Предмет і умови формування статистики
Госп. Облік як первинна форма статистики
Слово «статистика» в його суч. знач. вперше використав вчений з Німеччини Готфрід Ахенваль (1719-1772рр) і запозичив його з італійської мови( stato – держава, statista – людина, що знає політику та різні держави).
У Німеччині у 17 ст. було поширене словосполучення «статистична дисципліна». Ахенваль перетворив прикметник в іменник і запровадив слово «статистика», що означало суму знань про державу, потрібну купцям, політикам, військовим та культурним людям.
Виникн. госп. обліку пов’язують з утвор. держав (необхідні були відомості про стягнення податків, набір військ, чисельність насел., склад земель, їх якість, поголів’я худоби, стан торгівлі).
У Давньому Єгипті та в Іудеї склалася розвинута сист. госп. та адміністративного обліку. Суворо контролювалося викор. земель, їжі, роб. сили, будів. матеріалів, складалися кошториси витрат та прибутків, існував порядок строгої обов’язкової звітності людей, яким довіряли держ. матер. цінності. проте суворої періодичності подання звітності не було. Далі з’явилися штучні од. обліку – умовна цегла – людино-день.
Перші кроки у розвитку обліку зазначені у священних книгах різних народів – у Стародавньому Китаї, у 18 ст. до н. е. збиралися відомості про к-сть насел., розподіл його за статтю та віком, прибутковість землі та зміни в торгівлі.
Книга Конфуція «Шу – Кінг» (551-479рр. до н. е.) має відомості про перепис насел. у Китаї у 2238р. до н.е. У Біблії розповідається про підрахунок чол. насел., здатного носити зброю. В цілому облік в країнах Давнього Сходу був цілком і повністю організований державою, вона строго контролювала всі ресурси країни.
Античний світ значно змінив характер госп. обліку: швидкий напрямок приват. в-цтва призвів до того, що збір даних провод. з ініціативи банкірів і торговців, проте держава значно удосконалила організацію обліку. В Афінах було організовано облік природного руху насел.: всі вільнонароджені малюки вносилися до спец. списку. Молодь від 18р. – до списку військовозобов’язаних, 20річні – у список повноправних громадян. В Афінах існув. земельні кадастри – оцінка буд., інвентаря,худоби, рабів, отриманих прибутків. Поява у 7 ст. до н.е. у Лідії монет дала можливість грош. оцінки майна в цілому (до цього часу облік вівся в натур. вимірниках). Гроші сприяли чіткішому розподілу і збору податків.
Арістотель(384-322рр. до н.е.) описав детально 57 міст і держав. В стародавньому Римі держ. облік отримав новий потужний імпульс. У 550р. до н.е. Сервій Туллій утворив І статистичний орган – назвав його ценз, для провед. перепису вільних громадян. Чиновниками цензу – цензори, що встановл. ім’я, стать, вік усієї родини, перераховували все майно. Цензи провод. що 5 років. Останній у 72р. н.е.Цензори складали майнові списки, керували держ.майном. це був потужний держ.орган.
Окрім періодичних цензів було організове поточне спостереження руху насел., за його результатами відомий юрист того часу Уль Піам(170-228р. н.е.) зробив припущення про можливість продовження життя людей різних вікових груп.
Тацит(58-117р. н.е.) у своїх трактатах розповідав, що засновник Римської імперії Октавіан Август керував складанням спец. книги, яка назив. «Бреваріум», у якій розкривалися кошторисні потоки, а також стан фінансів, армії, флоту, громадян – бюджетний облік в межах всієї країни.
Особливий розвиток у Римі одержав облік приват. госп. Голова кожної родини зобов’язаний був вести книгу домашнього майна,доходів і витрат. Отже, в Античному світі було 2 джерела обліку – держава, приватна ініціатива власників.
В Середньовіччі облік зробив великий крок назад через роздробленість держав, великий церковний вплив, низький рівень освіти. все це призвело до різкого падіння інтересу щододослідж. істини. Детально велися тільки інвентарні описисписків воїнів.
Умови формування статистики
В 17 ст. в Зах. Європі склалися умови, які привели до виникн. статистики. Це ще не була наука, це були спроби раціонального погляду на природу держави. теорія ще не відділилася від практики і була з нею нерозривно пов’язана. Це був великий крок вперед.
Формування статистики стало можливим завдяки:
розширеному розвитку первинного обліку, накопиченню масових описових даних, які можна було викор. для статистичних узагальнень.
суспільство було в такому стані, що могло формувати науку.
підвищилась потреба у кількісному вимірі закономірностей суспільного життя, викликаних практ. д-стю – політ., екон., адміністративно., а також наук, які вивч. суспільство.
Ці фактори з’явилися у 2 пол. 17 ст. Це був великий перелом в історіїлюдства в част. розвитку науки та кардинальних соц. змін. У цьому столітті одночасно працювали Академії наук в Англії, Франції, Німеччині. У роботах таких видатних вчених, як Галілео галілей, Френсіс Беркон, Рене Декарт, Керплер Спіноза, Ісак Ньютон, були закладені основи суч. науки.
Особливо успішним був розвиток матем., фізики та астрономії. Виникли політ. економія і демографія. перша стала теоретичною базою статистики, а друга – зароджувалась разом зі статистикою, а потім відокремилась.
В 17 ст. інтенсивно розвив. товарно-грош. відносини та зовн. торгівля. Пошир. зовн. та внутр. ринки, розвив. торговельний капітал, виникли мануфактури, з’явився меркантилізм, держава поч. втручатися до екон. життя. Все це вимагало кількісного виміру екон. явищ. Купці, банкіри, вчені усвідомили, необхідність масових облікових даних, наука і практика отримали спільний інтерес це призвело до того, що формув. статистики стало неминучим.
Вона виникла у 17 ст. одночасно як у Європі, так і в Англії, але форми її були різними. Державоведення(ДВ) у Європі і політ. арифметика(ПА) в Англії.
Праці в галузі ПА присвячені соц.-екон. питанням, вони виявляли закономірності сусп., політ. і екон. життя. Вимірювальні методи вважалися обов’язковою умовою дослідж. масових облікових даних. Термін «ПА» свідчив про прикладання матем. до політики, про вимір. фактів соц.-екон. життя.
Зовсім ін. був підхід ДВ, батьківщиною якого була Німеччина(країна з міцними традиціями бюджетного обліку). Держава була єдиним джерелом даних. Спостереження велися чиновниками, поліцейськими. Представники ДВ недооцінювали матем. способи пізнання. кількісні оцінки трактувалися як приватна особл. заг. опису, звідси і назва ДВ – описова статистика.
ПА і ДВ – це напрямки, що не протистояли один одному, вони виникли з госп. обліку. З ДВ виділилась екон. статистика та політ. географія, а з ПА – політ. економія, статистика, демографія.
В 2-ох напрямах один предмет дослідж. – суспільство, але різні методи – опис і вимірювання.