Основні правила складання договору
Слід чітко знати, яка мета договору.
2.Проект договору бажано розробляти самій зацікавленій організації, а не отримувати проект від контрагента. Якщо ж договір складається партнером або постачальником, не виключено, що в ньому не будуть повністю враховані інтереси туристського підприємства.
Якщо пропозиція надійшла від невідомої організації, необхідно якомога більше отримати інформації про неї. Туристським фірмам частіш за все доводиться самим збирати довідки про своїх партнерів і контрагентів. Слід запитати у партнера нотаріально завірену копію свідоцтва про реєстрацію їх підприємства, банківську гарантію та інші відомості. Природно, зарубіжний партнер також запитає у фірми аналогічну інформацію.
4. Слід переконатися, що організація, з якою збираються працювати, дійсно існує. Для цього треба ознайомитися з її засновницькими документами (статутом, засновницьким договором) і свідоцтвом про реєстрацію. Рекомендується звернути увагу на те, хто є її засновниками, який розмір її статутного фонду і чи сформований він, де розташовується офіс, в якому банку організація обслуговується, яке її фінансове положення і комерційна репутація, тобто зібрати якомога більше інформацію.
5. При підписанні договору необхідно переконатися, що представник контрагента має юридичне право і повноваження на підпис документу. Як показує практика, нерідко несумлінні контрагенти, не бажаючи виконувати свої зобов'язання за договором і нести відповідальність, оголошують про те, що особа, що підписала договір, відповідних повноважень не мала (це один з найпоширеніших способів шахрайства).
6. Неможна допускати нечіткості фраз в договорі. Кожне слово має значення.
7.При формулюванні умов про обставини, що звільняють від відповідальності необхідно враховувати наслідки різних формулювань, що може призвести до зниження або підвищення майнової відповідальності сторони договору.
8. Договір складають і підписують як мінімум у двох примірниках.
9. Підписують договір перші особи від кожної сторони. Підписання договору особою, на, то не уповноваженою, призводить до втрати документом юридичної сили. Підписи завіряють печаткою. За встановленою практикою, печатка на підписі зарубіжного партнера не є обов'язковою. Допускається завірення підписів партнерів на кожній сторінці.
Сьогодні використовують різні форми договорів, зразки яких пропонують у збірниках. Хоча універсальної форми яка може захистити туристичний бізнес не існує. Договір – акт строго індивідуальний і складати його для кожного випадку треба окремо.
Договір є підставою виникнення зобов’язання , в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Центральне місце займає договір на туристичне обслуговування.
Договірні відносини між туристськими підприємствами
Договірні відносини між туристськими підприємствами складаються з відносин між туроператорами і турагентами, а також з відносин між туроператорами. Розглянемо кожну складову окремо.
Для здійснення своєї діяльності туристичне підприємство укладає угоди (договори), з однієї сторони, з іншими організаціями, підприємствами, приватними підприємцями, які беруть участь в формуванні і просуванні туристичного продукту, з другої сторони, з споживачами туристичного продукту (туристами). Розглянемо деякі з них.
Усі взаємовідносини з партнерами – постачальниками послуг щодо обслуговування туристів на маршруті туру оформляються письмовими договорами (контрактами). Вони можуть мати типову форму договору купівлі-продажу, або договору комісії, або договору обміну (при безвалютному обміні туристичними групами).