Метод аналізу розриву включає такі операції:

• виявлення пріоритетного показника підприємства, описаного в стратегії;

• вияснення реальних можливостей фірми з точки зору поточного стану середовища та розрахованого майбутнього стану;

• виявлення конкретних показників стратегічного плану, що відповідають основному зацікавленню підприємства;

• виявлення бажаної тенденції, яка змінює конкретний показник стратегічного плану;

• встановлення різниці між показниками стратегічного плану та можливостями, узгодженими реальним станом підприємства;

• розробка спеціальних програм та способів дій, необхідних для ліквідації розриву.

2. Критерії, індикатори та показники рівня соціально-економічної ефективності корпоративної стратегії підприємства.

Існує безліч визначень корпоративної стратегії. Спочатку термін використання для опису набору рішень, які визначають цілі компанії, виробляють основну політику, необхідну для досягнення цих цілей, і складають перелік бізнесів, до володіння якими компанія повинна прагнути.

Корпоративна стратегія є загальним планом управління для диверсифікованої компанії. Корпоративна стратегія поширюється на всю компанію, охоплюючи всі напрями діяльності, якими вона займається. Вона складається з дій, що вживаються для утвердження своїх позицій у різних галузях промисловості, і підходів, що використовуються для управління справами компанії. Корпоративна стратегія створюється керівниками вищої ланки. Вони несуть основну відповідальність за аналіз повідомлень і рекомендацій, що надходять від керівників нижчої ланки управління.

Корпоративна стратегія визначає організацію в цілому, поведінка її підрозділів або бізнес-одиниць, товарні лінії, комбінація яких дозволяє сприймати компанію як цілісність, і відповідає на питання: яким бізнесом займається корпорація?

Показники рівня корпоративної стратегії є досить важливими для розробки стратегії функціональної системи підприємства. Для цього зводяться фінансові показники за всіма основними позиціям корпоративної стратегії (особливо з всім її ключовим позиціям) у фінансовому стратегії мають бути представлені обов'язково. Зведені стратегічні показники можуть бути у варіанті, коли корпоративна стратегія розроблена як система стратегій окремих бізнесів і стратегій забезпечення. Можливі й інші побудови загальної стратегії організації; наприклад, як системи функціональних стратегій.

Ефективну реалізацію стратегії забезпечує корпоративна культура, яка базується на основних етичних нормах і принципах діяльності. Ці цінності в різних корпораціях можуть бути різними і багато в чому залежать від того, чиї інтереси лежать в основі діяльності корпорації: самої компанії в цілому або окремих її членів.

Високий рівень корпоративної культури-важливий стратегічний чинник, мобілізуючий всі структурні ланки корпорації та її окремих працівників заради досягнення поставлених цілей в рамках місії.

До найбільш істотних характеристиках корпоративної культури відносяться: усвідомлення працівником свого місця в корпорації тип спільної діяльності; норми поведінки; тип управління; культура спілкування; система комунікацій; діловий етикет; традиції компанії.

Вирішальним чинником у становленні корпоративної культури є філософія компанії або, інакше кажучи, принципи, за якими здійснюється керівництво корпорації.

Реалізація стратегії включає вибір правильної комбінації структур та контроль за реалізацією корпоративної стратегії. При цьому контроль повинен здійснюватися на всіх рівнях управління: корпоративному, дивізійному, функціональному та індивідуальному.

Ефективна корпоративна стратегія повинна:

- Містити ясне уявлення про те, як корпорація в цілому може створювати вартість;

- Представляти собою систему взаємодіючих частин, так щоб успіх одного напрямку міг стимулювати успіх інших;

- Дозволяти ефективно капіталізувати на ринку нові можливості;

- Забезпечувати вигоду від участі в бізнесі корпоративного центру, що перевищує витрати на нього.

Найбільш важливий момент - виразне розуміння того, яким чином корпорація в цілому створює вартість (за рахунок сильного бренду, низької вартості капіталу, синергізму між бізнес - одиницями, масштабу операцій, привілейованих відносин або доступу до унікальних ресурсів і т.д.).