10.7. Ландшафтознавчі дослідження по ліквідації наслідків аварії на чаес

Мета: вивчити ландшафтознавчі дослідження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, основні терміни.

План:

1.Первинне випадіння радіонуклідів.

2.Оцінка ландшафтів за умовами водної міграції радіонуклідів.

3.Повітряна міграція радіонуклідів.

Принципова можливість ландшафтознавчого підходу до обґрунтування заходів по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначається тим, що формування поля радіоактивного забруднення як на етапі первинного випадання радіонуклідів, так і в процесі їх вторинного перерозподілу відбувається безпосередньо в ландшафтах і під впливом ландшафтних факторів.

На етапі первинного випадання радіонуклідів, коли відразу після вибуху радіоактивні речовини були рознесені повітряними масами, ландшафтні особливості, насамперед, підстилаючої поверхні, здійснюють прямий вплив на характер поля забруднення. Так відмічено, що ліси зіграли роль накопичувачів радіонуклідів. Найвища щільність забруднення лісових масивів спостерігається на узліссях з навітряного боку. Більш значним є і забруднення навітряних схилів порівняно з підвітряними. Проте накладення карти радіоактивного забруднення на ландшафтну карту не вказує на пряму залежність між конфігурацією полів випадання і ландшафтною структурою забрудненої території.

Але відразу після формування первинного поля забруднення радіонукліди залучаються до водних, повітряних і біогенних міграційних потоків, що призводить до їх вторинного перерозподілу. І всі ці процеси мають яскраво виражену залежність від ландшафтних особливостей території. Це обумовлює необхідність дослідження міграційних процесів і розробки методів керування ними з позицій ландшафтного підхо­ду. Тому наступним етапом ландшафтознавчих досліджень після аналізу і оцінки ландшафтної зумовленості полів випадання радіонуклідів в 30-км зоні ЧАЕС стала оцінка ландшафтів зони за умовами міграції радіонуклідів.

Оцінка ландшафтів за умовами водної міграції радіонуклідів побудована на аналізі систем водного переносу і врахуванні характеру природних і антропогенних факторів, що впливають на формування поверхневого і підземного стоку. У якості найбільш важливих природних факторів водної міграції радіонуклідів досліджувались: 1) форми рельєфу, 2) літологія ґрунтоутворюючих порід, 3) глибина залягання ґрунтових вод і 4) рослинність. Рельєф, а саме схили і лощинно-балкова сітка, формує конфігурацію і потужність водних потоків, з якими мігрують радіонукліди. Вплив літології ґрунтоутворюючих порід нерозривно зв'язаний з такими властивостями поверхневих відкладів, як механічний склад, потужність і характер підстилаючих порід. Так менше схильні до змиву радіонуклідів з твердим стоком відклади з високим вмістом піску. А найбільшу схильність до змиву радіонуклідів мають відклади, які мають високий вміст пилуватих часток. Дуже важливий регулюючий вплив на стік здійснює рослинний покрив. Лісова і трохи меншою мірою лучна рослинність зменшують поверхневий стік і, відповідно, перенос радіонуклідів, але збільшують їх інфільтрацію. При цьому дія всіх факторів однакова в межах однакових за властивостями ландшафтних комплексів, що дозволяє використовувати їх як територіальні одиниці оцінки.

Результатом цих досліджень стала карта "Оцінка ландшафтів за умовами водного виносу речовин", яка дозволила оцінити схильність радіонуклідів , які залягають на ґрунтах в 30-км зоні ЧАЕС, до виносу з поверхневим і підземним стоком.

Повітряна міграція радіонуклідів відбувається під час підйому часток пилу, що є носіями радіонуклідів, у повітря. Тому повітряна міграція радіонуклідів обумовлена схильністю ґрунтів до дефляції (вітрової ерозії) і вмістом пилової фракції в їх гранулометричному складі. При оцінці схильності ландшафтних комплексів 30-км зони ЧАЕС до повітряної міграції радіонуклідів послідовно аналізувалися і оцінювалися: 1) клімат (вітровий і гідротермічний режими), 2) рельєф (макро-, мезо- і мікроформи), 3) ґрунти (механічний склад, вологість, потужність торф'яного шару тощо), 4) рослинність (характер рослинного покриву), 5) господарське використання території. Кінцевим результатом стала карта "Оцінка урочищ Чорнобильської зони за ступенем потенційної небезпеки пило­вого підйому радіонуклідів".

Були здійснені також: 1) оцінка передумов біогенної міграції радіонуклідів, 2) дослідження ландшафтно-геохімічних умов міграції радіонуклідів сорбційних і глейових геохімічних бар'єрів, 3) ландшафтознавче обґрунтування мережі радіоекологічного моніторингу і 4) розробка геоінформаційних систем радіоекологічного призначення.