Зародження статистичного методу
Найважливішою заслугою політ. арифметиків було розуміння необхідності аналізу масових даних для одерж. стійких доведених висновків. Спец. стат. спост. тільки-но зароджувалося, осн. част. вхідних даних збиралася через матеріали оподаткування. Політ. арифметики розуміли необхідність організації спец. спост., так Петті у роботі «Зауваження відносно Дублінських бюлетнів смертності»(1781р) визначив спец. спост. як єдиний засіб отримати точні дані про к-сть насел. Точніше цю ідею виклав Вован, який запропонував щорічні переписи насел. і раз у 10 років перепис провінцій Франції(дані про насел., будівлі,землі,худобу, промислові п-ства та заклади). вован спроектував обліково-стат. апарат, силами якого ця робота повинна була викон., розробив формуляри, табл. для збору даних.
Політ. арифм. часто викор. абсолютні величини, проте зустрічаються сер. та відн. показники. Петті викор. сер. величини – міра витрат на сер. денне харчув. одного дорослого робітника. Грегорі Кінг надто захопився сер. величинами при аналізі даних про насел. англії(сер.дохід на 1 родину, на 1 особу тощо).
Політ. арифм. в цілому правильно визнач. суть статистики і її задачі і знач. як методу соц. пізнання. Проте через бідність вхідних даних, нерозробленість методів статитсики, відсутність традицій у дослідж., інтересу до теорії статистики у них не було.
Усі роботи політ. арифметиків присвячені актуальним проблемам того часу. Політ. арифм. мала чіткий зв’язок з політ. економією і правом, що добре простежувалося і у ДВ.
Державоведення(дв)
ДВ – це описова школа статистики. Її представники вважали, що статистика є наукою, завд. якої є систематизований опис усього, що впливає на добробут держави. Якщо для політ. арифм. вживання чисел, мір та ваг було обов’язковим, то ДВ обходилось без якісних даних тому, що одержати їх було неможливо через слабкість первинного обліку.
Статистика розгл. як сусп. наука про соц., правові та госп. аспекти держави. ПА: Петті та Кінг поклали поч. розрахункам нац. доходу, що грунтув. на непрямих рахунках, тоді як нам. статистики не могли думати про виріш. подібної задачі. Усуч. розумінні описова школа – це комплексний підхід до аналізу, а школа ПА – це системний підхід.
Одним із засновників описової школи був Герман Конрінх(1606-1681рр) – видатний лікар та держ. діяч. Першим почав читати лекції з ДВ в університеті. Ціль нової науки Конрінх сформував так: навчити політ. діячів розуміти причини державно-важливих явищ, які він поділив на 4 групи:
Матер.(опис території та насел.);
Формальні(політ. влаштування);
Кінцеві (добробут держави та громадян);
Адміністративні (управл. державою та її апаратом).
Ці 4 част. визнач. розвиток демографії, політ. географії, бюджетної статистики і адміністративної статистики.
Готфрід Ахенваль(1719-1772рр) – саме він створ. школу, яка надзвичайно вплинула на долю статистики в Європі і проіснувала до сер. 19 ст.
Натсупний крок у спробі подання даних засобів зробив нім. професор Адольф Кроме(1753-1833рр), який від табличного відображення даних перейшов до граф. Увиданій ним у 1782 р. карті продуктів Європи була наведена карта з познач. місць видобутку і в-цтва різних продуктів. Кроме подав безліч таблиць про площу цих держав, к-сть та густоту насел., а також карт, на яких відношення між цими показниками були зображені за доп. квадратів. кроме поклав поч. вживанню картограм, площинних діаграм порівняння для зображ. стат. даних.
Август Шлеццер(1761-1809рр) – розвинув традиційні ідеї ДВ, провів8 років у Росії. був членом Петербурзької Академії наук, будучи істориком, статистику трактував з позицій історії як відображення стану держави. Він приділяв значну увагу кількісному підходу у вивч. визначних пам’яток. У росії брав участь у розробці прикладних зразків реєстрації парафіяльними священиками смертей, народжень, шлюбів. У складанні зразків списків, у яких померлі розподілялись за віком та причинами смертності. У 1794р. ця сист. була введена у Петербурзі, а потім і у всіх губерніях. За даними 1764р. Шлеццер побудував табл. смертності для Петербурга. Йому належить розчленування процедури стат. дослідж. на спост., групув., звед. та аналіз. Як державознавець він зосереджував увагу на адміністративній статистиці.
У цей час у Франції виникло ще одне визнач. мети статистики – вивч. причинного зв’язку окремих положень історії людства. Різниця у розумінні статистикии свідчить про розвиток школи державознавців про поступове зближення з досягненнями ПА. Найбільш цінними досягн. описової статистики були:
розробка сис. показників;
утвор. спец. сист. збору стат.даних про масові явища;
створ. і введення у науковий обіг табл. і графіків.
Хоча це були не суч. стат. табл.,вони включали не тільки числові, але і словесні дані. Представниками описової школи було дане чітке визнач. статистики як особл. науки, що допомогло її розвитку. Було поставлено пит. про зміст цієї науки, характер матеріалів, що викор. представником описової школи Ахенвалем було введено термін «статистика».
Підсумки розвитку статистики 17-18 ст.
Успіхи статистики в період 17-18 ст. були пов’язані з розвитком матем. і перш за все теорії ймов. У сер. 17ст. були зроблені спроби застосув. теорії ймов. до виріш. практ. задач, побудови табл. смертності, розрахунку страхових платежів.
Кондорс’є(1743-1794рр) був перший, хто застосував теорію ймов. до соц. явищ. Більшість матем. мали інтерес до розкриття тих чи ін. стат. закономірностей. Так, Готфрід Лейбніц(1646-1716рр) – нім. матем., біолог, геолог, історик та філософ, один із тих, хто утворив диференціальний та інтегральний розрахунок. показав, що рух насел. знах. у тісному зв’язку з соц. умовами.
Лаплас розгл. насел. як барометр добробуту держави. він розробляв пит. застосув. теорії ймов. до вивч. причин смертності. розробив прямий метод побудови табл. смертності, тобто метод реального покоління, зробив внесок у розвиток вибіркового методу. Лаплас організував І вибіркове спост. – перепис насел. франції(1802р).
Найважливішв підсумки в Європі 17-18ст.:
відкриття і практ. засвоєння статистики як особливого методу політико-екон. пізнання, заснованого на кількісній характеристиці рельних фактів.
відкриття і практ. засвоєння деяких заходів стат. пізнання(спеціально-організованих спост., групув., сер. та відн. величин)
становлення зразкового кола проблем, які охоплюються соц.-екон. статистикою і послідов. їх стат. вивч.
способи визнач. наукового і практ. знач. статистики
Основні досягнення статистики:
Виділення статистики як методу соц. пізнання, встановл. осн. особл. цього методу.
Розкриття практ. знач. статистики.
Суч. статистика вийшла далеко за рамки соц. явищ. Широко застосов. при вивч. багатьох областей науки, але виникла вона як метод дослідж. сусп. життя разом із політ. економією.