5.6. Вбирання аніонів ґрунтом

Ґрунти здатні сорбувати також і аніони. У ґрунті поряд з від’ємними колоїдами існує і деяка кількість позитивно заряджених колоїдів. Від’ємний заряд комплексних колоїдних часток представляє собою сумарну величину позитивно і негативно заряджених колоїдів, відповідно, позитивні колоїди можуть брати участь у адсорбції.

Сорбція аніонів залежить від заряду, будови і хімічних властивостей ҐВК. Сорбція аніонів викликається позитивним зарядом колоїдних часток гідрооксидів Феруму, Алюмінію. За здатністю сорбуватись на ґрунтових частинках аніони розміщуються так:

СІ^- ~ NO^3- < SO₄^2- < PO₄^3- < SiO₄^4- <OH^-

Чим більша валентність аніону, тим більша його здатність адсорбуватись на поверхні колоїдів. Виняток складає лише іон ОН-, який володіє найбільшою активністю, незважаючи на малу валентність.

Склад колоїдів (їх гранул) у значній мірі впливає на поглинання аніонів. Із збільшенням кількості півтораоксидів (базоїдів) у складі ґрунтових колоїдів збільшується вбирна здатність ґрунту у відношенні до аніонів.

Зміна реакції середовища зумовлює зміну потенціалу колоїдів. Підлужнення підвищує від’ємний потенціал, підкислення – позитивний. Звідси випливає, що кисле середовище сприяє значній адсорбції аніонів і, навпаки, у лужньому середовищі адсорбція аніонів послаблена.

Отже, при збільшенні у ҐВК Алюмінію, Феруму і в присутності сколів мінералів, при зниженні рН середовища сорбція аніонів збільшується.

Аніони СІ^- і NO^3- практично не поглинаються ґрунтом. У поглинанні аніонів велику роль відіграють процеси солеутворення. При взаємодії розчинних солей утворюються нові нерозчинні у воді солі (сульфати, карбонати, фосфати), які переходять у тверду фазу. Так поглинаються ґрунтом іони Н₂РО₄^-, НРО₄^2-, РО₄^3-. Та механізм поглинання ґрунтом фосфат-іонів складний і різноманітний.