Розділ іі використання інтерактивних технологій в процесі вивчення природознавства

2.1. Стан сформованості екологічної компетентності в молодших школярів

Мета даного дослідження визначити вплив занять з використанням інтерактивних технологій на рівень екологічної компетентності молодших школярів. Виховувати любов і повагу до природи; спонукати до збереження неповторної краси рідного краю; формувати почуття відповідальності за стан природного середовища; сприяти розвитку творчих здібностей учнів; учити самостійно мислити, знаходити раціоналізаторські рішення поставленої проблеми; навчати бачити красу навколо себе, розвивати почуття прекрасного; формувати почуття дбайливого ставлення до навколишнього середовища; формувати активну життєву позицію.

В дослідженні приймали участь учні 3 класу Чупахівської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів. Для визначення рівня екологічної компетентності було проведено опитування у формі анкетування чи тестування. Аналіз результатів, що наводиться нижче, дає ґрунтовні узагальнення, не зважаючи на те, що опитуваним ставились досить прості та зрозумілі запитання.

1. Чи любите природу?

а) так; б) ні.

Мета запитання: виявити, у чому полягає любов до природи, як учні ставляться до природного середовища. Виховувати любов до природи. Спонукати до збереження неповторної краси рідного краю.

Висновок: на дане запитання учні майже стовідсотково відповіли, що люблять природу, бо вона є джерелом краси, натхнення, радості, життя. Без природи не було б людини. З природного середовища ми беремо все необхідне для повноцінної життєдіяльності.

2. Що таке "екологія"?

наука, що вивчає походження Землі;

наука про навколишнє середовище, оселю, людину, її взаємодію з цим середовищем і шляхи забезпечення умов для її життя;

світорозуміння, яке включає в себе і свідоме ставлення до всього сущого, і його активний захист.

Мета запитання: виявити рівень теоретичних знань; з’ясувати ступінь розуміння поняття "екологія".

Висновок: 64 % учнів відповіли, що екологія — це і наука, і світорозуміння. 36 % показали, що недостатньо розуміють значення екології для сучасної людини.

3. Чи існують екологічні проблеми в Україні?

а) так; б) ні.

Мета запитання: виявити рівень обізнаності учнів з питань існування екологічних проблем в Україні.

Висновок: на дане запитання учні майже стовідсотково відповіли, що проблеми існують, особливо гострі — радіаційне забруднення, забруднення водойм, зменшення кількості зелених насаджень.

Більшість учнів розуміють, що екологічні проблеми існують і до того ж вимагають негайного вирішення.

4. Що буде з тим куточком природи, де повністю вирубають ліс?

там буде поле;

руйнуватимуться ґрунти;

погіршиться повітря;

порушиться природний баланс, що може призвести до негативних наслідків.

Мета запитання: виявити рівень розуміння проблеми винищення лісів, бездумного втручання людини в життя природи, порушення природного балансу.

Висновок: 72 % учнів відповіли, що ліси — це зелені легені природи, що їх винищення призведе до катастрофічних наслідків — зміни клімату; погіршення ґрунтів; загибелі рідкісних представників флори і фауни. 28 % відповіли, що зросте кількість сільськогосподарських угідь, і це є досить позитивним фактором для місцевості сільського типу. Як бачимо, не всі учні розуміють катастрофічність винищення лісів. Можливо, спрацював той фактор, що діти, проживаючи в сільській місцевості, на перший план висувають важливість зростання кількості сільськогосподарських угідь. Вони вважають, що збільшення площі полів призведе до зростання прибутків населення. Отже, 28 % уважають матеріальний добробут важливішим, ніж вирішення екологічних проблем.

5. Чому не можна в річці мити автомобіль?

гине риба;

бензинова плівка перешкоджає надходженню кисню;

це погано;

автомобіль руйнується.

Мета запитання: виявити рівень розуміння проблеми забруднення водойм; формувати почуття господарського ставлення до навколишнього середовища.

Висновок: 95 % учнів відповіли, що миючі засоби та бензинова плівка, що утворюється на поверхні води, шкідливо впливають на життєдіяльність водойм — гинуть мальки, мікроорганізми, знищується кисневе наповнення води, гине риба. 5 % уважають, що руйнується автомобіль, і це погано. Як бачимо, більшість учнів (95 %) розуміють суть проблеми забруднення водойм і готові вирішувати її.

6. Чи хвилює вас доля природи?

а) так; б) ні.

Мета запитання: виявити, чи потрібно турбуватись про долю природи, що саме їй загрожує; формувати почуття відповідальності за стан природного середовища.

Висновок: на дане запитання учні майже стовідсотково відповіли, що доля природи їм не байдужа, адже природа — наша годувальниця. Загине природа — загине людство.

7. Чи всі люди знають правила поведінки на природі?

а) так; б) ні.

Мета запитання: виявити рівень розуміння важливості знання та використання правил поведінки на природі; виховувати бажання дотримуватись правил мирного співжиття з природою.

Висновок: на дане запитання учні майже стовідсотково відповіли, що не всі люди знають правила, а якщо і знають, то не завжди практично застосовують. Потрібно вести серед учнів та населення освітню роз’яснювальну роботу, адже досить часто люди не знають елементарного (наприклад, про шкідливість спалювання опалого листя).

8. Як слід учинити з людьми, котрі забруднюють довкілля?

проводити роз’яснювальну та агітаційну роботу;

примусити прибирати після себе;

накласти грошове стягнення;

не зачіпати їх, бо однаково не буде результату.

Мета запитання: учити учнів помічати порушення та порушників, бути готовими захистити довкілля; виховувати бажання вести роз’яснювальну та агітаційну роботу серед населення з метою покращення стану природного середовища; учити самостійно мислити, знаходити раціоналізаторські рішення поставленої проблеми.

Висновок: на дане запитання 38 % учнів відповіли, що потрібно примусити прибирати після себе; 35 % учнів відповіли, що потрібно проводити роз’яснювальну та агітаційну роботу; 21 % зазначили, що слід накласти грошове стягнення, та 6 % висловили думку, що не слід зачіпати порушників, бо однаково не буде результату. Як бачимо, більшість учнів розуміють, що ситуацію можна змінити на краще; готові включитись у роботу; хочуть зробити свій внесок у справу збереження навколишнього середовища.

9. Які екологічні проблеми існують на території вашого населеного пункту?

винищення зелених насаджень (вирубування лісів, винищення квітів);

нераціональне використання ґрунтів;

забруднення повітря (шкідливе виробництво, транспорт, спалювання листя);

забруднення водойм (прання в річці, миття автомобілів, викиди нечистот);

засмічення вулиць, відсутність смітників поза жилою зоною;

нема проблем.

Мета запитання: дізнатися, чи знають учні про наявність екологічних проблем безпосередньо в їхньому населеному пункті; виявити ставлення підростаючого покоління до існуючих екологічних проблем.

Висновок: 95 % учнів відповіли, що найбільшою проблемою є засмічення вулиць, відсутність смітників поза жилою зоною, а також забруднення водойм (прання в річці, миття автомобілів, викиди нечистот). 5 % зазначили, що ніяких проблем немає. Отже, більшість учнів бачать проблеми, знають про них, не залишаються байдужими до їх розв’язання.

10. Що ви робите для того, щоби покращити стан довкілля?

садимо дерева та квіти;

проводимо акції з охорони природи;

нічого;

очищаємо територію населеного пункту та розчищаємо русла річок;

збираємо макулатуру.

Мета запитання: формувати почуття господарського ставлення до навколишнього середовища; сприяти розвитку творчих здібностей учнів; формувати активну життєву позицію.

Висновок: майже стовідсотково учні відповіли, що садили дерева та квіти, розчищали русла річок, проводили акції з охорони природи, збирали макулатуру тощо. Як бачимо, учні готові до вирішення проблем, беруть активну участь у покращенні стану довкілля. Творчо вирішують нагальні проблеми. По-господарськи ставляться до навколишнього середовища.

Відповіді учнів 3-го класу на запитання тесту показали, що майже 90 % протестованих займають активну життєву позицію, не байдужі до екологічних проблем в Україні та рідному населеному пункті.

Тест показав, що більшість дітей орієнтуються в питаннях екологічного спрямування, успішно проводять роботу з оздоровлення довкілля. Учні отримують творчі завдання, самі розробляють план дій та проводять рейди, акції. Під час екскурсій "екологічними стежинами" приводять у порядок русла малих річок і посильно очищають береги Ворскли від сміття. Щовесни учні проводять акції "Посади дерево", "Зроби село кращим"; організують святкування "Всесвітнього Дня Землі". Постійно проводяться ігри, метою яких є формування екологічної культури.

Неодноразово проводилося соціологічне опитування населення з метою виявлення рівня екологічної свідомості, культури населення та збору конкретних пропозицій щодо покращення екологічного становища населеного пункту. Результати опитувань передавались голові села для вивчення та опрацювання.

Виховні можливості участі школярів у різноманітних заходах, націлених на екологічне виховання, виявляються в таких напрямах:

по-перше, працюючи поруч із наставниками, учні долучаються до життя суспільства, відчувають причетність до справи глобального масштабу, набувають практичного досвіду з вирішення проблем власними зусиллями, набувають досвіду спілкування в колективі та спілкування з природою;

по-друге, власноруч допомагаючи природі, школярі відчувають власну значущість, потрібність, упевненість у своїх можливостях, емоційне піднесення, моральне задоволення та естетичну насолоду;

по-третє, усвідомлення позитивного результату роботи переконує школярів у значущості та потрібності їхньої діяльності; учить бережливого ставлення до природних багатств, господарського підходу до організації власного життя;

по-четверте, учні привчаються правильно поводитись на лоні природи, розумно відпочивати та задовольняти власні потреби, не зашкоджуючи довкіллю. Виховуються дисциплінованість, відповідальність, ініціативність;

по-п’яте, учні ростуть небайдужими, у них є бажання допомогти природі, оздоровити довкілля. У школярів формуються почуття господарського ставлення до навколишнього середовища, активна життєва позиція. Розвиваються творчі здібності. Після "спілкування з природою" народжуються прекрасні вірші та пісні.

1. Як часто і з ким ви відвідуєте ліс ? Назвіть правила поведінки в лісі.

2. Чи можна розпалювати вогнища у лісі?

3. До чого може призвести не обережне поводження з вогнем в лісі?

4. Назвіть тварин, росли, птахів занесених до Червоної книги України, які мешкають у вашій місцевості.

5. Перелічіть правила поведінки та бережливого ставлення до природи.

Поясніть значення висловів:

1. «Ліси — легені нашої планети».

2. «Гриби люблять за ніс водити».

3. «Де багато пташок, там нема комашок».

4. «З’явились опеньки – літо закінчилось».

Результати опитування були занесені до Таблиці 1.1

Таблиця 1.1.

Список дітей	Рівень екологічних знань
Бондар М.	Н
Барздов Д.	В
Бєльченко О.	С
Борисенко А.	Н
Боровенська І.	С
Галушка А.	С
Горбатенко Є.	Н
Густенко Т.	Н
Логвиненко К.	С
Мартишко І.	Н
Невальонна К.	В
Новоточинов Д.	С
Орєхова Л.	В
Перьокова Н.	В
Приходько І.	С
Рудаков Р.	С
Сорока В.	В
Хижняк В.	С
Шинкаренко Є.	Н

Умовні позначення:

В – діти дали змістовну відповідь та пояснення.

С – відповідь не точна.

Н – не дали вірної відповіді та пояснення.

Маємо наступні результати:

Високий рівень знань на початку експерименту мали 5 учнів.

Середній рівень знань на початку експерименту мали 8 учнів.

Низький рівень знань на початку експерименту мали 6 учнів.

Наведемо відсотковий показник якості знань учнів 3 класу Чупахівської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів:

Високий рівень – 26 %, середній – 42 %, низький рівень – 32 %.

Середній рівень знань мали 8 учнів, що становить – 42%.

Низький рівень знань мали 6 учнів, що становить – 32 %.

Зобразимо графічно рівень знань учнів 3 класу на початку експерименту (мал. 2.1.)

М ал. 2.1. Рівень знань учнів на початку експерименту