналізу інформації про соціологічні факти
- •Техніки
- •3.Наукове пізнання, його сутність, структура і методи.
- •Особливості застосування методу наукового пізнання в предметному полі соціології
- •5. Специфіка соціологічного дослідження
- •6. Типи соціологічних досліджень
- •7. Еврестичність соціологічного знання. Поняття методології. Принципи наукової методології.
- •8. Рівні соціологічного знання та специфіка методології емпіричного дослідження.
- •9. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання. Структура соціологічного знання.
- •10. Методологічне значення взаємозв’язку рівнів соціологічного знання.
- •11. Специфіка методології та методів емпіричного дослідження в предметному полі соціології. Вплив методології та методів на вірогідність результатів і висновків дослідження.
- •12. Критерії якості результатів соц.Дослідження.
- •13. Первинна та вторинна соціолог.Інформація. Методологічні проблеми методів збирання й опрацювання інформації.
- •14. Поняття соц.Факту. Поняття наук.Факту. Емпіричний і теоретичний факт. Статистичний факт.
- •15. Соціолог. Розуміння статистичного факту. Науковий факт як підсумок дослідження. Факт як емпіричний базис теорії. Інтерпретація фактів...
- •16. Поняття соціального процесу, соціальних змін та соціального розвитку.
- •17. Типи соціальних процесів. Соціальні процеси та специфіка їхнього дослідження.
- •18. Емпіричне та теоретичне дослідження соціальних процесів. Функціональний аналіз соціальних процесів
- •19. Визначення проблем та підходу до проведення соціологічного дослідження
- •20. Структура та функції програми соціологічного дослідження
- •21. Структура робочого плану соціологічного дослідження.
- •22. Основні типи соціологічного дослідження. Специфіка побудови програми дослідження залежно від його типу.
- •23. Гіпотеза – головний методологічний інструмент соціологічного дослідження.
- •24. Класифікація гіпотез соц.Дослідження
- •25. Залежність типу соціологічного дослідження від наявності та типу основних гіпотез (стратегічний план дослідження)
- •26. Аналіз та інтерпретація основних понять: теоретична, емпірична, операціональна.
- •27. Вимоги до процедури інтерпретації основних понять соц.Дослідж
- •28. Вибірка: категоріально-дефінітивний аналіз.
- •29. Вибірковий метод у соціологічному дослідженні. Генеральна та вибіркова сукупність.
- •30. Репрезентативність вибірки. Помилки репрезентативності.
- •31. Типи вибірок. Види відбору.
- •32. Типові помилки та труднощі в організації прикладного соціологічного дослідження.
- •33. Поняття методу, техніки, методики та процедури соціологічного дослідження.
- •34. Логічні дії (операції) дослідження (абстрагування, ідеалізація, аналогія, формалізація, аналіз та синтез, дедукція та індукція, класифікація та типологія).
- •35. Порівняльна х-стика пізнавальних можливостей...:спостереження, аналіз документів, експеримент, опитування.
- •36. Первинне вимірювання соц.Х-стик. Теоретико-методологічні та методичні проблеми вимірювання соц-них х-стик.
- •37. Структура оцінки шкали.
- •38. Модель істинної оцінки. Методи оцінки надійності й достовірності шкали. Взаємозв’язок між надійністю та достовірністю вимірювання
- •39.Етапи конструювання еталона вимірювання.
- •40. Параметри основних шкал вимірювання соціальних характеристик
- •41. Порівняльний аналіз основних шкал (номінальної, порядкової (рангової), інтервальної та шкали відношень вимірювання соціальних х-стик.
- •41. Порівняльний аналіз основних шкал (номінальної, порядкової (рангової), інтервальної та шкали відношень вимірювання соціальних х-стик.
- •42.Шкала Гутмана
- •43.Шкала л.Терстоуна
- •44. Шкала Лайкерта
- •45. Шкала Богардуса.
- •46. Шкала Степела
- •47. Семантичний диференціал
- •48. Методи порівняльного шкалювання
- •49. Методи непорівняльного шкалювання.
- •50. Помилки вимірювання. Потенційні джерела помилок вимірювання (систематичні та випадкові)
- •51. Особливості ситуації наукового спостереження як методу вивчення явищ соціальної реальності. Параметри наукового спостереження.
- •52. Класичні приклади спостереження
- •53. Класифікація спостереження
- •54. Спостереження: структура, техніка, норм.-прав. Аспекти
- •55. Експериментальне вивчення явищ соціальної реальності; суть, специфіка, особливості.
- •56. Експеримент: приклади в історії соціологічної думки.
- •57. Класифікація експериментів.
- •58.Експеримент: етапи, структура, логічна схема, нормативно-правові аспекти
- •59. Документ як джерело інформації про соціальні явища та процеси.
- •61. Клсичні методи аналізу документів
- •62. Поняття документа в предметному полі соціології
- •63. Джерелоа документальної інформації класифікація документів.
- •64. Особливості, переваги та недоліки методу аналізу документів. Типові помилки.
- •65. Контент-аналіз: історія методу (вітчизняний досвід).
- •66. Контент-аналіз: історія методу (зарубіжний досвід).
- •67.Контент-аналіз: сутність, етапи, процедура методу.
- •68,69. Опитування як метод збирання соціологічної інформації. Пізнавальні можливості. Метод опитування в історії соціологічної думки
- •71. Класифікація запитань.
- •73.Помилки формулювання набору відповідей
- •74. Анкета; композиція, кодування, графічне оформлення. Можливості зсуву інформації під час застосування методу анкетування, їхнє коригування.
- •75. Інтервю, класифікація, процедура проведення, особливості, потенційні труднощі.
- •76. Телефонне опитування.
- •77. Поштове опитування
- •78. Експертне опитування
- •80. Соціометричне опитування.
- •81,82,83Особливості методології якісного дослідження: теоретичні джерела, пізнавальні можливості.
- •84. Порівняльний аналіз стратегій якісної і кількісної методологій.
- •86. Біографічний метод.
- •87. Метод "вивчення випадку" ("case study")
- •88. Візуальне даслідження
- •89. Проективне дослідження.
- •90. Спеціальні методики та процедури якісного дослідження.
- •91. Соціолінгвістичний підхід: суть, специфіка.
- •92. Психосимантичнй підхід: суть, специфіка.
- •120. Основні твердження Кодексу професiйної етики соціолога
13. Первинна та вторинна соціолог.Інформація. Методологічні проблеми методів збирання й опрацювання інформації.
Первинна і вторинна інформація — типи емпіричного знання, що послідовно одержуються в соціол. дослідженні за допомогою методів збору та обробки даних. Первинна інформація (первинні дані) відображає тільки той стан об'єкта, що має місце в певній емпіричній ситуації. Вона фіксує одиничні спостереження, висловлювання, оцінки, а тому має неузагальнений, імовірнісний характер. Саме тому головне завдання емпіричного дослідження полягає в наук, обґрунтуванні його результатів та самого процесу збору й аналізу вихідної інформації. Насамперед у вихідних даних, що в соціол. дослідженні мають переважно суб'єктивний характер (вербальні оцінки), виділяють такий зміст, що є не залежним від суб'єктивних поглядів авторів. Для цього досліднику необхідно мати достатньо репрезентативний масив первинних даних — первинну інформацію. Особливістю цього типу інформації є те, що вона одержана у формі, непридатній для безпосереднього наук, вжитку. Досліднику потрібно перетворити її у більш організоване й обґрунтоване емпіричне знання шляхом максимально можливого звільнення змісту від окремого, суб'єктивного та випадкового. Знаряддям такого "перетворювання" виступають статист, та інші індуктивні методи обробки та аналізу.У результаті статист, обробки первинної інформації одержують певні узаг. показники: середні величини, варіації, дисперсії, моду, медіану тощо. Вони мають найчастіше статус статист, резюме і відображають певні зв'язки, тенденції, емпіричні залежності. "Ущільнену" таким чином інформацію наз. вторинною. Вторинною наз, також таку інформацію, що одержана з інших джерел, з іншою метою, іншими дослідниками, але придатна для використання в даному дослідженні або як доказ правильності чи сумнівності його окремих висновків Будь-яке емпіричне узаг. (вторинна інформація) є основою теорет. знання і забезпечує йому (в ідеалі) статус вірогідності, оскільки виключає різні випадкові і суб'єктивні відхилення, невід'ємні у первинній інформації. Ймовірність її істинності може наближатися до одиниці, а тому вона використовується як факти описової теорії.Вторинна інформація може використовуватися також для верифікації теорії, емпіричної інтерпретації дедуктивних теорет. висновків. Підставою для цього є те, що, по-перше, ця інформація описує і певною мірою пояснює об'єкт у цілому, а не окремі його сторони; по-друге, вона відносно вільна від помилок дослідження; по-третє, вона ґрунтується на безпосередніх (первинних) даних, ступінь надійності яких досліднику вже відомий Завдяки цим її якостям одержанням вторинної інформації соціол. дослідження часто завершується, особливо коли воно має прикладну спрямованість Проте в пошуковому наук, дослідженні, спрямованому на нове знання, вторинна інформація розглядається лише як надійна основа пояснювальної соціол. теорії.
14. Поняття соц.Факту. Поняття наук.Факту. Емпіричний і теоретичний факт. Статистичний факт.
Поняття «соціальний факт» ввів до соціології Еміль Дюркгейм у своїй праці «Методи соціології». Згідно з Дюркгеймом соціальний факт можна визначити лише за зовнішньою примусовою владою, яку він має над індивідами. У сучасній соціології соціальними фактами прийнято вважати: (а) сукупні, систематизовані характеристики масової поведінки; (б) сукупні, систематизовані характеристики масової свідомості - думок, оцінок, суджень, вірувань і т. п.; (в) сукупні, узагальнені характеристики продуктів людської діяльності, матеріальної та духовної; нарешті, (г) у феноменологически орієнтованої соціології в якості соціального факту розглядається окрема подія, випадок, стан соціальної взаємодії, підмет інтерпретації з позицій діяльного суб'єкта.
Соціолог Володимир Ядов виділяє 3 типи соціального факту: науковий, онтологічний і статистичний.
Науковий факт — це не початок пізнання, а його висновок. Зазвичай такі факти вводяться у ту систему знання, з якої були здобуті початкові гіпотези. Введення нових наукових фактів веде до появи нового систематичного знання.
Емпіричний факт — це опис предмета чи явища з максимальною точністю і повнотою, доступною для дослідника. Емпіричні факти — матеріал для наукових фактів.
Онтологічні факти (події, явища) — ті, що входять до системи знання лише після їх описання.
Статистичний факт — це соціально-статистичні узагальнення. Іншими словами, соціальні факти можна вивчити як соцстатистичні, тобто як сукупні одиничні події, здобуті внаслідок їхнього описання у деяких концептуальних моделях. Такі соціальні факти — це емпіричний базис знання.
