Розділ 1.3. Притоки річки Західний Буг. Якість води осносновних річок річки Західний Буг.

У басейні річки на території Львівської області є 7 водосховищ загальним об'ємом 31,4 млн. м³. Найбільші з них: Добротвірське — 14,8 млн. м³ та Сокальське — 11,05 млн. м³. Середньорічні витрати води змінюються по довжині річки від 1,12 (с. Сасів) до 29,5 м³/сек (м. Сокаль).

Праві притоки Західного Бугу:

Слотвина — річка в Україні, в межах Золочівського району Львівської області. Права притока Західного Бугу (басейн Вісли).

Витоки розташовані на південний схід від села Ожидова, неподалік від західних схилів Вороняків. Тече переважно на захід рівнинною територією Надбужанської котловини (частина Малого Полісся), впадає в Буг у місті Буську.

Загальна довжина Слотвини приблизно 21 км, площа басейну 151 км². Річкова долина місцями невиразна, заплава двостороння, подекуди заболочена. Річище звивисте. У середній течії річка приймає чимало меліоративних каналів.

У межах міста Буська річка дуже забруднена.

Рокитна — річка в Україні, в межах Буського району Львівської області. Права притока Західного Бугу (басейн Вісли). Витоки розташовані на північ від с. Заболотного. Тече рівнинною територією Надбужанської котловини переважно на захід і південний захід. У нижній течії річка тече на південь і південний схід, а в межах м. Буська (неподалік від гирла) круто повертає на північний захід і захід. Впадає до Західного Бугу на північно-західній околиці Буська (на території колишнього села Остапківців). Довжина Рокитної 11 км, площа басейну 43 км². Річище слабо звивисте (в нижній течії більш звивисте), у верхній течії частково каналізоване. Заплава в середній та нижній течії місцями заболочена.Притоки: невеликі потічки та меліоративні канали.У минулому Рокитна була правою притокою Слотвини, яка протікає частково паралельно до неї і трохи південніше. Пізніше пригирлову ділянку Слотвини випрямили і відділили від Рокитної 

Холо́ї́вка — річка в Україні, в межах Радехівського та Кам'янка-Бузького районів Львівської області. Права притока Західного Бугу (басейн Вісли).Витоки розташовані на околиці села Вузлового. Тече територією Надбужанської котловини (частина Малого Полісся) на захід, у середній течії повертає на північний захід. Впадає у Західний Буг між селами Тишицею і Стриганкою.Довжина Холоївки 18 км, площа басейну 48 км². Річкова долина розлога, річище слобо звивисте, місцями каналізовані і випрямлене. Заплава двостороння, подекуди заболочена. Притоками річки служать меліоративні канали.

Білосток (інша назва — Білий Стік) — річка в Україні, у межах Радехівського і Сокальського районів Львівської області. Права притока Західного Бугу (басейн Вісли). Тече з південного сходу на північний захід.Бере початок поблизу села Йосипівки, що на північний захід від міста Радехова. Тече Надбужанською котловиною. Впадає в Західний Буг за 2 км на північ від Червонограда.Довжина Білостоку 30 км, площа басейну 268 км². Ширина долини 1—3 км. Заплава місцями заболочена. Річище випрямлене, каналізоване (15 км). Пересічна глибина 0,5—1 м. Похил річки 0,97 м/км. Є ставки.

Спа́сівка — річка в Україні, в межах Радехівського та Сокальського районів Львівської області. Права притока Західного Бугу (басейн Вісли).

Витоки розташовані на схід від села Торки, у південній частині Горохівської височини. Тече переважно на північний захід. Впадає в Західний Буг у південній частині села Скоморохи.

Довжина Спасівки 25 км, площа басейну 240 км². Річище слобо звивисте, на значній довжині каналізовані і випрямлене. Заплава двостороння. Найбільша притока: Драганка (Карбів) (права).

Лу́га (стародавня назва — Луг) — річка в Україні, у межах Локачинського, Іваничівського та Володимир-Волинського районів Волинської області. Права притока Західного Бугу  Довжина бл. 93 км, площа басейну 1348 км². Характер річки — рівнинний, вона протікає в болотистій заплаві завширшки до 2 км. Русло звивисте, завширшки 10—25 м, завглибшки 1—1,5 м.Похил річки 0,7 м/км. Живлення — грунтові води, атмосферні опади. Взимку льодовий покрив нестійкий, навіть у сильні морози. Найвищий рівень води під час весняного паводку — в березні-квітні, найнижчий — в липні-серпні. Споруджено понад 20 ставків

Луга бере початок в межах Горохівської височини з двох витоків: один з них, за назвою Луга-Свинорийка, розташований у Локачинському районі — біля села Гранатова, інший витік (власне Луга) розташований у селі Колпитові (Луга-Свинорийка впадає в Лугу біля села Чесний Хрест). Річка тече спочатку на захід і північний захід, потім на північ, у нижній течії — переважно на північний захід. Впадає до Західного Бугу на північно-західній околиці міста Устилуга.

Найбільші притоки: Луга-Свинорийка, Свинорийка, Риловиця (праві); Стрипа (ліва).

На берегах Луги розташовані міста: Володимир-Волинський, Устилуг.

Студя́нка — річка в Україні, у межах Іваничівського та Володимир-Волинського районів Волинської області. Права притока Західного Бугу (басейн Вісли).

Витоки розташовані на захід від с. Грибовиці (Іваничівський район), серед пологих пагорбів Надбузької височини (частина Волинської височини). Річка тече переважно з півдня на північ та північний захід. Впадає у Буг на південних околицях міста Устилуга.

Довжина Студянки 26 км, площа басейну 150км². Долина коритоподібна. Заплава двостороння (завширшки до 400 м), подекуди заболочена. Річище звивисте. Похил річки 1,7 м/км. Споруджено ставки

Нере́тва — річка в Україні, в межах Турійського, Любомльського районів Волинської області. Права притока Західного БугуДовжина 31 км. Площа водозбірного басейну 273 км². Похил річки 0,6 м/км. Долина маловиразна. Заплава широка, осушена. Річище на всьому протязі каналізоване, завширшки 3—6 м, завглибшки 1—2 м. Використовується як водоприймач осушувальної систем, на сільськогосподарське та побутове водопостачання.

Неретва бере початок біля села Овлочин. Тече переважно на захід (частково — на північний захід). Впадає до Західного Бугу на північний захід від села Терехи.

Ліві притоки Західного Бугу:

Золочівка — річка в Україні, в межах Золочівського та (частково) Буського районів Львівської області. Ліва притока Західного Бугу Довжина 35 км. Площа водозбірного басейну 232 км². Похил річки 1,1 м/км. Долина трапецієподібна, завширшки 3 км. Річище завширшки пересічно 10 м, майже на усьому протязі відрегульоване. Використовується на технічне і сільськогосподарське водопостачання. Споруджено ставки і водосховище — Шевченківський став у місті Золочеві. Золочівка бере початок біля села Плугова. Тече на північний захід. Впадає до Західного Бугу на схід від села Петричі.

По́лтва (пол. Pełtew) — річка в Україні, в межах міста Львова, а також Пустомитівського та Буського районів Львівської області.Ліва притока Західного БугуВитоком Полтви вважається потік Пасіка, який бере свій початок у верхній (південно-східній) частині львівського парку «Погулянка» (бл. 350 м над рівнем моря).В межах міста річище сховане в каналізаційному колекторі.Довжина річки від витоку до гирла бл. 60 км. Площа басейну 1440 км². Заплава двостороння, завширшки 0,3—0,5 км, у пониззі на окремих ділянках досягає 1,5 км. Річище нижче Львова помірно звивисте, переважно випрямлене та обваловане. Ширина річища 12—15 м, подекуди — до 20 м, глибина у пониззі 1,5—2 м. Пересічний похил річки 0,85 м/км. Середньодобова витрата води помірно невелика. Живлення снігово-дощове, велику роль відіграють численні невеликі притоки, як у межах Львова, так і за його околицямиВитоки розташовані в місті Львові (біля верхньої частини вулиці Зеленої), між пагорбами Львівського плато. В межах міста річка тече спочатку на північний захід, потім на північ і далі на північний схід. Нижче Львова Полтва тече в межах  Грядового Побужжя (між Винниківською та Малехівською грядами) переважно на схід і (в нижній течії) на північний схід. Впадає до Західного Бугу в місті Буську. Верхня частина річки та її численні невеликі допливи створили сучасний рельєф центральної частини Львова. Мальовничі пагорби Львова є ерозійними останцями неоген-плейстоценових порід, які дренуються гідрогеологічною системою Полтви. В нижній частині річкової долини поширені слабопроникні неоплейстоценові глини і маастрихтські мергелі, що спричинило тут утворення боліт і торфовищ.

Ка́м'янка — річка в Україні, у межах Жовківського та Кам'янка-Бузького районів Львівської області. Ліва притока Західного Бугу (басейн Вісли).

Кам'янка бере початок на північ від смт Куликова, біля села Могилян, серед пологих пагорбів Грядового Побужжя, а саме при Смереківській гряді. Тече Надбужанською котловиною спочатку на схід, потім повертає на північний схід, а ближче до гирла — на північ. Впадає до Західного Бугу на північно-східній околиці м. Кам'янки-Бузької.

Довжина Кам'янки — 38 км. Площа басейну — 142 км². Долина у верхів'ях ящикоподібна, нижче V-подібна. Річище слабозвивисте, у верхній течії каналізоване, завширшки від 1 до 5 м, завглибшки до 2 м. Похил річки 1,2 м/км. На окремих ділянках річище відрегульоване.Річка упродовж кількох кілометрів тече містом Кам'янкою-Бузькою. Тому в межах міста вона дуже засмічена і забруднена.

Ра́та — річка в Польщі та в Україні, у межах Жовківського і Сокальського районів Львівської області. Ліва притока Західного Бугу Довжина річки 76 км, площа басейну 1790 км² (за іншими даними 1770 км².). Заплава подекуди заболочена, вкрита лучною рослинністю. Річище звивисте, завширшки переважно 15—20 м (у пониззі до 50 м); є острови. Глибина до 2,3—2,5 м. Похил річки 1,2 м/км. Для регулювання стоку під час паводків місцями зроблено обвалування берегів. Бере початок на території Польщі, неподалік від польсько-українського кордону, на схід від села Верхрата. Впадає в Буг на південь від м. Червонограда.

Рата тече переважно із заходу на схід, лише перед впадінням до Західного Бугу повертає на північ. Витоки розташовані серед пагорбів Розточчя. Перетнувши польсько-український кордон, річка виходить на Надбужанську котловину (західна частина Малого Полісся).

Основні притоки: Телиця, Мощанка, Біла, Свиня, Желдець (праві), Болотня (ліва).

Над Ратою розташовані міста: Рава-Руська, Великі Мости і селище Гірник, що негативно впливає на екологічний стан річки. У верхів'ях Рати розташований Потелицький гідрологічний заказник.

Соло́кія — річка в Польщі та Україні (у межах Сокальського району Львівської області). Ліва притока Західного Бугу Довжина Солокії 88 км (за іншими даними — 71 км), площа басейну 939 км². У межах України долина річки широка (до 2,5—3 км), з пологими схилами. Заплава часто заболочена, вкрита лучною рослинністю. Річище помірно звивисте; його ширина до м. Белза 12—15 м, глибина до 2,5 м, нижче Солокія розширяється до 30—35 м, глибина сягає 3,5—4 м. Похил річки 0,9 м/км. Воду використовують для наповнення штучних водойм, технічного водопостачання та меліорації. Річище Солокії здебільшого відрегульоване, на окремих ділянка обваловане. Протікає вздовж північно-східних схилів Розточчя і в межах Надбужанської котловини. Витоки розташовані на північний захід від міста Томашув-Любельський (Польща), польсько-український кордон перетинає на захід від села Піддубне (біля міста Угневе), впадає в Західний Буг при південно-східній околиці міста Червонограда. На території Польщі Солокія тече з північного заходу на південний схід, біля кордону повертає під прямим кутом на північний схід. Перетнувши кордон річка повертає на схід.

Основна притока: Річиця (Жечиця) (ліва).

Над річкою розташовані міста: Угнів, Белз, Червоноград.

У межах Волинської області р. Західний Буг приймає 11 приток, серед яких основними є річки Луга, Студянка, Гапа та Копаївка, яка впадає в Західний Буг на території Республіки Білорусь.

За середньо багаторічними показниками сухого залишку можна говорити, що хімічний склад води основних приток характеризувався середніми величинами мінералізації, які змінювались у відносно невеликих межах 223,1 – 507,3 мг/л. Підвищені середньо багаторічні значення мінералізації спостерігалися в річці Студянці

Вміст біогенних речовин у воді приток р. Західний Буг змінювався в широких межах Амоній сольовий. Середньо багаторічні концентрації амонію сольового у всіх річках перевищували ГДК водойм рибогосподарського призначення у 1,3 – 2,3 рази. Найвищі концентрації амонійного азоту характерні для р. Студянки – 1,19 мг/л.

Середньо багаторічний вміст нітритів у воді досліджуваних приток був вищим ГДК у 1,3 – 5 разів. Відомо, що нітрити є нестійкою перехідною формою перебування азоту в природних водоймах і як показник забруднень мають значно менше аналітичне значення, ніж інші параметри азоту. Великі ж концентрації нітритного азоту можуть засвідчувати про потенційне забруднення води продуктами розпаду азотних сполук тваринного походження

Як показали дослідження (1998 – 2000 рр.), концентрації NO^3- у воді приток р. Західний Буг не перевищували ГДК (для азоту NO^3- ГДК дорівнює 40 мг/л). В річкових водах не виявлено їх концентрування, оскільки нітрати вживаються гідробіонтами .

Фосфати. Фосфати були наявними у воді рік у кількостях, що нижче нормативних (3,5 мг/л). Їх вміст коливався від 1,77 до 2,03 мг/л, збільшуючись до 3 – 3,25 мг/л у воді річок Гапа та Копаївка.

Динаміка ж вмісту органічних речовин (ОР) у річковій воді в основному визначається надходженням їх із сільськогосподарськими стічними водами. За концентраціями біохімічного споживання кисню (БСКповн.) майже у всіх притоках відмічалось перевищення ГДК у 1,3– 1,5 рази .

Вміст розчиненого кисню у воді основних приток р. Західний Буг, що протікають на території Волинської області, змінювався в межах 6,34 – 8,43 мг/л, зниження його концентрацій нижче ГДК не спостерігалось. Величина рН змінювалась від 8,02 мг/л (р. Гапа) до 8,15 мг/л (р. Луга), що дещо перевищує ГДК для рибогосподарських водойм.

Важкі метали серед забруднюючих речовин, які містяться в річкових водах, займають одне з перших місць за токсичністю, адже вони практично не вилучаються з гідроекосистеми або ж вилучаються надзвичайно повільно.

Результати досліджень показали, що із важких металів, які визначались в річковій воді (Fe, Cu, Zn, Сr³⁺, Mn, Pb, Cd, Ni), підвищені концентрації були характерними для Zn, Сr⁶⁺, Mn, Fe .

Найбільш високий вміст спостерігався для Mn: осереднені за дворічний період значення перевищували ГДК для водойм рибогосподарського призначення у 5 – 30 разів. Для всіх річок характерними були висок концентрації Zn: осереднені значення перевищували ГДК у 3,5 – 10 разів. Перевищення ГДК для Сr ⁶⁺ становили в середньому 3 – 6 рази; Fe – 3 рази (річки Студянка та Копаївка).

Для всіх досліджуваних річок за гідрохімічними показниками були розраховані індекси забруднення води Вода досліджуваних річок відноситься до III – IV класів якості вод і оцінюється як помірно забруднена і забруднена.[9]