1.2. Кліматичні умови. Загальні риси геологічної будови та гідрогеологічні умови

Кліматичні умови. Клімат в басейні Західного Бугу помірно-континентальний , вологий з м’якою зимою, нестійкими морозами, частими відлигами , нежарким літом , значними опадами, затяжними весною та осінню. Зокрема середня річна температура повітря на цій території становить від 6,7⁰С до 7,5⁰С. Максимальна зафіксована температура на території басейну - +38⁰С, мінімальна -39⁰С, причому найхолоднішим місяцем є січень, а найтеплішим - червень

Вегетаційний період починається , як правило в першій декаді квітня і триває до кінця жовтня - початок листопада. Кількість днів на рік з температурою 0⁰С коливається в межах 50-60. Середня тривалість періоду наявності снігового покриву 80-100 днів на рік. Річна величина опадів коливається в межах від 500-800мм, при цьому 65-75% опадів випадає в тепле півріччя. Слід зазначити що розподіл річних опадів в межах водозбору Західного Бугу, при загальній достатній зволоженості території, нерівномірний. Райони із найбільш підвищеними величинами опадів знаходяться у верхів’ї річки ( в межах Розточчя та Вороняків) де річна норма становить 800 мм і більше. З пониженням висоти розташування водозбору кількість опадів зменшується, досягаючи 650 мм у Волинському Полісся . в посушливі роки протягом вегетаційного періоду випадає від 230-470 мм опадів. Зафіксовані максимально добові опади - 79-84 мм. Середньорічний величини відносної вологості повітря становлять - 2,4-2,6 мм. Середня випаровуваність з поверхні ґрунту становить 550-600 мм з водної поверхні не перевищує 550мм.

Загальні риси геологічної будови та гідрогеологічні умови. Характерною особливістю геологічної будови водозбору Західного Бугу є залягання вище місцевих базисів ерозії карбонатних порід верхньої крейди , що представлені сильно тріщинуватими і закарстованими вапняками, мергелями і сипучою крейдою. У природних та штучних оголеннях відкриваються карстові лійки і тріщинні порожнини, які дещо заповнені четвертинними відкладами.

З гідрологічної точки зору територія басейну Західного Бугу належить до Волинсько-Подільського артезіанського басейну, у межах якого виділяються дві частини – гідрологічні райони другого порядку: Галицько-Волинську западину і Волинсько-Подільську плиту.

Геологічна будова її не однакова. Це позначається на умовах поширення , живлення , циркуляції, режиму та хімічного складу підземних вод. Південно-Східна частина Волинсько-Подільського артезіанського басейну, яка відповідає Волинсько-Подільській плиті - це область поступового занурення кристалічного фундаменту. Тут до глибини 300-350 м поширена зона прісних гідрокарбонатних вод, що знаходяться в протерозойських , палеозойських, верхньокрейдових, неогенових та антропогенових відкладах.

У тектонічному відношенні - це складна. Мало визначена ділянка земної кори, розчленована на окремі блоки розломами субмеридіаного та субширотного напрямків. По цих розломах відбувалися інтрузії та впливи базальтів, які утворили покриви та пласту подібні інтрузивні тіла.. На глибинах 1000-1500 м за допомогою свердловин виявлені базальти.

На кристалічних породах фундаменту залягають породи крейдової та юрської систем. Подекуди трапляються відклади представлені мергелями, вапняками та глинами.[2]

Центральна і західна частина Волинсько-Подільського артезіанського басейну відповідають Галицько-Волинській западині. У цій частині басейну зона прісних вод значно скорочується.

Волинсько-Подільський артезіанський басейн має значні прогнозні ресурси підземних вод.69% запасів становлять води верхньокрейдового водоносного горизонту. Добовий водозабір підземних вод становить близько 1 млн. м³ за добу, в тому числі великими водозборами – 0.47 млн. м³ за добу.