Розділ іі. Оцінка антропогенного впливу на басейнову систему річки Західний Буг

2.1. Оцінка водокористування та якісного стану басейну річки Західний Буг

Басейн річки Західний Буг — унікальний для України. Води з нього потрапляють до Балтійського моря. Західний Буг є транскордонною річкою, басейн якої загальною площею 39420,3 км2 розташований на території трьох держав: 49,2% його площі знаходиться в Республіці Польща, 23,4% – в Республіці Білорусь і 27,4% – на території України.

Головними напрямками водокористування в басейні р. Західний Буг є забезпечення населення водою питної якості, а також водозабезпечення промисловості та сільського господарства достатньою кількістю води необхідної якості.

Слід відзначити, що по басейну Західного Бугу використання води є раціональним, так як прихідна частина водного балансу значно більша, ніж витратна. Основним джерелом забезпечення питною водою для потреб регіону є підземні води, запаси та якість яких дозволяють використовувати їх для забезпечення потреб населення та галузей господарства в достатній кількості та необхідної якості. Поверхневі води басейну для питного водопостачання не використовуються, їх якісні характеристики не завжди відповідають існуючим нормативам.

У 2011 році, забір води в басейні здійснювали 315 водокористувачів. На протязі 2001 – 2010 років спостерігалася тенденція по зменшенню загальних обсягів забору води з 104,86 млн. м3 до 89,09 млн. м3, за рахунок скорочення діяльності багатьох підприємств регіону, та зменшення використання як поверхневих, так і підземних вод на потреби сільського господарства. У 2011 році, об’єм забору води збільшився до 93,54 млн. м3, в основному за рахунок зростання використання поверхневих вод на потреби рибного господарства (нових ставкових господарств поставлених на облік). Обсяги забраної підземної води у 2007 – 2011 роках зменшились з 77,8 млн. м3 до 74,3 млн. м3 за рахунок зменшення її забору на потреби сільськогосподарського водопостачання та об’єктами комунального господарства басейну, також дещо зменшились об’єми забраної шахтної води.

Однією з основних проблем водоспоживання басейну є втрати води при транспортуванні, які у 2011 році становили 20,19 млн. м3 (понад 27 %), в т.ч. по Волинській області – 1,86 млн. м3, Львівській – відповідно 18,33 млн. м3. В основному це технологічні, а також споживчі втрати спеціалізованих комунальних підприємств басейну. Порівняно з попереднім роком, у Волинській області збільшились втрати при транспортуванні по комунальних підприємствах «Нововолинськводоканал» (на 0,249 млн. м3) та Володимир-Волинське УВКГ (на 0,038 млн. м3), у Львівській області такі втрати зменшились по ЛМКП “Львівводоканал“ (на 0,33 млн. м3).

Скорочення втрат і раціональне використання води є істотним чинником зниження шкідливого впливу на водні об’єкти. Аналіз показує, що вирішення проблеми водозбереження може скоротити забір води з водних об’єктів на 30-50 % при повному задоволення потреб промисловості та населення. Важливим кроком у цьому напрямку є перегляд питомих норм водокористування і лімітів витрат води, нормативів плати за користування водними ресурсами.

Зменшенню ймовірності технологічних втрат води при транспортуванні сприяє постійний моніторинг роботи системи водокористування та удосконалення її технологічного рівня, забезпечення обліку використаних вод, своєчасне та якісне відновлення технічного стану водопровідних мереж, застосування нових полімерних матеріалів (труб і споруд з поліетилену), а також наявність необхідних коштів для досягнення необхідного рівня експлуатації комунальних систем водопостачання і водовідведення. Зменшення втрат води у водорозподільних мережах можна досягти за рахунок постійного здійснення планово- попереджувальних оглядів, ремонту, заміни і реконструкції мереж, оптимізації роботи систем у відношенні гідродинамічних режимів, виходячи із стабілізації напорів і підтримання їх цілодобово на мінімально необхідному рівні. На даний час потрібна розробка та проведення на державному рівні цілеспрямованої водозберігаючої політики щодо впровадження комплексу заходів з підвищення ефективності використання води при максимальному усуненні її втрат.

У 2011 році водокористувачами басейну було скинуто в поверхневі водні об’єкти 182,72 млн. м3 зворотних вод, у т. ч: забруднених – 44,63 млн.м3, нормативно чистих без очистки – 6,7 млн.м3, нормативно очищених вод – 131,39 млн.м3.

Із загальної кількості об’єктів-водокористувачів басейну, які підлягають державному обліку – 69 водокористувачів здійснювали скиди зворотних вод у поверхневі водні об’єкти, з них – 46 експлуатують каналізаційні очисні споруди (КОС) загальною фактичною потужністю понад 241 млн. м3 на рік. Ефективну очистку стоків на очисних спорудах забезпечили тільки 25 водокористувачів басейну, які скинули нормативно очищені зворотні води у поверхневі водойми (всі 15 водокористувачів по Волинській області та лише 10 – у Львівській області).

В порівнянні з 2010 роком кількість нормативно очищених вод збільшилась на 9,0 млн.м3, в основному за рахунок забезпечення очистки до нормативних показників стічних вод по підприємствах «Нововолинськводоканал» на 3,07 млн.м3, КП «Червоноградводоканал» (випуск №3 КОС м. Червоноград) на 3,79 млн. м3, а також по ЛМКП «Львівводоканал» (КОС-2) на 2,4 млн.м3, в зв’язку з цілодобовим, на час виконання робіт по будівництву, відкачуванням дренажних вод з котлованів забудови об’єктів до Євро-2012.

Негативний вплив на якість поверхневих вод басейну Західного Бугу відбувається внаслідок скидання недостатньо-очищених стічних вод підприємствами: ЛМКП “Львівводоканал” (КОС-1), Сокальське МКП ВКГ, КП “Червоноградводоканал” (м. Соснівка, смт. Гірник), КП “Кам’янкаводоканал“, КП “Жовкiвське ВУВКГ”, Буське ПВКГ (без очистки), КП “Рава-Руське БУ №2”, Добротвiрська ТЕС.[14]

Ефективність роботи споруд по очистці стічних вод можна оцінювати за якістю води в річках басейну. За останні роки спостерігається скорочення скидів забруднених стічних вод у водні об’єкти. Проте зі зниженням об’ємів скиду стічних вод, не завжди відбувається зменшення кількості забруднюючих речовин, які потрапляють в поверхневі водойми.

Оцінюючи стан очистки зворотних вод та її ефективність, можна відмітити наступне. Щорічний об’єм забруднених стічних вод, що скидаються у поверхневі водні об’єкти басейну ще у 2008 році зменшився у 3,5 рази: з 172,1 млн. м3 до 50,42 млн. м3. Це відбулось в основному за рахунок спеціалізованого комунального підприємства ЛМКП «Львівводоканал», по якому були відкореговані умови дозволу на спецводокористування в частині встановлення гранично допустимих скидів забруднюючих речовин для каналізаційних очисних споруд м. Львова. В результаті цього категорія якості води після КОС-2 змінилась на нормативно-очищену, проте загальна кількість забруднюючих речовин в зворотних водах, що скидаються в р.Полтва, щороку збільшується. Тому виникає сумнів про покращення ефективності очистки стічних вод на даному комунальному підприємстві.

Отже, основний вплив на якість поверхневих вод басейну здійснюють комунальні підприємства Львівської області, в першу чергу – ЛМКП «Львівводоканал» (КОС-1).

У 2011 році, внаслідок неефективної роботи очисних споруд цих підприємств, в річку Західний Буг та її притоки потрапило 44,43 млн. м3 забруднених зворотних вод. По Волинській області не здійснювався скид забруднених стічних вод у водні об’єкти басейну.

Незважаючи на зменшення скидів забруднених стічних вод на 8,8 млн. м3, кількість скинутих забруднюючих речовин у водні об’єкти у 2011 році, у порівнянні з попереднім роком, збільшилась на 10,70 тис. тонн. Загальний вміст забруднюючих речовин у відведених зворотних водах по басейну становив 181,93 тис. тонн, з них: по Львівській області – 175,02 тис. тонн (або 96,2 %), по Волинській – лише 6,91 тис. тонн (або 3,8 %). Основна маса забруднюючих речовин надходить від підприємства «Львівводоканал» (90,85 %) і така тенденція спостерігається на протязі останніх років.

Тому якість води р. Західний Буг у верхній течії в межах Львівської області та р. Полтва по більшості показників не відповідає нормам ГДК. Починаючи зі створу Литовеж (Волинська область) до замикаючого створу Грабове (вихід з території України – кордон з Республіками Польща та Білорусь), ситуація покращується: відбувається зниження концентрації забруднюючих речовин, у замикаючому створі більшість якісних показників води річки Західний Буг знаходиться в межах значень гранично допустимих концентрацій.

Відповідно до Методики екологічної оцінки якісного стану поверхневих вод за відповідними категоріями, якість води річки Західний Буг у верхній течії переважно відноситься до ІІІ класу та характеризується як „задовільна”. Це пов'язано із надходженням забруднюючих речовин з водами річок Полтва, Рата, Кам’янка, Думна, Солокія. Негативний вплив забруднень, які надходять від підприємства «Львівводоканал» із річки Полтва в Західний Буг, простежується до Добротвірського водосховища. В ньому якість води покращується внаслідок більш сприятливих умов для протікання процесів біологічного самоочищення води. На території Волинської області якість води по всіх створах спостережень відноситься до ІІ класу та характеризуються як „добра”.

Більшість стічних вод, що утворюються в міському комунальному господарстві, проходять обробку на спорудах біологічної очистки. Основна проблема полягає в обробці осаду, що утворюється на комунальних очисних спорудах. Значні обсяги недостатньо зневодненого та частково нестабілізованого осаду потрапляють на мулові майданчики, які перевантажуються. Щороку обсяги осаду та мулу зростають, невирішене питання їх утилізації, що становить об’єктивну загрозу вторинного забруднення довкілля.

Багато селищ та сіл басейну не мають централізованої каналізаційної мережі і їх жителі користуються септиками та вигрібними ямами, які повинні періодично очищатися від осаду, проте деякі з них можуть ніколи не очищатися. Вони становлять загрозу нітратного та біологічного забруднення підземних вод басейну. Необхідно відзначити, що в межах басейну Західного Бугу відсутні великі тваринницькі комплекси, стічні води яких спричинюють забруднення водних об’єктів, cкиди від існуючих об’єктів сільського господарства здійснюються переважно на поля фільтрації і ступінь їх впливу на поверхневі води незначний.

Основними проблемними питаннями водокористування і охорони водних ресурсів на території басейну річки Західний Буг є: вплив комунального господарства та промисловості на якість води поверхневих водойм басейну; втрати води при транспортуванні комунальними підприємствами; значна зношеність та технічна недосконалість очисних споруд і каналізаційних мереж, а також дефіцит коштів для їх ремонту і реконструкції та будівництва нових сучасних споруд очистки стічних вод; забруднення поверхні водозбору побутовими і промисловими відходами; незадовільний стан більшості полігонів твердих побутових відходів.